Вы здесь

Принципи архітектурно-типологічного вдосконалення шкільних будівель з врахуванням енергозаощаджування

Автор: 
Шулдан Лариса Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004233
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХОДІВ
АРХІТЕКТУРНОГО ЕНЕРГОЗАОЩАДЖУВАННЯ ДЛЯ БУДІВЕЛЬ ШКІЛ
У перспективі поступального розвитку сучасного проектування шкіл необхід­но
ураховувати архітектурне енергозаощаджування. Композиція забудови шкільної
території, орієнтація за сторонами горизонту, розміри й пропорції будівлі та її
окремих складових, конструктивні та дизайнерські рішення – чинники, від яких
значною мірою залежать енерговитрати, якість внутрішнього мікроклімату і
вар­тість експлуатації шкільної будівлі. У зв’язку з цим зростають вимоги до
точності прогнозування взаємо­зв’язку тих чи інших архітектурних рішень і
тепловтрат, застосованих на стадіях проектування нових шкіл та до оцінки
енергоефективності таких рішень, впровад­жених під час реновації і
реконструкції наявних шкільних будівель. Вибір методів визначення переліку
архітектурних рішень, спрямованих на заощаджування теплової енергії, та
методики розрахунків їхньої енерго­ефектив­ності визначає достовірність
результатів та обґрунтованість приймання рішень.
2.1. Формування переліку архітектурних енергозаощаджувальних заходів та
визначення пріоритетів їхнього застосування
Сьогодні недоліки у проектуванні, будівництві та експлуатації шкіл необхідно
виправляти, вивчаючи прогресивний поступальний розвиток архітектури,
розробля­ючи і впроваджуючи архітектурн іенергозаощаджувальні рішення.
Архітектурні енергозаощаджувальні заходи повинні формуватися на вищому рівні,
зумовленому появою нових форм в архітектурі шкільних закладів, нових образів,
високим і сучасним естетичним рівнем, прогресом науки, техніки, матеріалів.
Архітектурно-типологічне вдосконалення шкільних будівель з урахуванням
енерго­заощаджування повинно розглядатися у проекції на матрицю соціальних і
еконо­мічних передумов їхньої реалізації. що є запорукою успішного вирішення
економіч­них проблем в совіті, економії паливно-енергетичних ресурсів, а також
підвищення екологічних якостей архітектурного середовища загальноосвітніх
шкіл.
Аналіз факторів, що виконаний у п. 1.1, дав змогу окреслити напрями
застосу­вання архітектурного енергозаощаджування у будівлях шкіл. Серед
основних ви­мог реформування вітчизняної освіти першим чинником, що визначає
їхнє енерго­споживання, є місткість навчальних будівель. Сукупність отриманих
даних дає змогу стверджувати, що у перспективі в Україні зросте потреба у
початкових школах, збільшуватиметься загальна кількість одно-, двокомплектних
шкіл і скорочуватиметься частка шкіл -„тисячників” та шкіл і комплексів більшої
місткості.
По-друге, поява таких типів шкіл, як „школи – родина”, „початкова школа +
дошкільний виховний заклад” та приміщень для дітей шестилітнього віку у складі
школи передбачає абсолютне дотримання рекомендованих комфортних темпера­тур, а
у ігрових кімнатах і кімнати денного сну є додаткові вимоги щодо
мікро­кліматичних параметрів середовища. Режим навчання у початкових класах,
відмін­ний від режиму середньої і старшої груп школярів (скорочення тривалості
уроків до 30 хв, регулярне чередування пасивного та активного навчання),
зумовлює необхідність їхнього відокремлення у будівлях і комплексах шкіл.
Насамперед для названих типів шкіл та груп приміщень у середніх школах є
потреба застосувати заходи архітектурного енергозаощаджування.
Опорними ж школами повинні стати навчальні заклади сучасної забудови, що
відповідають вимогам енергозбереження [51]. Такі школи могли б бути взірцями
застосування архітектурного енергозаощаджування.
По-третє, засади реформування освіти вимагають облаштування цілої низки
спеціалізованих класів, лабораторій, майстерень, збільшення кількості різних за
призначенням приміщень. Водночас, зменшується наповнюваність класів та
передба­чається поділ класів на навчальні групи. Набір навчальних приміщень
відповідно до перерозподілу змісту освіти для різних ступенів школи,
профіль­ності закладу, його підпорядкування, типів і форм власності може мати
істотні відмінності. Спеціалізація приміщень, їхній фізичний об’єм,
наповнюваність та рухова активність учнів зумов­люють вимоги до нормованих
внутрішньо­кліматич­них характеристик. А розміщення у структурі шкільної
будівлі різних за призначен­ням приміщень та груп навчальних приміщень впливає
на тепловиділення і тепло­споживання, визначає тепловтрати окремих складових
частин та цілісної енерге­тичної системи будівлі. Такі відмінності зумовлюють
необхідність розробки архі­тектурних енергозаощаджувальних рішень індивідуально
для кожної з будівель та формування окремого переліку для кожного з названих
типів проектованих шкіл.
Реорганізація мережі позашкільних закладів може бути вирішена їхнім
перемі­щенням у школи з неповним завантаженням наявних площ, що, в результаті,
позна­читься на сумарному енергоспоживанні закладів освіти у вигляді збільшення
теплонадходжень у позаурочний час.
Деякі з сучасних загальноосвітніх школ-інтернатів, шкіл соціальної
реабілі­тації потребують додатково облаштування спальних і санітарних кімнат,
лікуваль­них та інших кабінетів. Це значною мірою збільшує фізичні об’єми
будівель, кубатуру обігрівання, урізноманітнює перелік і підвищує вимоги до
температур­них режимів у приміщеннях, потребує спеціальних архітектурних та
енерго­заощаджу­вальних рішень.
Форма власності навчальних закладів дає змогу визначити оптимальні джерела
фінансування упровадження архітектурних енергозаощаджувальних заходів, обсяги
їхнього застосування і терміни виконання у наявних шкільних будівлях та уточнює
перелік вимог до енергозаощаджування під час проектування та будівництва но