Вы здесь

Вроджені щілини губи і/або піднебіння: поширеність серед новонароджених і чинники ризику виникнення

Автор: 
Приходько Тетяна Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U004958
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

<p>Розділ 2<br />Обгрунтування вибору методології, об‘єкту, предмету і методів дослідження<br />2.1. Міждисциплінарні дослідження як сучасний методологічний підхід до<br />вирішення медичних проблем <br />Вказують, що сучасність характеризується активним взаємопроникненням окремих<br />сфер життєдіяльності. В тому числі перед світовим співтовариством постала<br />проблема переоцінки уявлень про наукову картину світу. Деякі поняття, що раніше<br />відносилися до вузькоспеціальних почали розглядатися як міждисциплінарні [193].<br />Таким чином, приблизно з середини минулого століття відбувається формування<br />нового типу наукового мислення, яке розглядає світ в цілому у сукупності його<br />ознак. Сформований системний підхід до розгляду предметів і явищ, тобто кожен з<br />об‘єктів розглядається як система [194-199]. Фундаментальні основи загальної<br />теорії систем представлені у роботах біолога Л.фон Берталанфі (1928) та<br />економіста К.Боулдінга (1950) [199]. Мета системного аналізу полягає у<br />забезпеченні підтримки прийняття рішення шляхом систематичного вивчення<br />предмета, порівняння витрат, ефективності і рівня ризиків, пов‘язаних з кожною<br />альтернативою, яка розглядається [196]. Поширення такого підходу до оцінки<br />сприяє встановленню плідних зв‘язків між спеціалістами різних дисциплін та<br />створенню інтегративного знання. <br />Можна зазначити, що на сьогодні з об‘єктивних і суб‘єктивних обставин відбулося<br />подрібнення науки на вузькі спеціальності. До об‘єктивних причин в першу чергу<br />відноситься необхідність диференціації знання. Така диференціація є корисною,<br />оскільки забезпечує більш детальне вивчення механізмів розвитку явищ на різних<br />рівнях ієрархії структур. Як суб‘єктивний можна розглядати людський фактор:<br />адже людському мозку притаманна певна обмеженість у сприйнятті світу і його<br />явищ [197,198]. <br />Але для отримання об‘єктивної картини, в подальшому знання, отримані за<br />допомогою більш детального розгляду окремих питань, потребують зведення в єдине<br />ціле. Тобто, застосування системного аналізу і міждисциплінарних досліджень є<br />цілком виправданою ознакою сучасного наукового підходу до вивчення тих чи інших<br />явищ [193]. <br />Якщо розглядати впровадження системного підходу в медицині, то вказують, що він<br />має основу у дослідженнях академіка І.П.Павлова, який розумів організм людини<br />як складну систему, що здатна виконувати різноманітні функції. Системний підхід<br />в медицині був остаточно сформований завдяки дослідженням поведінки та реакцій<br />гомеостазу, які проведені П.К.Анохіним [194,195,199]. <br />Таким чином, міждисциплінарні дослідження набувають особливої важливості і<br />значення при збереженні здоров‘я людини, запобіганні хвороби, вони необхідні<br />також для забезпечення успішного лікування. <br />Необхідність міждисциплінарного підходу у вирішенні стоматологічних проблем є<br />визнаною. Вказують, що “...сучасна стоматологія представляє собою складну<br />систему, яка містить знання в області хімії, біохімії, мікробіології,<br />морфології, гістології, епідеміології, екології, кліматології, етнографії,<br />антропології, фізіології, загальної медицини, соціології, психології,<br />соціальної психології, управління, економіки, права і т.ін.” [199]. <br />В цьому переліку не вказана медична генетика, що є помилковим. Адже відомо, що<br />спадкові чинники за поглядами ВООЗ обумовлюють не менше, ніж 20% у формуванні<br />здоров‘я людини. Їх вплив, як представлено в огляді літератури, відбивається на<br />формуванні черепно-лицьових вад у плода. Як уже вказано вище, визнається, що<br />надання якісної медичної допомоги категорії хворих на щілину губи і/або<br />піднебіння не може бути задовільно вирішене без співпраці стоматологів з<br />генетиками [7,163,164]. <br />Необхідно також зазначити, що дії в сучасній практиці охорони здоров‘я<br />(управлінські рішення, вибір лікувальної тактики та ін. ) повинні будуватися і<br />відбуватися на доказовій основі, а не тільки на особистому досвіді, який за<br />об‘єктивними причинами завжди є суб‘єктивним [200]. <br />Враховуючи вищевикладене, для вирішення завдань, поставлених у дослідженні,<br />застосований саме міждисциплінарний підхід в рамках концепції, заснованої на<br />доказах. <br />2.2. Об’єкт, предмет і методи дослідження<br />Об’єкт дослідження - випадки розщілини губи і/або піднебіння у новонароджених<br />(Q 35,0-Q 37,9 МКХ-10) [6]. Вада відноситься до т.з. ”сторожових” вад розвитку,<br />тобто тих, які мають помітну частоту, а від того соціальну значущість, і<br />задовільно діагностуються в період новонародженості. Соціальна значущість щілин<br />губи і/або піднебіння, як вже було представлено в розділах 1.2 і 1.3.,<br />посилюється необхідністю значних об‘ємів медичної допомоги для лікування таких<br />пацієнтів. <br />Предмет дослідження – чинники ризику виникнення щілини губи і/або піднебіння:<br />спадкова компонента та зовнішні фактори. <br />Методи дослідження – епідеміологічні (проведення дослідження), статистичні<br />(розрахунок показників і аналіз даних). <br />Під терміном "вроджена патологія" (congenital abnormality) – розуміли ВВР, що<br />виникли внаслідок генетичних (congenital malformations), тератогенних<br />(congenital disruptions) та механічних (caused mechanically in utero) чинників<br />[13]. <br />Розглядались випадки ізольованої щілини губи і/або піднебіння.<br />Із дослідження були виключені випадки хромосомної патології [162-164].<br />(рис.2.1; 2.2). Перелік випадків хромосомної патології, що мають помітну<br />частоту і щілину губи і/або піднебіння серед ознак, представлений в розд. 1.3. <br /><br /><br /><br />Рис. 2.3. Дитина з синдромом Патау <br /><br /><br /><br />Рис. 2.4. Дитина з хромосомною патологією (делеція) <br />Не розглядались також синдромальні випадки [162-164] (перелік тих, що<br />зустрічаються з помітною частотою, представ</p>