Вы здесь

Продуктивність свиней в залежності від інтенсивності росту ремонтного молодняку та поєднання вихідних генотипів

Автор: 
Акнєвський Юрій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U004652
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення і матеріал досліджень.
Науково-виробничі дослідження проведені протягом 2003-2006 років в умовах
племзаводу закритого акціонерного товариства „Бахмутська Аграрна Спілка”
Артемівського району Донецької області, а також у лабораторіях Інституту
свинарства ім. О.В. Квасницького УААН.
Для проведення експериментальної частини передбаченої методикою роботи було
відібрано 36 свиноматок великої білої породи української селекції. Тварин
поділили на три групи з врахуванням принципу аналогів за віком і розвитком.
Свині були добре розвинені, а показники їх продуктивності знаходилися на рівні
вимог класу еліта та першого класу. Характеристика розвитку піддослідних
свиноматок наведена в табл.2.1. Представлені дані свідчать про те, що
свиноматки відібрані для досліду мали аналогічні показники живої маси та
довжини тулубу.
Таблиця 2.1
Характеристика розвитку піддослідних свиноматок.
Дослідні групи
Кількість маток, гол
Жива маса,кг
Довжина тулуба,см
І
12
167,75±3,33
146,17±1,87
ІІ
12
169,33±2,47
149,25±1,49
ІІІ
12
170,08±3,45
147,92±2,05
У середньому 36
169,06±1,75
147,78±1,04
У дослідах використовувалися кнури великої білої породи української (УВБ) та
датської (ДВБ) селекцій, а також породи ландрас датської селекції (ДЛ). Дані
розвитку піддослідних кнурів наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Характеристика розвитку піддослідних кнурів.
Генотип
Кількість голів
Жива маса,кг
Довжина тулуба,см
УВБ
290
180
ДВБ
298
182
ДЛ
295
185
2.2. Умови годівлі та утримання піддослідних тварин.
Впродовж періоду проведення досліджень свині дослідних груп знаходились в
аналогічних умовах годівлі та утримання, згідно з прийнятою в господарстві
технологією.
Холості та поросні свиноматки утримувались у групових станках по 15 голів у
кожному. Весь період проведення дослідів матки користувалися прогулянками.
Визначення охоти у свиноматок проводили вранці в сім годин та увечері. Охоту
виявляли кнуром-пробником. Маток, які проявляли рефлекс нерухомості переводили
в індивідуальні станки для осіменіння.
Штучне осіменіння проводили дворазово в одну охоту приладом ПОС-5 у дозі 150
мл. В індивідуальних станках свиноматки знаходились 30 днів, потім їх
переводили у групові станки по 15 голів у кожному. Годування маток було
дворазовим, у відповідності з прийнятою технологією годівлі цих виробничих груп
на племінному заводі (табл. 2.3-2.4). Свиноматки мали вільний доступ до
автопоїлок. За тиждень до опоросу їх переводили у свинарник - маточник, де вони
знаходилися в індивідуальних станках разом з поросятами впродовж підсисного
періоду до відлучення.
Підгодівлю поросят – сисунів починали з 5-7 дня їх життя, а з десятого їм
згодовували комбікорми. За прийнятою у господарстві технологією поросят
відлучали у віці 28-30 днів. Після відлучення свиноматок поросята знаходились у
станках до двомісячного віку, потім їх переводили у приміщення для дорощування,
де утримували групами по 20-25 голів у станку.
Таблиця 2.3
Склад комбікорму для супоросних свиноматок
Корми
% склад
Поживні речовини
міститься у комбікормі
потреба за нормою
Пшениця
32,80
ОЕ Мдж
12,639
12,60-12,64
Ячмінь
48,00
Ккал/100г
301,877
52,54-301,88
Овес
2,20
Сирий
протеїн,г
156,603
135,00-157,00
Макуха
соєва
2,00
Клітковина,г
42,958
42,96-70,00
Рибне
борошно
9,70
Лізин,г
7,967
6,60-7,97
Дріжджі
кормові
2,70
Метіонін,г
2,596
1,80-2,60
Моно
кальційфосф.
1,20
М + С,г
5,467
3,60-5,47
Сіль
0,40
THR,г
5,339
4,30-5,34
Крейда
0,50
Кальцій,г
8,227
8,00-8,23
АМВ
0,50
Фосфор,г
6,480
6,00-6,48
Всього
100,00
Р усв. С,г
3,255
3,20-3,25
Натрій,г
1,876
1,80-1,88
Хлор,г
3,184
1,30-3,18
Віт. А т.м.од
11,594
8,00-11,59
Віт. D т.м.од
2,000
0,80-2,00
Віт. Е,мг
35,137
28,00-38,14
Кнури-плідники утримувалися на станції штучного осіменіння в індивідуальних
станках. При годівлі до основного раціону додавали сироватку та курячі яйця.
У чотирьохмісячному віці проводили відбір молодняку на вирощування та
відгодівлю. Контрольна відгодівля здійснювалась у спеціально обладнаному для
цього приміщенні. Свині утримувалися по дві голови у станку. Для контрольної
відгодівлі використовували сухий повнораціонний комбікорм (табл. 2.5).
Таблиця 2.4
Склад комбікорму для підсисних свиноматок
Корми
% склад
Поживні речовини
міститься у комбікормі
потреба за нормою
Пшениця
32,00
ОЕ Мдж
13,055
13,00-13,05
Ячмінь
27,60
Ккал/100г
311,813
54,21-311,81
Пшеничні
висівки
10,00
Сирий
протеїн,г
188,261
187,00-200,00
Макуха
соєва
25,00
Клітковина,г
48,798
48,80-50,00
Рибне
борошно
1,00
Лізин,г
10,138
8,00-10,14
Дріжджі
кормові
0,80
Метіонін,г
2,934
2,20-2,93
Масло
соняшника
0,60
М + С,г
6,246
4,60-6,25
Моно
кальційфосф.
0,80
THR,г
6,754
5,20-6,75
Сіль
0,40
TRP,г
2,342
1,50-2,34
Крейда
1,30
Лінол. к.-та,г
12,380
12,00-12,38
АМВ
0,50
Кальцій,г
7,591
7,60-7,60
Всього
100,00
Фосфор,г
7,197
6,10-7,20
Р усв. С,г
3,491
3,50-3,50
Натрій,г
1,931
2,00-2,00
Хлор,г
3,007
1,70-3,01
Віт.А.т.м.од
11,602
7,00-11,60
Віт. Dт.м.од
2,000
0,70-2,00
Таблиця 2.5
Склад комбікорму для контрольної відгодівлі свиней
Корми
% склад
Поживні речовини
міститься у комбікормі
потреба за нормою
Пшениця
9,00
ОЕ Мдж
12,949
12,9
Ячмінь
47,50
Ккал/100г
309,282
53,79
Пшеничні
висівки
17,50
Сирий
протеїн,г
203,23
180,0
Макуха соєва
8,60
Клітковина,г
46,760
46,0
Шрот
соєвий
10,30
Лізин,г
11,7
11,7
Рибне
борошно
4,60
Метіонін,г
3,491
3,20