Вы здесь

Розвиток і становлення топографії структур ротової ділянки в ранньому періоді онтогенезу людини.

Автор: 
Гузік Наталія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004494
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкти дослідження
Одним із важливих елементів морфологічних досліджень є якісний відбір
анатомічного матеріалу. Вагоме значення в анатомії має регіональний підхід,
який дає можливість дослідити будову тіла людини в конкретних ділянках. При
цьому органи вивчаються у взаємозв’язку один з одним (синтопія) або зі скелетом
(скелетотопія). Такі дослідження спрямовані також на вивчення індивідуальної
анатомічної мінливості окремих органів і систем людини [28, 229].
Вважаємо, що опис структурної організації будь-якого органа на дефінітивному
рівні розвитку, в тому числі стінок та складових ротової ділянки та суміжних з
ними утворень, буде найбільш вірним з урахуванням становлення їх у
пренатальному періоді онтогенезу та новонароджених людини.
Для морфологічного дослідження анатомічних особливостей будови та зміни
топографо-анатомічних взаємовідношень структур ротової ділянки та суміжних з
ними утворень вивчено 140 препаратів ембріонів, передплодів, плодів і
новонароджених людини, що загинули від причин, не пов’язаних із патологією
травної системи та ураженнями структур лицевого черепа.
Забір матеріалу проводили у гінекологічних та пологових відділеннях м.
Чернівців. Окрім цього, для вивчення були використані колекції серій
гістологічних і топографо-анатомічних зрізів ділянки голови біологічних
об’єктів людини із фонду кафедри анатомії людини Буковинського державного
медичного університету.
Вік ембріонів і передплодів перших двох місяців розвитку визначали після
одноденної фіксації у 5-6% розчині нейтрального формаліну, чим досягалася
сталість форми драглистого об’єкта, і, як наслідок, уникалися небажані огріхи
при визначенні їх віку.
Таблиця 2.1
Віковий склад і кількість об’єктів дослідження
Вік об’єктів
дослідження
Тім’яно-куприкова довжина (мм)
Досліджено об’єктів
Зародки:
до 4-ох тижнів
3,0-5,3
5 тижнів
6,0-8,0
10
6 тижнів
9,0-13,0
15
Передплоди:
7 тижнів
14,0-20,0
10
8 тижнів
21,0-30,0
9 тижнів
31,0-41,0
10 тижнів
42,0-53,0
11 тижнів
54,0-66,0
12 тижнів
67,0-79,0
Плоди:
4 місяці
81,0-135,0
5 місяців
136,0-185,0
6 місяців
186,0-230,0
7 місяців
231,0-270,0
8 місяців
271,0-310,0
9 місяців
311,0-345,0
10 місяців
346,0-375,0
Новонароджені:
376,0 і >
15
ВСЬОГО:
140
Таблиця 2.2
Методи дослідження
Вік об’єктів дослідження
Методи дослідження
мікроскопічний
Макро-
­скопічний
макро-
мікроскопія
топографо
­анатомічних
зрізів
Графічної
еконструкції
Пластичної
Реконструк-ції
Ін’єкції
судин
Комп’ютерної томографії
Зародки:
до 4-ох тижнів
5 тижнів
10
6 тижнів
14
Передплоди:
7 тижнів
10
8 тижнів
9 тижнів
10 тижнів
11 тижнів
12 тижнів
Плоди:
4 місяці
5 місяців
6 місяців
7 місяців
8 місяців
9 місяців
10 місяців
Новонароджені:
12
ВСЬОГО:
104
53
33
11
32
12
2.2. Методи дослідження
Загальновизнаним є те, що одержання очікуваних результатів наукових досліджень
перш за все залежить від правильного добору методичних і методологічних
підходів при вирішенні поставлених завдань.
У морфології якраз такими є врахування історичного фактору, як методологічного
прийому, і об’ємного візуального вивчення структурної організації об’єкта
дослідження.
Як зазначають [28, 83] широке застосування в сучасній діагностичній практиці
ультразвукової та комп’ютерної томографії висуває перед анатомією нову
теоретичну проблему – вивчення будови тіла людини в просторі на зрізах. Окрім
цього, сучасні досягнення і технічні можливості дозволяють вченим – морфологам
фундаментальних прикладних наук внести свій внесок для розуміння причин і
механізмів розвитку патологічних процесів, які часто є наслідком відхилення
природного органогенезу.
Тому ми вважали за доцільне використати такі методичні підходи, які були б
найбільш інформативними.
Для досягнення мети використано комплекс адекватних морфологічних методів
дослідження, який включає: виготовлення та мікроскопію серій послідовних
гістологічних, топографо-анатомічних зрізів та окремих частин стінок ротової
порожнини та суміжних з ними структур біологічних об’єктів людини
внутрішньоутробного періоду розвитку, звичайне і тонке препарування під
контролем бінокулярної лупи МБС-10, виготовлення графічних і пластичних
реконструкційних моделей, комп’ютерну томографію, стереофотографування.
Варіаційно-статистична обробка цифрових даних, які одержані при морфометрії,
проведена за методиками Р.Б. Стрелкова [157] і Б.В. Шутки [177]. Критерій
вірогідності становить Р ?95%.
Разом з тим, дуже важко визначити індивідуальні особливості структурної
організації органів та їх топографо-анатомічні взаємовідношення з оточуючими
структурами на дефінітивному рівні, якщо не опиратися на історію їх закладки,
формування, диференціацію і становлення синтопії в ранньому періоді онтогенезу
людини.
Тому ми вважаємо, що досить важливим методологічним засобом у морфологічних
дослідженнях є саме історичний підхід, коли об’єкти, що вивчаються,
досліджуються від моменту їх закладки, впродовж подальшого органогенезу,
враховуючи особливості топографо-анатомічних взаємовідношень упродовж всього
внутрішньоутробного періоду онтогенезу і новонароджених людини.
При цьому ми ставил