Вы здесь

Клініко-мікробіологічні особливості перебігу гастроінтестинальної форми сальмонельозу у дітей на тлі колонізації кишечника умовно-патогенними мікроорганізмами, сучасні підходи до лікування

Автор: 
Онофрійчук Олена Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004610
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Об’єкт дослідження
У відповідності із поставленою метою і завданнями обстежено 118 дітей, хворих
на сальмонельоз, які лікувались у клініці дитячих інфекційних хвороб
Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова з жовтня 2000
року по січень 2004 року. Серед них: у 32 хворих (27,1 %) захворювання
перебігало у вигляді моноінфекції, у 86 (72,9 %) – на тлі колонізації кишечника
УПМ.
Із ротової порожнини у 72 хворих з сальмонельозною інфекцією віком від 1 місяця
до 14 років виділено 180 штамів мікроорганізмів в початковий період
захворювання (в перші п’ять діб з моменту госпіталізації) та 170 штамів в
період реконвалесценції (після закінчення лікування).
Контрольну групу склали 39 здорових дітей у яких виділено 74 штами
мікроорганізмів (табл. 2.1). Обстеження проводились на базі міської дитячої
поліклініки № 3 м. Вінниці в дні здорової дитини. Мікробіологічний моніторинг
дослідження дав можливість оцінити ступінь дисбіотичних порушень мікрофлори
ротової порожнини у здорових дітей Вінницького регіону. Встановлено, що серед
контрольної групи у 64,1 % мікропейзаж ротової порожнини відповідав нормі,
проте, в 25,6 % обстежених зареєстровано зміни, що відповідали I ст. дисбіозу
та у 10,3 % здорових дітей спостерігали порушення, що відповідали II ст.
Отримавши дані по мікропейзажу ротової порожнини серед здорового населення
Вінницької області, нами проаналізовано ступінь вираженності дисбіотичних
порушень мікрофлори порожнини рота в залежності від віку (рис. 2.1).
Таблиця 2.1
Мікрофлора порожнини рота у здорових дітей Вінницького регіону
Мікроорганізми
Видовий склад, n-39
Кількісний склад
Lg КУО, n-39
абс.
Група А. Резидентна флора
S.aureus
13
17,5
4,1±0,8
S.epidermidis
S.viridans
31
41,8
5,1±1,0
S.fecalis
2,7
4,5±0,7
S.pyogenes
В-gem.S. групи А
Дифтероїди
1,4
3,0±0,0
Диплококи
10,8
4,0±1,2
N.sicca
N.perflava
10,8
4,4±0,9
N.flava
Дріжджі
5,4
3,5±1,0
Група В. Транзиторна флора
E.coli
6,8
3,0±0,0
E.coli Hly+
E.coli Lac-
Klebsiella spp.
1,4
3,0±0,0
P.aeruginosa
1,4
3,0±0,0
Hafnia spp.
Proteus spp.
Enterobacter spp.
C.freundi
S.typhimurium
B.cereus
Всього штамів
74
100
Слід зауважити, що у переважної кількості дітей різних вікових груп показники
мікрофлори ротової порожнини відповідали нормі. Проте, у дітей першого року
життя цей показник мав місце лише у 50 % обстежених на відміну від інших
вікових груп. У дітей віком від 1-го до 3-х років, нормальні показники
мікрофлори мали місце у 83,3 % обстежених, у дітей віком від 3-х до 14 років –
у 76,9 % обстежуваних. У дітей першого року життя дисбіотичні порушення I
ступеня мали місце у 40,0 % дітей, у 10,0 % - реєстрували ознаки дисбіозу II
ст. (див. рис. 2.1).
Рис. 2.1. Вираженність дисбіотичних порушень мікрофлори ротової порожнини у
здорових дітей різних вікових груп.
Із кишечника у 66 хворих з сальмонельозною інфекцією віком від 1 місяця до 14
років виділено 326 штамів УПМ в початковому періоді захворювання та у 71
хворого - 349 штамів, в період реконвалесценції.
До контрольної групи ввійшли 61 дитина, у яких протиповано 326 штамів
мікроорганізмів (табл. 2.2). Вивчивши склад мікрофлори кишечника серед
здорового дитячого населення Вінницького регіону, встановлено, що у переважної
кількості із них (64 %) відсутні дисбіотичні порушення в мікрофлорі кишечника,
але в 26,2 % обстежених реєстрували дисбіотичні порушенні I ступеня, в 9,8 % –
II ступеня.
Таблиця 2.2
Кількісний та якісний склад мікрофлори кишечника у здорових дітей Вінницького
регіону
Мікроорганізми
Якісний склад, n-61
Кількісний склад
lg КУО/г,
n-61
штами
n-326
% обстежених
абс.
E.coli
61
18,7
100
5,20±0,67
E.coli Lac +
0,6
3,3
3,5±0,3
E.coli Lac -
1,2
6,6
2,3±0,2
E.coli Hly +
Кокові форми
61
18,7
100
3,91±0,26
S.aureus
1,8
9,9
2,80±0,46
Ентерококи
61
18,7
100
4,80±0,54
УПЕ
2,4
13,2
2,90±0,32
C.albicans
0,3
1,6
2,05±0,42
Bifidobacterium spp.
61
18,7
100
8,5±1,2
Lactobacterium spp.
61
18,7
100
6,00±0,65
Ступінь ЕІ за рівнем МСМ при сальмонельозній інфекції вивчено в сироватці крові
у 70 дітей та у 53 дітей - в ротовій рідині.
Для порівняння аналогічними методами при визначенні ступеня ЕІ в сироватці
крові та ротовій рідині обстежено по 30 здорових дітей. В зв’язку з відсутністю
даних літератури про середньостатистичні значення МСМ у ротовій рідині в
популяції здорових дітей, нами визначено їх величини у 30 практично здорових
дітей, мешканців Вінницької області. Зазначені показники представлено в таблиці
2.3.
Визначені значення рівня МСМ, як показників ЕІ, отримані при обстеженні
контрольної групи здорових дітей, в подальшому використані в статистичній
оцінці групи співставлення. Коефіцієнт співвідношення МСМ1/МСМ2 у здорових
дітей не перевищував 80 % (к-0,8). Він може бути використаний в якості
саліварного показника рівня ЕІ в нормі і патології.
Таблиця 2.3.
Рівень молекули середньої маси (МСМ) ротової рідини у здорових дітей
Вінницького регіону
Досліджуваний показник
М±m, n-30
МСМ1 (од. опт. щільн.)
0,367±0,020
МСМ2 (од. опт. щільн.)
0,294±0,020
МСМ2/ МСМ1
0,8
Слід відзначити, що дані представлені в таблиці 2.4 по рівню (МСМ) в сироватці
крові серед здорової популяції дітей, корелюють із даними літературних джерел
[16, 46, 117].
Таблиця 2.4
Рівень молекул середньої маси (МСМ) сироватки крові в популяції здорових дітей
Вінницького регіону
Досліджуваний показник