Вы здесь

Агрохімічна оцінка застосування добрив при вирощуванні тритикале ярого на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті північної частини Лісостепу України

Автор: 
Павлюк Сергій Дмитрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004783
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Погодно-кліматичні умови проведення досліджень
При плануванні й проведенні заходів щодо дальшого розвитку та інтенсифікації
сільського господарства необхідно враховувати агрокліматичні умови території.
Це дасть змогу максимально використати природні ресурси та послабити вплив
несприятливих метеорологічних умов на сільськогосподарські культури.
Використання рослинами тритикале, як і іншими культурами, елементів живлення з
ґрунту, накопичення біомаси, а в результаті і урожайність знаходяться в тісній
залежності від фотосинтетично активної радіації, кількості і розподілення
тепла, вологозабезпечення [120].
Клімат регіону, де проводили дослідження помірно-континентальний [121]. Ця
місцевість знаходиться на території помірно-теплого, помірно-зволоженого
агрокліматичного підрайону Київської області. Середня температура повітря за
рік за багаторічними даними метеопосту агростанції Національного аграрного
університету становить 5,9 0С (табл. 2.1, рис. 2.1), але в окремі роки бувають
значні відхилення. Максимальна температура повітря влітку досягає 37-39 0С, а
мінімальна в найхолодніші зими – 36 0С. Середня багаторічна температура повітря
найтеплішого місяця (липень) становить +19,7 0С, а найхолоднішого (січень) –
6,9 0С. В окремі роки середня місячна температура значно відхиляється від
наведених величин. Сума активних температур досягає 2400 0С, отже, тепла цілком
вистачає для достигання ярих зернових культур. Тривалість періоду вегетації з
температурою повітря понад +5 0С становить 210-215 днів. Останні весняні
приморозки в середньому закінчуються 26-28 квітня, а перші осінні починаються
6-7 жовтня. В окремі роки останні весняні приморозки припиняються значно раніше
(30/ІІІ–12/ІV), або пізніше (10 – 13/V), а осінні починалися значно раніше
(15–22/ІX), або пізніше (23/X–10/XІ) від середніх термінів. Залежно від цього й
тривалість безморозного періоду відповідно збільшується, або зменшується.
В регіоні, розподіл опадів як по окремим районам, так і за часом випадання,
відзначається великою нерівномірністю. Середня кількість опадів за багато років
становить 520 мм (табл. 2.1, рис. 2.2). Розподіл їх за періодами вегетації та
інтенсивністю нерівномірний, що знижує ефективність використання добрив. У
теплий період (квітень-жовтень) випадає близько 70 % річної їх кількості.
Кліматичні умови області сприятливі для сільського господарства. Але в окремі
роки спостерігається значне зрідження озимих посівів після перезимівлі, а також
пошкодження окремих сільськогосподарських культур у весняно-літній період під
впливом посушливо-суховійних та ін. несприятливих метеороло­гічних умов [121].
Проте, порівняно м’яка зима, помірно вологе й тепле літо та родючі ґрунти
створюють найсприятливіші в Україні умови для одержання високих і сталих
урожаїв майже всіх тепло- і вологолюбних культур [122].
В зоні Лісостепу всі пори року виражені чітко. За початок весняного сезону
прийнято вважати дату сталого переходу середньодобової температури повітря
через 0 0С. В середньому це спостерігається 17-23 березня. У першій декаді
квітня відмічається перехід середньодобових температур через 5 0С, а в третій
декаді цього місяця – через 10 0С. На кінець квітня, в основному, відбувається
повне відтаювання ґрунту, а до кінця місяця він прогрівається до 8-10 0С.
Літо починається в другій половині травня і закінчується в першій декаді
вересня, тобто після переходу середньодобових температур через 15 0С, до вищих
і нижчих температур. В літній період переважно спостерігається спочатку тепла
(перша половина), а потім (в липні-серпні) спекотна погода. Влітку переважають
вологі північно-західні та західні вітри, вони приносять значну кількість
опадів. Їх сума за червень-серпень становить за багаторічними даними 204 мм, в
той час як за вересень-листопад – 96 мм. Як правило, на весні і восени йдуть
обложні дощі, а для літнього періоду характерні грози, які часто проходять у
вигляді злив, що обумовлює утворення на поверхні ґрунту кірки і порушення його
структури.
Осінь в основному буває теплою і сонячною в першій половині і більш похмурою в
другій. Протягом передосіннього та осіннього періодів спосте­рігається загальне
зниження температури повітря. Перехід до зимового режиму поступовий, лише з
середини жовтня середньодобова температура знижуючись переходить 10 0С.
Закінченням осіннього сезону вважають дату переходу серед­ньої добової
температури повітря через 0 0С, що буває в 3 декаді листопада.
Клімат регіону характеризує помірно-холодна зима з частими і тривалими
відлигами. Сніговий покрив нестійкий і в середньому становить 20-30 см, з
тривалістю залягання 90-95 днів. Розподіл снігового покриву дуже
нерівно­мірний. Протягом зими переважає похмура погода з частими, але переважно
невеликими опадами.
Середньомісячна температура повітря по роках досліджень за вегета­ційний
період тритикале ярого практично не відрізнявся від середніх багато­річних
даних (табл. 2.1, рис. 2.1). Дещо вища за середню відмічалася темпе­ратура в
2006 р., проте це не мало суттєвого впливу на ріст і розвиток рослин.
Середньомісячна сума опадів по роках вегетації дуже відрізнялася від середніх
багаторічних даних. Так, у 2004 р. по всіх місяцях вегетації тритикале сума
опадів була нижчою за середню (табл. 2.1, рис. 2.2). Особливо мало випало
опадів в травні-червні, якраз коли рослинам вона була дуже потрібна для
формування вегетативної маси, накопичення елементів живлення, закладання
оптимальної кількості стебел. В наступні місяці випало значно більше опадів,
проте вони не змогли компенсувати нестачу саме в критичний період, коли
закладався п