Вы здесь

Вплив технологічних умов вирощування ремонтних телиць на їх продуктивні показники і адаптаційну здатність

Автор: 
Губарєв Андрій Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003722
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Згідно із метою досліджень було проведене порівняльне визначення впливу технологічних умов вирощування ремонтних телиць червоної степової породи і помісей генотипів 3/4Г1/4ЧР та 3/4Г1/4ЧС на їх ріст, розвиток та відтворювальну здатність.
Для вивчення поставлених завдань у КСП ім. Пархоменка Краснодонського району Луганської (1-й дослід) і КСП "Бешівський" Старобешівського району Донецької областей (2-й дослід) у жовтні - листопаді 1996 р., для утримання теличок були збудовані телятники полегшеного типу (ТПТ), з глибокою солом'яною підстилкою. Третій дослід - виробничу перевірку - проводили у період 2000-2004 рр. на базі КСП "Бешівський". Дослідження проведені за розробленою схемою (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема дослідів
Група
Кіль- кість, голівПорода,
генотип Споcіб утримання1- період:
від 15 днів до 6 міс2- період:
від 6 до
12 міс3- період: від 12 до
18 міс КСП ім. Пархоменка (1 дослід)1- контрольна 10 Червона степова типовий телятникпасовище типовий телятник2- дослідна 10 ТПТ КСП "Бешівський" (2 дослід)1- контрольна 103/4Г1/4ЧРтиповий телятникпасовище типовий телятник2- дослідна 10ТПТ3- контрольна 103/4Г1/4ЧС типовий телятник4- дослідна 10 ТПТ Виробнича перевірка (3 дослід)1- контрольна503/4Г1/4ЧР типовий телятникпасовище типовий телятник2- дослідна50 ТПТ3- контрольна503/4Г1/4ЧС типовий телятник4- дослідна50 ТПТ
Групи тварин формували за принципом пар-аналогів (1 та 2 дослід) і методу періодів (3 дослід) зі врахуванням віку, живої маси новонароджених, породи й генотипу [148].
Телиць контрольних груп утримували у капітальному типовому телятнику до 6-місячного віку, а телиць дослідних груп - у ТПТ (1 період). Далі тварин об'єднали у гурти, без врахування належності до певної групи, і утримували до 12-міс віку на пасовищі (2 період), а з 12 до 18-міс віку - у групових станках (3 період).
Для порівняння традиційного і запропонованого способу утримання наводимо їх коротку характеристику за періодами вирощування тварин.

2.1. Технологічні умови утримання піддослідних телиць у перший період досліду

2.1.1. У т р и м а н н я т е л и ц ь к о н т р о л ь н и х г р у п. Типові телятники на 300 голів (типовий проект № 801-388) представляють собою приміщення з цегляними стінами, з перекриттям зі залізобетонних плит типу ПНС- 5, покладених на залізобетонні балки, покрівля з азбестобетонних листів (додаток Б). Складовою частиною телятника є профілакторій, ізольований від нього суцільною перегородкою, котра має прохід. Профілакторій обладнаний клітками Еверса розміром 125 x 75 x 120 см. Новонароджених телят утримують у цих клітках упродовж 15 днів, а потім - у групових станках, з площею підлоги 1,2 м2/голову, групами по 7-10 голів, упродовж 5 днів. Між рядами кліток розташовані годівельно-гнойові проходи.
У передній стінці клітки, що є одночасно дверима, на висоті 45 см зроблений проріз прямокутної форми (22 x 25 см), через який теля легко просовує голову, коли п'є молоко з відра. У профілакторії на висоті 240 см, від підлоги, підвішені лампи інфрачервоного й ультрафіолетового випромінювання типу ІКУФ-1. Для миття посуду гарячою водою використовують водоелектронагрівальну установку типу КНЕ, а для збереження посуду - шафу. Повітрообмін у приміщення забезпечується природною приплинно-витяжною вентиляцією.
Телят від 20- до 180-денного віку утримують у телятнику по 10 голів у групових станках. Станки розташовані у два ряди, з металевими перебірками, висотою 116-124 см, та центральним проходом. У передній частині станка встановлена годівниця, шириною знизу - 30 см, зверху - 46 см, висота переднього борту якої - 44-48 см, заднього - 20-25 см; дно годівниці підняте на висоту 38 см над підлогою. Фронт годівлі - 36 см/голову. Станки обладнані поїлками типу ПА-1А.
Корми до тварин підвозять на візках УРТ-0,3 і роздають вручну. Для відпочинку тварин передбачений дерев'яний настил зі знімних щитів, які покладені поверх цементної підлоги. Остання має ухил у бік гнойового жолоба для стоку сечі. Площа підлоги на одну тварину - 1,2-1,4 м2. Над кожним груповим станком підвішена установка ІКУФ-1. Для видалення гною використовували транспортер типу ТСН. Видалення гною і внесення соломи для підстилки, у кількості 0,5 кг/ голову на добу, здійснювали двічі за добу.
Для подання підігрітого повітря в зимовий період використовували пластинчастий одноходовий калорифер типу КФС.
Молоко телицям випоювали в окремому приміщенні на установці УВТ-20.
Умови утримання ремонтних телиць у молочний період вирощування відповідали зоогігієнічним нормативам [149].
Норми природного освітлення: КПО - 0,8-1,0; світловий коефіцієнт - від 1:10 до 1:15. Штучне освітлення у зоні розміщення тварин - лампами розжарювання 75 лк.
У молочний період телиць контрольних груп утримували у капітальних типових телятниках, із нормованим температурно-вологісним режимом. Розрахована температура внутрішнього повітря в зоні розташування тварин на висоті 1,5 м над рівнем підлоги підтримувалась у межах від 2,5 0С до 20,8 0С, відносна вологість - від 62 % до 89 %. Швидкість руху повітря була від 0,10 м/с до 0,20 м/с при повітрообміні в зимовий період 15-20 м3 на 1 ц живої маси. Вміст шкідливих газів у повітрі капітальних типових телятників коливався: аміаку від 5,4 мг/ м3 до 6,5 мг/ м3, сірководню - від 1,8 мг/ м3 до 3,1 мг/м3 та вуглекислого газу - від 0,17 мг/ м3 до 0,20 %.
2.1.2. У т р и м а н н я т е л и ц ь д о с л і д н и х г р у п. Телятники полегшеного типу з глибокою солом'яною підстилкою представляють тристінний навіс із односкатним дахом (додаток В). Каркас ТПТ зроблений з дерев'яного бруса. Задня стінка дерев'яна, обтягнута поліетиленовою плівкою. У торцях є двостулкові ворота для механізованого видалення гною. Фасад навісу до висоти 160 см закладений дошками, а вище - ще на 150 см, взимку закривається легкими рамам