Вы здесь

Культурна спадщина і її вплив на розвиток регіонів України (суспільно-географічне дослідження)

Автор: 
Поливач Катерина Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003540
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.1) нами було зазначено, що за об'єкт аналізу доцільно приймати пам'ятки, занесені до Списку всесвітньої спадщини, кандидати щодо занесення, та пам'ятки, занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення.
Проводячи оцінку КС території нами були обраховані наступні показники:
- показник кількості об'єктів КС території;
- показник концентрації об'єктів КС на одиницю площі території;
- модифікований показник концентрації об'єктів КС (W);
- коефіцієнт локалізації об'єктів КС (К лок) (Додаток Д).
Під час аналізу результатів обрахунків, що характеризують той чи інший регіон України, використовувалися показники бальної оцінки - 1-5 балів відповідно до належності до того чи іншого інтервалу величини показників та коефіцієнтів: найнижчому значенню показника відповідає 1 бал, нижче середнього - 2 бали, середньому - 3, вищому за середній - 4, найвищому - 5 балів.
Результатом проведеного аналізу одержаних показників є порівняльна картографічна модель (рис. 3.8), на якій найвищі показники перманентно спостерігаються у західних областях України, а також у м. Київ. Найнижчі значення показників спостерігаються в регіонах Східної, Південної та Центральної України. Середні в країні ці показники мають АРК та північні області.
На основі застосуванням методу складання часткових показників були одержані інтегральні показники. З метою порівняння територій одна з одною здійснено ранжирування прямим методом (місця визначені безпосередньо за величиною показників) (Додаток Е).
Був обрахований середній бал, який характеризує рівень насиченості регіонів України об'єктами КС - він становить 0,128. На основі інтегрального показника здійснена типізація регіонів за рівнем насиченості об'єктами КС. За значенням даного показника регіони України можна поділити на 5 типів: найнижчий, нижче середнього, середній, вищий за середній, найвищий.
Найвищий рівень насиченості об'єктами КС спостерігаються у Львівській обл. і м. Київ. Вище за середній у країні показник мають Волинська, Тернопільська, Хмельницька обл. й м. Севастополь. Івано-Франківська, Чернівецька й Чернігівська обл. - це регіони, середньо насичені об'єктами КС. Показником, нижче за середній характеризуються АР Крим, Вінницька, Закарпатська, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська й Черкаська обл. Найменший рівень насиченості об'єктами КС спостерігаються в Донецькій та Запорізькій областях (рис. 3.9).
Встановлено, що більшості регіонів України властивий рівень насиченості об'єктами КС нижче середнього.

Рис. 3.8. Оцінка регіонів України за показниками просторового аналізу розміщення об'єктів культурної спадщини (у балах)
Рис. 3.9. Насиченість регіонів України об'єктами культурної спадщини (рейтингова оцінка)
3.3 Оцінка використання історико-культурного потенціалу регіонів, його роль та значення у соціально-економічному потенціалі регіонів України
В Україні поступово починають складатися сприятливі умови для інвестування в сферу туризму. У зв'язку із природними катаклізмами, терористичними актами й військовими конфліктами в останні роки відбувається перерозподіл туристських потоків, росте популярність внутрішнього, збільшується обсяг іноземного туризму в Україну. Різноманіття природно-кліматичних зон, наявність природних лікувальних ресурсів, багатство КС, роблять туризм потенційно привабливим для інвестора. У ряді регіонів є цілий комплекс умов, сприятливих для розвитку туризму.
Головна проблема - відставання в рівні розвитку підприємств та об'єктів, які забезпечують прийом, розміщення та дозвілля для туристів. В останні роки зростають вимоги, що висуваються до умов проживання, якості харчування й надаваних послуг. У цей час у більшості регіонів якість інфраструктури туризму не відповідає міжнародному рівню, до якого вже звикла значна маса українських туристів.
Зростаюча потреба в туристичних послугах на території України обумовлює актуальність введення до складу рейтингу інвестиційної привабливості нового виду потенціалу - туристичного. До складу цього потенціалу мають входити чотири параметри: природно-рекреаційний, історико-культурний комплекси, розвиненість мережі розміщення туристів і соціальної інфраструктури. Якщо перші два параметри є приводами для відвідування туристами регіону, то другі, - умовами для того, щоб туристи затрималися в регіоні й витратили відкладені для цього випадку гроші. Висока концентрація, оптимальне сполучення й пропорційний розвиток цих двох параметрів зроблять регіон привабливим для туристів.
Оцінка ефективності використання ІКП проводиться нами на основі методики оцінювання, що була розглянута в розділі 2.2 і включає наступні взаємопов'язані етапи:
- визначення показників, що характеризують використання ІКП регіону;
- розрахунок часткових рейтингових оцінок ефективності використання ІКП в соціально-економічному розвитку регіонів;
- виведення комплексної (інтегральної) оцінки;
- ранжування та типологія регіонів за інтегральною оцінкою використання ІКП;
- типізація регіонів у системі координат "Рівень історико-культурного потенціалу - Ефективність використання історико-культурного потенціалу".

Для регіональної оцінки ступеня використання потенціалу КС України, зокрема, для визначення інтегрального показника реалізації потенціалу КС, було розраховано 8 індексів:
* кількість туристів (осіб на тис. осіб населення);
* кількість екскурсантів (осіб на тис. осіб населення);
* місткість готелів (місць на тис. осіб населення);
* відвідування музеїв (осіб на тис. осіб населення);
* доходи від експлуатації готелів (грн. на тис. осіб населення);
* середньооблікова кількість працівників (осіб на тис. осіб населення);
* кількість підприємств, що надавали послуги (на тис. осіб населення);
* обсяг наданих послуг (тис. грн. на тис. осіб н