Вы здесь

Біотичний кругообіг мінеральних елементів та шляхи його регулювання в соснових деревостанах Центрального Полісся України

Автор: 
Бондар Ігор Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004711
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
2.1. Лісорослинні зони та кліматичні умови
Зона Полісся знаходиться на півночі України і включає Волинську, Ровенську,
Житомирську, Київську ,Чернігівську і Сумську області. За даними колишнього
Інституту лісу АН УРСР північна границя проходить по державному кордону України
з Білорусією і Росією. Південна границя проходить через Луцьк на Шепетівку,
Коростишів, Київ, Конотоп, Севськ (Росія). До Полісся віднесені держлісгоспи
Волинської, Ровенської, Житомирської, Київської, Чернігівської і Сумської
областей загальною площею держлісфонду 2102,6 тис. га, що складає біля 34,6%
від усіх лісів держлісфонду [44].
Полісся поділяється на три райони: Західне, Центральне і Східне, які
відрізняються за своїми природними умовами.
Загалом Західне Полісся, порівняно із Центральним і Східним характеризується
найбільш родючими ґрунтами, менш заболоченою місцевістю та більш м’якими
кліматичними умовами, сприятливими для розведення горіхоплідних, бархату та
інших цінних деревних порід. Середня температура Західного Полісся +7оС, тут
випадає в середньому 590 атмосферних опадів, коефіцієнт зволоження 1,41.
Центральне Полісся відзначається більшою вологістю, де річна кількість
атмосферних опадів біля 624 мм, середня річна температура +6,6оС, коефіцієнт
зволоження 1,52. Східне, або цей район ще називають Києво-Чернігівським
Поліссям характеризується наростанням континентальності клімату, тобто
температура у зимові місяці дещо нижча (середня температура січня мінус 7оС), в
порівнянні із Західним Поліссям, а влітку середня температура липня більша
(+19,5оС). Кількість опадів - 550-650 мм, коефіцієнт зволоження перевищує 1,2.
Більшість наших досліджень проведено в Боярській лісовій дослідній станції,
лісові масиви якої розташовані в межах північно-західних районів Київської
області. Ця територія площею 3,5 млн. гектарів характеризується відносно м’яким
кліматом з високими середньорічними температурами і значною кількістю
атмосферних опадів. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, самими
теплими липень і серпень. Середньорічна температура коливається в межах від
+6,7 до +7,2оС, весною +7,0 оС, літом +18,5 оС, восени +7,5оС. Абсолютний
мінімум температури спостерігається в лютому і складає
-33оС, максимум - в липні та серпні і досягає +38оС. Таким чином, амплітуда
коливання температури складає 71оС. Така абсолютна амплітуда коливання
температури характерна для більшої частини північного Правобережжя України і
свідчить про континентальність клімату.
Якщо умовно прийняти температуру вищу +5оС для визначення вегетаційного періоду
і +10оС для періоду найбільш сприятливого для росту деревної рослинності, то
тривалість вегетаційного періоду буде з 7 квітня по 27 жовтня. Таким чином,
вегетаційний період продовжується біля 7 місяців, літній - 5 місяців.
Важливим фактором, що впливає на хід росту деревної рослинності (особливо в
молодому віці), є заморозки на початку і в кінці вегетаційного періоду. Перші
осінні заморозки починаються між 1 і 17 жовтня, а останні весняні закінчуються
5-21 квітня. Тривалість безморозного періоду в середньому складає 180-187
днів.
Пізні весняні і ранні осінні заморозки шкідливо впливають на молоді сходи
деревної рослинності, спричиняючи явища вижимання рослин з ґрунту та
обмерзання. У більш дорослих дерев шкідливий вплив осінніх заморозків
проявляється у вигляді підмерзання річних пагонів, особливо у теплолюбних
порід, що сповільнює ріст дерев. Весняні заморозки, які проявляються в період
цвітіння деревних порід різко зменшують врожай насіння.
Річна кількість випадаючих опадів в різні роки є неоднаковою і коливається від
400 до 800мм (в середньому 560 мм). Коефіцієнт зволоження 1,16. Річної
кількості опадів цілком достатньо для розвитку деревної рослинності. Більше
значення для росту дерев має розподіл опадів по місяцях. Найменша кількість
опадів припадає на зимові місяці, а найбільша - на червень-липень. В середньому
за вегетаційний період випадає 380 мм опадів або 65% від загальної їх кількості
та припадає близько 70 днів з опадами. На зимовий період припадає всього
145-155 мм опадів у вигляді снігу.
Нерівномірний розподіл опадів протягом року створює змінний режим вологості
повітря і грунту, який негативно впливає на стан деревної рослинності. Так,
різке зниження рівня ґрунтових вод в окремі засушливі роки приводить до
зниження приросту, ослаблює опір деревостану ентомошкідникам і хворобам, знижує
приживлюваність лісових культур, зменшує якість і вихід садивного матеріалу в
розсадниках.
Нерівномірність температурних умов і опадів часто приводить до чергування
морозів з відлигами в зимовий період та до засух влітку. Тривалий сніговий
покрив взимку створюється не у всі роки, хоча в даному районі він є одним із
важливих факторів, що забезпечує сприятливі умови перезимівлі молодих лісових
культур і садивного матеріалу в розсадниках та є джерелом поповнення весняних
запасів вологи в ґрунті. В малосніжні зими під час сильних морозів відбувається
глибоке промерзання ґрунту, яке інколи досягає 151 см. Середня глибина
промерзання складає 85 см, найменша - 22 см.
2.2. Рельєф, грунтотвірні породи, ґрунти
В геоморфологічному відношенні Українське Полісся відзначається значною
різноманітністю. В Центральному і Західному Поліссі слабко виявляється
мікрорельєф і дуже розвинений мезорельєф. Східна частина Центрального Полісся
являє собою моренну рівнину з грядово-хвилястим рельєфом. Поверхня Східного
Полісся має незначний ухил на північ і північний схід. З півдня зі Східним
Поліссям межує лесовидна область, я