Вы здесь

Удосконалення технології виробництва молока на територіях, забруднених радіоактивними речовинами

Автор: 
Самаріна Марія Олексіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004771
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти та методи експериментальних досліджень
Експериментальні дослідження комплексної оцінки ефективності використання
природних мінеральних силікатів при виробництві молока у зоні радіоактивного
забруднення були проведені у СПП “Хлібороб”, с. Міляч Дубровицького району
Рівненської області. Зазначене підприємство знаходиться у другій зоні
радіоактивного забруднення – на території західного сліду аварійного викиду
ЧАЕС зі щільністю забруднення грунту радіоцезієм 555 кБк/м2. Ведення молочного
скотарства у цьому регіоні потребує застосування додаткових контрзаходів,
спрямованих на зниження вмісту радіоцезію у одержуваному молоці відповідно до
гігієнічних вимог (ДР – 97; 2006). На даний час, згодовування дійним коровам
кормових добавок, яким притаманні радіоентеросорбційні властивості, вважається
найбільш перспективним заходом зниження питомої радіоактивності одержуваного
молока.
Для вивчення ефективності згодовування кормових добавок – сорбентів, і
механізму ендоекологічної регуляції вмісту цезію – 137 у організмі дійних корів
під впливом ентеросорбентів було проведено дві серії експериментальних
досліджень.
Дослідження проводилися відповідно до методичних вимог, обов’язкових при
виконанні зоотехнічних дослідів [204]. З відібраного клінічно здорового
поголів’я корів після зважування і уточнення походження, віку, фізіологічного
стану, живої маси, середньодобових надоїв, вмісту жиру у молоці за методом
паралельних груп – періодів формували групи по 8 голів.
Досліди проводили за умов прив’язного утримання тварин. Приміщення були
обладнані індивідуальними годівницями та устаткуванням для доїння корів у
індивідуальні переносні доїльні відра.
При проведенні експериментальних досліджень витримувалися умови, характерні для
заготівлі кормів, утримання тварин, технології виробництва молока у
господарствах забрудненої радіонуклідами зони Полісся. Впродовж підготовчого
періоду у годівлі корів усіх груп використовували сіно з підвищеним вмістом
цезію – 137, яке було заготовлено у лісових масивах земель господарства. У
кінці підготовчого періоду, коли питома активність радіоцезію у молоці корів
перевищувала вимоги ДР – 97 більш, ніж у 2 рази, поголів’я було переведене на
умови годівлі дослідного періоду. З початком заключного періоду тваринам усіх
груп згодовували “чисте” сіно.
Аналіз ефективності використання кормів тваринами проводили на основі
результатів детального обліку кількості заданих та спожитих кормів, їх складу,
вмісту поживних речовин, молочної продуктивності корів, коливань живої маси.
Одержані показники порівнювали між групами тварин. Норми вмісту поживних
речовин у раціоні, визначені за довідником [205], були надлишковими за
загальною поживністю, встановленими з урахуванням роздоювання корів.
Встановлені норми ураховували живу масу, середньодобові надої та вік тварин.
Показники поживності раціонів було визначено відповідно до довідника [206].
Енергетична та протеїнова цінність раціонів корів різних груп, у межах одного
досліду, були схожими.
Кормові добавки–сорбенти згодовували піддослідним коровам у суміші з
концентрованими кормами після ранкового доїння.
Обліковуючи результати дослідів, для міжгрупового порівняння показників,
одержане молоко, що мало різний вміст жиру, було перераховано у молоко з 4%
жирністю.
Для оцінки радіологічної ефективності згодовування кормових добавок
враховували:
- рівень вмісту радіоцезію у зразках кормів, молока, сечі та калу (відбір
проводився у кінці підготовчого, кожний п`ятий день дослідного та на десятий
день заключного періодів);
- динаміку питомої радіоактивності молока піддослідних тварин під впливом
кормових добавок–сорбентів;
- вплив природних кормових добавок на метаболізм радіоцезію у організмі корів.
- динаміку молочної продуктивності корів під впливом різних кормових добавок;
- зміни живої маси піддослідних тварин;
- кількість спожитих кормів, яку обліковували щоденно;
- споживання кормів тваринами при згодовуванні природних сорбентів.
2.1.1. Методичні особливості першого досліду
Завданням даного досліду було вивчити та радіологічну ефективність використання
цеоліту натурального, сапоніту та палигорскіту при виробництві молока за умов
згодовування кормів з наднормативним забрудненням цезієм – 137.
Tаблиця 2.1
Схема першого досліду
Група
Кількість голів
Періоди
у зоотехнічних дослідженнях
у радіологічних дослідженнях
підготовчий (20 діб)
дослідний
(30 діб)
заключний (10 діб)
1 - брудний контроль
(“БК")
ОРх
ОРх
Орхх
2 - чистий контроль (“ЧК")
ОРх
Орхх
Орхх
3 - дослідна
ОРх
Орх+150г цеоліту натурального
Орхх
4 - дослідна
ОРх
Орх+150г сапоніту
Орхх
5 - дослідна
ОРх
Орх+75г
палигорскіту
Орхх

Орх – основний раціон, що містив радіоактивно “брудне” сіно
Орхх – основний раціон, що містив радіоактивно “чисте” сіно
Для проведення досліду було відібрано 40 дійних корів чорно – рябої породи з
середньодобовим надоєм молока 9,5 – 10,5 кг. Відібране поголів’я було розділено
на 5 груп по 8 голів у кожній, відповідно до схеми досліду (табл. 2.1).
Як видно із схеми досліду, протягом 20 діб підготовчого періоду піддослідні
корови утримувалися на “брудних” раціонах. У дослідний період тварини першої
групи (“БК”) одержували “брудне” сіно, другої групи (“ЧК”) – “чисте” сіно, а
коровам інших груп згодовували “брудне” сіно з додаванням цеоліту натурального
(3 група), сапоніту (4 група), та палигорскіту (5 група). У заключний період
корів утримували на “чистих” раціонах.
2.1.2. Методичні особливості другого досліду
Завданням другої серії е