Вы здесь

Психологічні особливості засвоєння техніко-технологічних знань учнями початкових класів допоміжної школи

Автор: 
Кущенко Ірина Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003637
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСВОЄННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИМИ УЧНЯМИ
2.1. Обґрунтування методики дослідження. Методика дослідження
Трудове навчання є важливою складовою системи спеціальної освіти. У початковій ланці (1-3 класи) воно має загальнотрудовий, загальнотехнічний характер і виконує пропедевтичну функцію щодо подальшого професійно-трудового навчання. Необхідною складовою трудової підготовки учнів є засвоєння техніко-технологічних знань, обсяг яких визначений програмою з трудового навчання для допоміжної школи. Врахування психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань є необхідною умовою підвищення ефективності трудового навчання розумово відсталих дітей, особливо у початковій ланці. На вивчення цих особливостей і спрямовувалось наше дослідження.
Ми виходили з того, що з'ясування психологічних особливостей засвоєння розумово відсталими учнями техніко-технологічних знань можливе на підставі вивчення таких взаємоповязаних питань: знань, які є у школярів; ефективності виконання трудового завдання на основі засвоєних знань; особливостей пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння цих знань, а також характера зв'язку між зазначеними явищами.
При визначенні та вивченні зазначених складових проблеми ми виходили з розуміння суті засвоєння знань, його механізмів та спирались на результати досліджень Д.М.Богоявленського, В.В.Давидова, П.Я.Гальперіна, Д.Б.Ельконіна, О.В.Запорожця, О.М.Леонтьєва, Н.О.Менчинської, С.Л.Рубінштейна, Л.Д.Столяренко, Н.Ф.Тализіної, І.С.Якіманської т.ін. [6, 7, 13, 25, 26, 32, 33, 54, 78, 79, 95, 143, 144, 156, 157, 189, 190, 191, 192 та ін.].
Враховуючи те, що засвоєння знань - це педагогічний процес, який можна розглядати з психологічної точки зору (С.Л.Рубінштейн), у своєму дослідженні ми робимо акцент саме на психологічному аспекті проблеми. Так, засвоєння знань ми розуміємо як процес, який складається з таких послідовних етапів: сприймання, осмислення, запам'ятовування навчального матеріалу та застосування його на практиці. Результатом процесу засвоєння знань є наявність знань та подальше їх застосування під час виконання практичних завдань (І.О.Зимняя, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн та ін.). Виходячи з вище зазначеного, при вивченні проблеми засвоєння знань ми маємо справу з трьома явищами: по-перше, із самим знанням як продуктом, сформованим у ході навчання, по-друге, із виконанням практичної діяльності на основі засвоєних знань як кінцевим результатом навчання та, по-третє, із психічною діяльністю, завдяки якій відбувається процес засвоєння знань (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська) [6, 79, 192].
При вивченні знань, які є у школярів, ми грунтуємося на положенні про те, що найважливішою стороною цих знань є їх зміст. Зміст знань розглядається у плані проблеми визначення психологічних умов, які мають враховуватись для підвищення якості засвоєння знань, формування на цій основі умінь та навичок (застосування знань у практичній діяльності), що в результаті позитивно впливає на інтелектуальний розвиток особистості (Н.І.Чуприкова) [186, c.24]. У свою чергу, відмічається, що зміст знань та якість їх засвоєння не лише визначають розумовий розвиток особистості, а й впливають на рівень регуляції суб'єктом діяльності (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, І.І.Ільясов, Н.Ф.Тализіна, G.Piprig, J.Lompsher т.ін.) [13, 20, 23, 33, 58, 157 та ін.].
Зміст знань - це передусім їх структурні компоненти, суть яких наповнюється програмним матеріалом, що пропонується вивчати школярам. При визначенні структури техніко-технологічних знань, ми виходимо з того, що це знання про:
* результат праці (вироби, їх деталі та ін.)?;
* предмет праці: матеріали (пластилін, папір і картон, природні, текстильні матеріали, дріт тощо), заготовки, напівфабрикати та ін.;
* засоби праці (інструменти): робочі (стека, ножиці, гладилка, шило, голка, кусачки та ін.), контрольно-вимірювальні (мірка, лінійка, циркуль), допоміжні (підкладна дошка, наперсток тощо) та ін.;
* трудові дії (розкачати, примазати, розмітити, відрізати, вирізати та ін.) та послідовність їх виконання (О.П.Хохліна, Г.М.Мерсіянова) [35, 74, 174, 175, 177, 179, 180 та ін.].
Отже, дослідження техніко-технологічних знань учнів здійснювалось нами з урахуванням наведеної структури. При цьому вивчення їх сформованості проводилось за конкретними показниками. Незважаючи на те, що у психолого-педагогічних працях наводиться від трьох до двадцяти показників сформованості знань [58, 80, 92, 118, 148, 149, 157 та ін], використати їх у повному обсязі щодо молодших школярів з інтелектуальними вадами неможливо [169, с.7]. З огляду на зазначене, для вивчення техніко-технологічних знань, які є у розумово відсталих молодших школярів, основними були обрані наступні показники:
* повнота - відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; відтворення усіх характеристик, ознак об'єкта вивчення (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі);
* правильність - відповідність відтворюваного тому змісту, що закладений в навчальну програму (від не завжди точного ? до правильного відтворення навчального матеріалу);
* усвідомленість - розуміння матеріалу та виділення в ньому головного; вербалізація у вигляді відтворення (переказу) чи пояснення (від розуміння в основному, переказу ? до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне) [35, 74, 174 та ін.].
На підставі положення про те, що засвоєння техніко-технологічних знань має сенс лише в контексті цілісного процесу трудової підготовки дитини, яка навчається виконувати трудові завдання на основі отриманих знань, обов'язковим питанням розв'язання проблеми вбачається практичне застосування техніко-технологічних знань, тобто виконання трудового завдання. Вирішальна роль застосування знань пояснюється тим, що знання без умінь і навичок - формальні, відірвані від пізнавальної та життєвої практики. В свою черг