Вы здесь

Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале

Автор: 
Козак Роман Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004252
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
Всі дослідження проводились на фермі свинокомплексу ТзОВ “Галичина” Стрийського
району Львівської області, на якому впроваджена технологія інтенсивного
виробництва свинини відомої європейської фірми Provimi. Фірма надає постійні
консультації, вивчає хімічний склад і поживність кормів та стартерних добавок
(престартери, стартери, гроуери, фінішери), якими забезпечує господарство.
Досліди проводилися на свинях великої білої породи польської селекції. Годівля
свиней здійснюється лише концентратними сумішками (комбікормами) незалежно від
пори року.
Автоматизацію виробничих процесів і загальне керівництво забезпечує міжнародне
об’єднання фірма Firma Mardar.
Перед цими європейськими фірмами постійно звітується ТзОВ “Галичина” за
одержані виробничі результати: величину приростів живої маси свиней, їх
збереження та рентабельність виробництва свинини.
Після закінчення дослідів (2002–2005 рр.) одержані нами матеріали доповідалися
на засіданні керівних органів обох фірм і були схвалені. Основні
науково-виробничі розробки одержані на основі проведених дослідів, видані як
рекомендації для загального користування (2005 р.).
Всі виробничі процеси та мікроклімат у свинарниках контролюються з допомогою
комп'ютерів через головний комп'ютерний пункт. Підлога щілинна, працює
примусова вентиляція та обігрів.
Згідно впровадженої технології, відлучення поросят проходить у віці 28 днів,
живою масою 8 кг. Після відлучення поросята перебувають на дорощенні ще 81
день, досягаючи живої маси 35 кг. До цього віку не допускається зміна складу
раціонів, стартерів та умови утримання молодняка свиней. Після дорощення
проходить заключна відгодівля свиней зерносумішками з добавкою 15–20 %
кодованих стартерних домішок до живої маси 105 кг. При цій живій масі, яка
досягається у віці 192–195 днів свині реалізуються на м’ясо.
2.1. Вибір об’єкту досліджень та схема проведення дослідів.
Для проведення досліджень було виділено частину приміщення, де у станках
знаходився молодняк на заключній відгодівлі.
Проведено дві серії дослідів по два аналогічних досліди в кожній серії. Всього
чотири досліди, в кожному з яких знаходилось по 60 підсвинків, розділених за
методом аналогів на три групи по 20 голів у кожній (10 свинок і 10 вепричків).
Проведення нами кожного досліду у повторності передбачало одержання більш
достовірних даних. Перший і другий досліди тривали по 90 днів (з 26.09.2002 р.
по 19.12.2002 р., третій 88 і четвертий 91 день (з 29.08.2003 р. по 24.11.2003
р. і 23.01.2004 р. по 24.04.2004 р.). Порода, вік, стать та умови утримання
тварин були однаковими у всіх групах та дослідах.
Годівля підсвинків проводилась згідно розроблених деталізованих норм. Корми
свині одержують з автогодівниць, які постійно заповнюються комбікормом із
спеціальних бункерів-тубоматів.
Наявність в станках заповнених кормом годівниць проявляє значний позитивний
ефект. Спочатку наїдаються поросята із більш сильною нервовою системою і йдуть
спати у свій куток, потім насичуються інші, більш слабкі підсвинки і нарешті –
останній молодняк. Фронт годівлі, про який наголошують багато дослідників, тут
не має особливого значення. Будучи ситими всі підсвинки максимально сплять в
сухих станках при оптимальному мікрокліматі, який забезпечують комп'ютерні
установки. Це в свою чергу сприяє високій інтенсивності росту тварин і
одержанню вирівняних середньодобових приростів їх живої маси. Воду свині
одержують із соскових автопоїлок.
При розробці схеми дослідів з інтенсивної заключної відгодівлі підсвинків нами
вивчались кормові концентровані сумішки різного складу, в яких основне місце
займали найбільш врожайні і дешеві зернові культури власного виробництва. Такою
високоврожайною і, крім того, новою для західноукраїнського регіону культурою є
озимий тритикале, сорту "Краснодарський", середній урожай якого в умовах
господарства складає 47,8 ц/ га. Із зерном тритикале з кожного гектара
одержують поживних речовин (в обмінній енергії) на 48,4 % і перетравного
протеїну на 14 % більше ніж із пшеницею (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Вихід поживних речовин з 1 га площі зернових культур у ТзОВ “Галичина”.
Середні дані за 2002–2005 рр.
Корми
Вихід готового корму (вологість 11 %), ц
Кормові одиниці, ц
Обмінна енергія, тис. МДж
В % до пшениці
Перетравний протеїн, ц
Пшениця
32,5
38,0
43,9
100
3,3
Ячмінь
30,0
35,4
38,1
93,2
2,5
Тритикале
47,8
56,4
64,5
148,4
4,6
Жито
22,2
24,4
27,3
64,2
2,0
Горох
28,6
31,5
36,8
82,9
5,5
Макуха ріпакова
12,0
13,0
14,8
34,2
3,1
У другій серії дослідів співвідношення кормів у групах не мінялося, проте дерть
тритикале використовували у екструдованому вигляді. Господарство
використовувало власний екструдер, марки TW–204.
У раціони підсвинків включали також дешеві відходи власного виробництва:
висівки пшеничні та ріпакову макуху, які є багатими на перетравний протеїн,
водорозчинні вітаміни групи В та мінеральні солі.
2.2. Методика проведення дослідів.
При вирощуванні молодняка свиней ми не міняли розробленої і впровадженої в
господарстві технології фірми Provimi. Це стосується складу стартерних добавок
та кормових сумішок. У останні 90 днів, в період так званої заключної
відгодівлі підсвинків, нами, як вже сказано, були використані більш дешеві
зернові сумішки власного виробництва та концентровані відходи.
Фірма Provimi надавала допомогу у визначенні в цих сумішках фракцій крохмалю,
вмісту деяких амінокислот, мікроелементів та вітамінів.
Для порівняння ми також визначали у кормах власного виробництва вміст
амінокислот на автоматичному аналізаторі чеського виробництва ААА–881 та
к