Вы здесь

Особливості морфогенезу і становлення будови яєчників у пренатальному періоді онтогенезу людини.

Автор: 
Марчук Володимир Федорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003782
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал дослідження
Матеріалом дослідження були 154 препарати зародків, передплодів, плодів людини. Дослідний матеріал одержували з акушерсько-гінекологіч-них закладів м. Чернівці. Для дослідження використана колекція серій послі-довних гістологічних та топографо-анатомічних зрізів із музею кафедри анатомії людини Буковинської державного медичного університету. Вік об'єктів дослідження визначали на підставі вимірювання тім'яно-куприкової довжини (ТКД), використовуючи таблиці А.А.Заварзина [203], А.Г.Кнорре [204] та рекомендації Л.И.Фалина [205], Б.Л.Хватова, Ю.Н.Шаповалова [206]. Віковий склад об'єктів дослідження наведений у таблиці 2.1.
За допомогою методу Б.Ромейса [207] визначали вік ембріонів перших двох місяців розвитку. Для досягнення сталості драглистого об'єкта ембріон-ни та передплоди підлягали одноденній фіксації у 5-6 % розчині нейтраль-ного формаліну.
Вік передплодів, плодів визначали при поступленні, до фіксації, шляхом вимірювання ТКД. Після вимірювання трупи плодів фіксували в 5-7 % розчині формальдегіду протягом 2-3-х тижнів, після чого вони зберігалися в 3-5 % розчині формальдегіду. Саме така концентрація розчину найменше змінює розміри препарату, що підлягає дослідженню.
2.2. Методи дослідження
Для виконання нашого дослідження застосований комплекс морфологічних методів, який передбачає виготовлення і вивчення серій послідовних гістологічних та топографо-анатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-1, виготовлення графічних і пластичних реконструкцій, а також комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія (табл. 2.2).
Таблиця 2.1 Віковий і кількісний склад об'єктів дослідження
Періоди прената-
льного розвиткуВік (тижні)Вік (місяці)
ТКД
(мм)ТПД
(мм)Кількість досліджених об'єктівВсьогозародків
передплодівплодів
(in situ)
зарод-ковий414,5-5,0-4--45
26,0-8,0-8--869,0-13,5-7--7
перед-
плодо-
вий714,0-20,0--9-9821,0-30,0--7-79
331,0-41,0--6-61042,0-53,0--6-61154,0-66,0--5-51267,0-80,0--7-7
плодо-
вий13-16481,0-134,0161,0-200,0--111117-205135,0-185,0201,0-250,0--141421-246186,0-230,0251,0-300,0--131325-287231,0-270,0301,0-350,0--141429-328271,0-310,0351,0-400,0--141433-369311,0-344,0401,0-450,0--151537-4010347,0-378,0451,0-500,0--1414Всього194095154
Таблиця 2.2
Методи дослідження
Вік об'єктів
ТКД (мм)Досліджено об'єктівМетоди дослідженняМікроскопічнийМакроскопічнийТопографо-анатомічнийРентгенографічнийКомп'ютерна томографіяМагнітно-резонансна
томографіяРеконст-
руюванняпластичеграфічне

ЗародкиДо 4 тижнівДо 5,044-------5 тижнів6,0-8,088-----1-6 тижнів9,0-12,077-----1-Передплоди7 тижнів14,0-20,598-----1-8 тижнів21,0-30,077-----239 тижнів31,0-41,066-1-----10 тижнів42,0-53,066-1---1211 тижнів54.0-66,055-2-----12 тижнів67,0-79,07612-----Плоди4 місяці81,0-135,011111-----5 місяців136,0-185,0142141-----6 місяців186,0-230,0132132-----7 місяців231,0-270,01421414----8 місяців271,0-310,0141141-----9 місяців311,0-345,01531524----10 місяців346,0-375,0143142-66--Всього15470951686665
2.2.1. Метод мікроскопічного дослідження. Метод мікроскопічного дослідження використовується для вияснення встановлення взаєморозміщення органів, їх структур та судин, які не можливо дослідити макроскопічними методами. Матеріал для гістологічного дослідження готувався таким чином: свіжі трупи зародків та передплодів людини ранніх стадій розвитку фіксувалися в 8-10 % розчині нейтрального формаліну протягом 2-3 тижнів. Після фіксації об'єкт протягом 1-2 діб промивали в проточній воді, а потім занурювали на добу в 35 % етиловий спирт, після чого тотально забарвлювали борним карміном протягом однієї - трьох діб (залежно від розмірів об'єкта). Зневоднювання препаратів вико-нувалося шляхом їх обробки в етиловому спирті зростаючої міцності (від 30 % до абсолютного). Час перебування в спиртах - від однієї доби до трьох діб, потім препарати заливали в парафін. Як проміжне середовище між спиртом та парафіном використовувався хлороформ.
Виготовлення серійних гістологічних зрізів із парафінових блоків проводили в одній із трьох площин тіла зародка - сагітальній, горизонльній та фронтальній, що при зіставлені отриманих даних дозволяло детально дослідити будову окремих структур та їх співвідношення. Товщина зрізів досягала 8-20 мкм.
Для з'ясування особливостей внутрішньої будови яєчників гістологічне дослідження проводилося як правих, так і лівих яєчників у плодів однієї і тієї ж вікової групи одночасно.
Для отримання диференційованого поліхромного забарвлення різних тканин застосовувалося додаткове забарвлення зрізів на скельцях гема-токсиліном і еозином.
За необхідності (передплоди 18,0 мм і більше) застосовувалася попе-редня декальцинація.
Всього методом гістологічного дослідження вивчено 56 об'єктів.
2.2.2. Метод макроскопічного дослідження. Вивчення будови органів з органів з позицій макроскопічного погляду у сучасній анатомії вважається актуальним і перспективним, оскільки мікро анатомія не дає вичерпної відповіді і не розкриває повністю багатогранність вікової анатомічної мінливості.
Макроскопічне дослідження проводили двома способами. При першому - трупи плодів починали препарувати безпосередньо після їх отри-мання. При другому - макроскопію виконували після закінчення фіксації.
В обох випадках макроскопічне дослідження яєчників ми розпочинали із розкриття черевної порожнини.
Після антропометричних вимірювання і маркірування препаратів пло-дів епігастральним поперечни