Вы здесь

Вплив комплексного гормонального препарату та крові, опроміненої УФ-променями, на відтворну функцію свиноматок

Автор: 
Платановська Ірина Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004000
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкт і матеріали досліджень.
Експериментальна частина роботи виконана в сільськогосподарському виробничому
кооперативі (СГВК) "Агрофірма Оршівська" Кіцманського району та племзаводі
«Мамалига» Новоселицького району Чернівецької області.
У першому досліді вивчали вплив комплексного гормонального препарату (КГП) та
КГП без ГСЖК на синхронізацію та стимуляцію статевої охоти у неплідних
свиноматок, які протягом 30 діб після відлучення поросят не приходили в охоту.
Для цього в племзаводі “Мамалига” було сформовано за принципом аналогів три
групи свиноматок великої білої породи (по 10 голів у кожній).
З метою втановлення етіології захворювання проведено акушерсько-гінекологічну
диспансеризацію маточного поголів’я свиней. При аналізі причин неплідності було
вивчено епізоотичну ситуацію, ветеринарно –зоотехнічний стан господарства.
Проведено біохімічний аналіз крові неплідних тварин на вміст кальцію, фосфору,
гемоглобіну, загального білка і його фракцій, та кількість еритроцитів.
Досліджено якість кормових ресурсів, збалансованість раціонів, систему годівлі.
Вивчено ритмічність статевих циклів, організацію штучного осіменіння.
Після встановлення діагнозу, провели лікування: свиноматкам першої дослідної
групи внутрішньом’язово в область шиї вводили комплексний гормональний препарат
в дозі 5 мл на голову: ГСЖК 300 і.О. в 5% розчині диметилсульфоксиду; інозин -
10 мг; метіонін - 30 мг; інсолвіт - 2 мл ; унітіол - 0,2 мл ; цинк - 20 мг .

Рис. 1 Схема проведення досліджень.
Свиноматкам другої дослідної групи проводили внутрішньом’язову ін’єкцію КГП без
гормону –ГСЖК. Третій дослідній групі тварин застосували традиційне лікування -
тривітамін у дозі 5мл на 1голову.
На 5 добу після осіменіння у свиноматок брали кров з вушної вени для
гематологічних і біохімічних досліджень на вміст загального білка і його
фракцій, еритроцитів, гемоглобіну, кальцію, фосфору за нище вказаними
методиками.
Після опоросу в усіх трьох дослідних групах визначили репродуктивні показники:
багатоплідність (кількість поросят при народженні) великоплідність (маса
поросяти при народженні), молочність (різниця між масою гнізда на 21 день та
масою гнізда при народженні), збереженість.
Другий дослід був проведений з метою вивчення дії КГП на обмінні процеси в
організмі, розвиток статевих органів у свинок та їх функціональний стан. Для
цього в СГВК «Агрофірма Оршівська» було сформовано дві групи свинок великої
білої породи 4 місячного віку, аналогів за віком, походженням, і живою масою по
10 голів у кожній (дослідна і контрольна). Для них був підвищений рівень
годівлі з 4-х до 6 місяців на 20% до норм рекомендованих Столярчук П.З.
(додаток Б. В). Вели облік середньодобових приростів з моменту постановки
свинок на дослід і до 1 осіменіння.
Дослідній групі ремонтних свинок у 180-добовому віці за живої маси 70-75 кг
внутрішньом'язово ін'єкували КГП у вже згаданій дозі.
Для вивчення дії КГП на обмінні процеси в організмі на 5 доба після введення
препарату брали кров для біохімічного дослідження: гемоглобіну, еритроцитів,
глюкози, циркулюючих імунних комплексів, загальної кількості імуноглобулінів,
загального білка, загального холестерину, SH- груп, АСТ, АЛТ.
При досягненні живої маси 115-120 кг у віці 230-240 діб свинок контрольної і
дослідної груп після приходу в охоту осіменяли спермою одного і того ж кнура.
Для вивчення функціонального стану яєчників і матки на 5 доба після осіменіння
проводили забій свинок (по п’ять голів з дослідної і контрольної груп).
Критерієм розвитку репродуктивних органів були морфологічні показники матки
(маса, довжина рогів, шийки і тіла матки, довжина яйцепроводів) і яєчників
(маса, кількість фолікулів і жовтих тіл та їх розміри) та гістологічні
показники матки (висоту покривного і залозистого епітелію, кількість маткових
залоз). В тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового та
вуглеводного обміну: розчинні білки, глюкозу, пентози, молочну кислоту,
активність АСТ, АЛТ,. вміст SH – груп, ДНК, РНК згідно нижче описаних методів.
В цьому досліді і в наступних репродуктивні якості піддослідних свиноматок
визначали за такими показниками, як багатоплідність, великоплідність,
молочність, жива маса поросят при відлученні на 45 добовому віці, кількість
поросят при відлученні і їх збереженість до 2 місячного віку.
Метою третього досліду було вивчення дії КГП на стимуляцію статевої циклічності
основних свиноматок.
Перед постановкою досліду в СГВК «Агрофірма Оршівська» провели аналіз
відтворного циклу маточного поголів’я свиней, з метою вивчення доцільності
стимуляції охоти у тварин. Після чого було сформовано за принципом аналогів дві
групи свиноматок великої білої породи (дослідну і контрольну по 10 голів в
кожній). Свиноматкам дослідної групи вводили КГП, у вище вказаній дозі, на
другу добупісля відлучення поросят. Контрольній групі свиноматок вводили
фізіологічний розчин. Після введення комплексного препарату, постійно
контролювали прихід тварин в охоту та перегули, в обох групах, за допомогою
кнура-пробника.
Для вивчення основних показників обміну речовин в організмі свиноматок, через 5
діб після ін’єкції препаратів з вушної вени брали кров для визначення вмісту
гемоглобіну, еритроцитів, суми цукрів, глюкози, циркулюючих імунних комплексів,
загальної кількості імуноглобулінів, загального білка, загального холестерину,
SH – груп, активності АСТ, АЛТ за нижче описаними методиками.
У четвертому та п’ятому дослідах вивчали дію нового засобу для стимуляції
відтворної функції свиноматок – ГУФОК.
Для вивчення біохімічних процесів, т