Вы здесь

Науково-практичне обґрунтування методів формування високопродуктивного стада молочної худоби

Автор: 
Даниленко Валентина Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004173
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2
матеріали і методика досліджень
Дослідження проведені у 2003-2005 роках. Експериментальна частина роботи
проводилась у господарстві СТОВ “Агросвіт” Миронівського району Київської
області на тваринах української чорно-рябої молочної (n = 556) та голштинської
порід (n = 235) великої рогатої худоби, на основі бази даних, сформованої
згідно комп’ютерної програми СУМС ОРСЕК [162 ].
Утримання корів в господарстві безприв’язне в боксах без вигулів на
майданчики, за виключенням сухостійних корів.
Доїння корів проводиться у спеціальному залі на установці “Паралель” фірми “Де
Лаваль” з використанням доїльного обладнання “Дуовак-300”.
Годівля тварин проводиться за розробленими у господарстві раціонами, згідно
норм. На одну середньорічну корову заготовляють 57,8-69,7 ц кормових одиниць
при протеїновому забезпеченні 95-105 г на одну кормову одиницю. Згодовування
кормів відбувається кормосумішами із кормових столів у приміщеннях, корми
приготовляються кормороздавачами типу „Євромікс” згідно комп’ютерної програми.
У роботі застосовані генеалогічний, популяційний, генетико-математичний,
біометричний методи досліджень. Дисертаційна робота виконана на основі
науково-господарських дослідів, а також обробки та аналізу матеріалів
племінного і зоотехнічного обліку, звітів про бонітування тварин стада,
статистичної та бухгалтерської інформації (рис. 2.1.). Для проведення
аналітичних досліджень складали групи за принципом аналогів з урахуванням
породи, походження, віку, генотипу.
Генетичний потенціал тварин української чорно-рябої молочної породи визначали
за формулою М.З. Басовського [17].
Ві = В + Fі (А – В), де (2.1)
Ві – генетичний потенціал тварин стада; В – генетичний потенціал поліпшуваної
породи; Fі – частка спадковості голштинської породи; А – генетичний потенціал
поліпшувальної (голштинської) породи.
За часткою спадковості голштинської породи тварини були розділені на дві
групи: 51-75% (9/16, 5/8, 11/16, ѕ); 76% і більше (25/32, 27/32, 7/8, 15/16).
Величину генетичного прогресу в стаді визначали за формулою I.Rendel,
A.Robertson [329]:
S Іі
?G = __________, де (2.2)
SLі
Іі – генетична перевага чотирьох категорій племінних тварин (батьків бугаїв,
матерів бугаїв, батьків корів, матерів корів); Lі – генерацій ний інтервал для
кожної категорії племінних тварин.
Оцінку бугаїв-плідників за потомством проводили за методикою М.З. Басовського
і І.А. Рудика [16]:
S [Wij (Дij - Рij)
G = 2в _____________, де (2.3)
SWі
G – племінна цінність бугая-плідника; в – регресія племінної цінності бугая на
кількість його дочок; W – ефективне число дочок; Дij – продуктивність дочок
і-го генотипу, j-го року; Рij – продуктивність одногенотипних (і) ровесниць
того ж j-го року.
Коефіцієнт постійності лактації визначали як відношення (у %) надою за
наступних 100 днів до надою за попередніх 100 днів лактації.
Фактори формування високопродуктивного стада молочної худоби

Економічна ефективність та розробка пропозицій виробництву
Рис. 2.1. Схема досліджень
Коефіцієнт відтворної здатності розрахований за формулою [212]:
365
КВЗ = ______, де (2.4)
МОП
КВЗ – коефіцієнт відтворної здатності; 365 – кількість днів у році; МОП –
міжотельний період, днів.
Ефективність господарського використання корів визначали на основі показників:
тривалості, утримання тварин в господарстві; тривалості продуктивного
використання (лактацій); пожиттєвого надою (кг); надою на 1 день життя в
господарстві (кг); коефіцієнта господарського використання, який визначали за
формулою, запропонованою М.С. Пелехатим і співав. [195]:
Ж – К
КГВ = _________, де (2.5)
Ж
КГВ – коефіцієнт господарського використання; Ж – тривалість життя корові в
господарстві, днів; К – вік корови при першому отеленні, днів.
Частоту захворюваності корів стада маститом визначали на основі щомісячного
тестування з використанням тесту “De Laval mastitis test”. До досліду було
залучено 479 корів української чорно-рябої молочної породи і 171 корова
голштинської породи.
На початку 2004 року у господарстві була змінена технологія виробництва молока
шляхом переходу від прив’язного утримання і доїння корів в молокопровід на
безприв’язне утримання корів у боксах і доїння їх в доїльному залі. В зв’язку з
цим нами вивчені причини вибуття корів із стада за 2003 рік (за умов
прив’язного утримання та доїння корів у молокопровід) і за 2005 рік (за умов
безприв’язного утримання та доїння корів у доїльному залі типу “Паралель” фірми
“De Laval”.
Індекс адаптації корів визначали за методикою Й.З. Сірацького та ін. [261]:
(365 – МОП)
І = _____________ 27,40, де (2.6)
МЖ
І – індекс адаптації; МОП – міжотельний період, днів; 365 – кількість днів у
році; МЖ – молочна продуктивність корови за закінчену, укорочену лактацію, або
305 днів лактації, виражена у кілограмах молочного жиру; 27,40 – коефіцієнт.
Втрати молока за кожну лактацію через подовжену тривалість сервіс-періоду, а
отже і міжотельного періоду, розраховували за формулою Е.И. Эскелевой и А.С.
Митюкова (цит. за Д.Т. Вінничуком і співав.) [188]:
Ім (МОП – 365)
Пм = ______________, де (2.7)
МОП
Пм – втрати молока за лактацію, кг; Ім – величина надою за оцінену лактацію,
кг; МОП – міжотельний період, днів; 365 – кількість днів у році.
Індекси будови тіла визначали за формулами И.А.Чижика [282], а індекс
щільності будови тіла (см3) визначали за формулою, описаною М.З.Басовським і
співавт. [214]: