Вы здесь

Особливості категоріальної структури правосвідомості юриста.

Автор: 
Кобець Олександр Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004450
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕТАЛОНИ ПРАВОСВІДОМОСТІ ЯК ЧИННИКИ РЕГУЛЯЦІЇ ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ
ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ СИСТЕМИ.
2.1 Професіографічний аналіз структури фахової діяльності прокурора.
Професійна діяльність правознавця надзвичайно складна і багатогранна, оскільки
вона пов'язана з роботою державних установ і посадових осіб різних рівнів
ієрархії, спрямована на охорону інтересів держави, законних інтересів і прав
громадян. Юридична психологія відносить прокурорську діяльність до категорії
складних інтелектуально-практичних видів діяльності, здійснюваної в контексті
соціальних систем "людина-суспільство", "людина-колектив", "людина-людина". Це
означає, що в такій діяльності є кілька психологічних аспектів, кожний з яких
характеризується своїми специфічними особливостями. Саме завдяки такій
багатогранності досягається повнота й ефективність у досягненні основних цілей
і задач, що послідовно ставить і вирішує прокурор, які і повинні бути позначені
в професіограмі прокурорської діяльності.
Аналіз наукових джерел показав підвищений інтерес до психологічних аспектів
професійної праці суб’єктів правозастосовної діяльності (О.М. Бандурка, С.П.
Бочарова, О.В. Землянська, В.Л. Васильєв та інші). Ряд науковців особливу роль
приділяють праці прокурора, культурі прокурорсько-слідчої діяльності (С.Н.
Ємельянов, В.Л. Васильєв, В.В. Романов). Але професіографічний аналіз праці
суб’єктів правозастосовної діяльності, його психологічні аспекти залишаються
недостатньо розробленими і вимагають подальшого дослідження.
Ефективність і надійність функціонування правозастосовної системи держави
забезпечується перш за все якістю підготовки її професійної ланки, утворюваної
взаємодією юристів різних спеціальностей і рівнів службової ієрархії.
Ефективність діяльності юриста - це його здатність ставити перед собою і своїми
співпрацівниками адекватні стратегічні і тактичні цілі і забезпечувати їх
досягнення відповідно до заданої якості. Надійність суб'єктів правозастосовної
діяльності визначається їх здатністю до точного, безпомилкового і своєчасного
рішення службових задач і в результаті - до забезпечення кінцевої ефективності
роботи правозастосовної системи [72, с.76].
Висока якість підготовки юриста вимагає комплексного підходу, тобто поєднання
таких аспектів, як: спеціальна службова підготовка; правова освіта; формування
певних професійно важливих психологічних властивостей особистості. Тільки
єдність в рішенні вказаних виховних задач забезпечує підготовку юристів високої
професійної компетентності [47,с.143].
В діючій практиці роботи правозахисних органів психологічним аспектам роботи з
кадрами, тобто вивченню особливого, „людського чинника” не приділялося належної
уваги. В основному враховувалися такі чинники, як досвід служби, формальні
відносини в службовій ієрархії, дисциплінарні вимоги, статистичні показники
виконання служби та ін. Така практика роботи часто призводила до низької
ефективності в розвитку професійної мотивації працівників, формального
виконання службових обов'язків, негативних проявів в міжособистісних
відносинах, текучості кадрів, слабкості у взаємостосунках з населенням, фактів
професійної деформації [50, с.81].
В сучасних умовах розвитку України як правової демократичної держави необхідно
удосконалювати методи підготовки кваліфікованих компетентних юридичних кадрів,
зокрема розвивати науково обґрунтовані методи психологічного забезпечення
службової діяльності особового складу. До таких науково обґрунтованих методів
відносяться методи професіографії.
Професіографія - це один з методів психології праці, яка застосовується для
вивчення змісту і структури різних видів професійної діяльності. Психологічний
аналіз професійної діяльності є основою для вирішення ряду таких
науково-практичних задач, як профвідбір, профорієнтація, профадаптація,
профнавчання, профтравматизм, реконструкція існуючих і проектування нових видів
професійної праці, що виникають у зв'язку з новими потребами суспільства,
новими видами і формами судочинства тощо. Професіографія базується на принципі
комплексного вивчення професій з соціальної, економічної, психологічної,
медичної, виробничо-технічної сторін. Це дозволяє здійснювати системну побудову
«картини світу професій» на основі уявлення про динамічні системи типу: «людина
- соціальне середовище», «людина - техніка», «людина-людина» «людина-природа»,
в яких найістотнішими ознаками виступає об'єкт і предмет, мета, умови, знаряддя
праці, з якими працююча людина - суб'єкт праці-взаємодіє в плані зовнішніх
(екстеріорізованих) і внутрішніх (інтеріорізованих) операцій [50, с.249].
Професіографічний метод орієнтований на забезпечення професійної ефективності
фахівців. На рис 2.1. показана послідовність проведення досліджень при вживанні
професіографії як загального методу комплексного аналізу трудової діяльності.
Професіографія може застосовуватись як для опису основних загальних принципів
організації людської праці, так і для конкретнішого опису принципів організації
споріднених професій в конкретній галузі трудової діяльності, зокрема -
спеціальностей в галузі правозастосовної діяльності [14, с.181-183].
Професіографія починається зі збору даних про роботу, що вивчається, і опису її
організаційних принципів, цілей, методів, матеріальної бази. Всі ці відомості
групуються відповідно до чотирьох груп питань.
1. Яка робота (спеціальність, професія, посада) аналізується і описується? Що є
предметом і метою даної роботи? Які види дій (операцій)

Рис. 2.1. Послідовність проведення дослідження при застосуванні
професіографічного методу.
вона включає і як вони взаємопов'язані між со