Вы здесь

Геологія альпійських утворень залізисто-кременистої формації Криворізького басейну.

Автор: 
Євтєхова Ганна Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004712
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Загальна характеристика геологічної будови Криворізької структури
Криворізька структура розташована в центральній частині Українського щита (УЩ).
У вигляді смуги довжиною понад 100 км і шириною від 0,5 до 18 км вона
простягається в субмеридіональному напрямку на межі двох різновікових
мегаблоків УЩ: Інгульського, складеного палеопротерозойськими гранітоїдами і
метаморфітами, і Придніпровського, у складі якого переважають плагіогранітоїди
палео- і мезоархею (рис. 1.1). Криворізька структура – основний тектонічний
елемент Криворізького залізорудного басейну. За особливостями геологічної
будови, умовами утворення, локалізацією залізисто-кременистих товщ басейн
поділяється на чотири залізорудні райони (рис. 1.2): Північний (Ганнівський),
Саксаганський (Центральний), Південний, Інгулецький (Лихманівський) [15, 24,
31].
Північний або Ганнівський залізорудний район включає дві залізорудні смуги –
відносно потужну Східно-Ганнівську і малопотужну, невитриману по простяганню
Західно-Ганнівську. Залізорудні смуги розділені товщею різного складу
метакластолітів і доломітових мармурів гданцівської та глеюватської світ. У
межах південної і центральної частин Східно-Ганнівської смуги розташоване
Ганнівське родовище магнетитових кварцитів.
Центральний або Саксаганський залізорудний район відокремлений від Північного
субширотною зоною Девладівського глибинного розлому; південною його межею є
зона Діагонального розлому.
Рис. 1.1. Положення Криворізького залізорудного басейну (К.) в структурі
Українського щита.
Мегаблоки: І – Волинський; ІІ – Дністерсько-Бузький; ІІІ – Росинсько-Тикицький;
IV – Інгульський; V – Середньопридніпровський; VI – Приазовський.
Шовні зони: 1 – Голованівська; 2 – Інгулецько-Криворізька; 3 –
Оріхово-Павлоградська.
Продуктивна товща району – Саксаганська залізорудна смуга – простягається від
Первомайського родовища і родовища шахти ім. В.І.Леніна на півночі до
відпрацьованого родовища рудника ім. Ілліча на півдні. До складу району входять
також Дальні Західні залізорудні смуги (рис. 1.2). В межах району розташовані
крупні родовища багатих гематитових руд, які розробляються, здебільшого,
шахтами, а також родовища магнетитових кварцитів: Глеюватське, родовища
більшості шахт і так званих міжшахтних інтервалів.
Південний залізорудний район знаходиться між зоною Діагонального розлому і
зоною субширотних розривних порушень, розташованою у безпосередній близькості
на південь від ділянки замикання Основної структури. На території району
розташовані крупні родовища магнетитових кварцитів (Скелюватське,
Новокриворізьке, Валявкинське та ін.), а також численні поклади багатих
гематитових руд відпрацьованих родовищ рудників ім. Ілліча та ім. В.А.Валявка в
межах Тарапако-Лихманівської антиклінальної структури і прилягаючих ділянок.
Лихманівський або Інгулецький залізорудний район займає південну частину
Криворізького басейну. На півночі він межує з Південним районом по зоні одного
зі згаданих вище субширотних розломів. Продуктивна товща району – Лихманівська
залізорудна смуга, у південній частині якої у зоні замикання Лихманівської
синкліналі розташоване Інгулецьке родовище магнетитових кварцитів. На північ
від нього вздовж усього простягання Лихманівської смуги розташована низка
дрібних родовищ багатих і бідних гематитових і магнетитових руд. Більшість
родовищ багатих руд відпрацьована кар’єрами та шахтами.
Залізорудні райони Криворізького басейну суттєво відрізняються за геологічною
будовою, ступенем динамотермального метаморфізму, проявом метасоматичних і
гідротермальних процесів, характером зруденіння, інтенсивністю гіпергенних змін
порід залізисто-кременистої формації. Значно відрізняються вони також за
активністю та мінералого-геохімічною спрямованістю альпійського процесу.
Рис. 1.2. Схема районування Криворізького басейну.
1 – метакластоліти і доломітові мармури глеюватської і гданцівської світ; 2 –
залізисті кварцити і сланці саксаганської світи; 3 – метакластоліти,
метаультрабазити і метабазити скелюватської, новокриворізької світ і конкської
серії; 4 – гранітоїди дніпропетровського і саксаганського комплексів; 5 –
Криворізько-Кременчуцький глибинний (мантійний) розлом (К.-К.); 6 – розломи
корово-мантійні (Д. – Девладівський); 7 – розломи корові (Дг. – Діагональний,
Н. – Новокриворізький); 8 – лінії стратиграфічних контактів.
Залізорудні райони: I – Північний (Ганнівський); II – Центральний
(Саксаганський); III – Південний; IV – Інгулецький (Лихманівський).
Залізорудні смуги: 1 – Східно-Ганнівська; 2 – Західно-Ганнівська; 3 –
Саксаганська; 4 – Дальні Західні смуги; 5 – замикання Основної структури; 6 –
Лихманівська.
Стратиграфія. В будові Криворізької структури беруть участь утворення трьох
еонів – архею, протерозою і фанерозою. Мезоархейські (конкська серія) і
палеопротерозойські (криворізька серія і глеюватська світа) метаморфізовані
вулканогенні та вулканогенно-осадові породи складають кристалічний фундамент.
Утворення фанерозою представлені кайнозойським осадовим чохлом потужністю від
0-10 до 120-150 м, який перекриває докембрійські породи і продукти їх
вивітрювання.
Мезоархейські утворення конкської серії у межах Кривбасу на світи не поділені
[204, 208]. Вони картуються вздовж східного крила Криворізької структури, в
замкових частинах Основної та Лихманівської синкліналей (рис. 1.3). Породи
конкської серії метаморфізовані в умовах епідот-амфіболітової, меншою мірою –
зеленосланцевої фацій динамотермального метаморфізму. В межах Саксаганського і
Південного залізорудних районів Кривбасу серія представл