Вы здесь

Гендерні особливості смислової сфери осіб, що вчинили насильницький злочин.

Автор: 
Назаров Олег Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U005155
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Програма та методи дослідження гендерних особливостей смислової сфери осіб, які
вчинили насильницькі злочини
2.1. Програма дослідження гендерних особливостей смислової сфери осіб, які
вчинили насильницькі злочини
Метою дослідження було виявлення гендерних особливостей ціннісно-смислової
сфери вбивць, вивчення їх життєвих пріоритетів та безпосередньо суб’єктивного
змісту психологічних причин такого насильницького злочину, як вбивство. Мета
дослідження обумовлена потребами пенітенціарної практики, необхідністю
направленої психокорекційної роботи з тими правопорушниками, що вчинили
найбільш соціально небезпечний злочин – вбивство.
Дослідження тривало протягом з 2004-2006 рр. та було поділено на такі етапи.
1. Пошуково-орієнтовний. На цьому етапі були сформульовані конкретні завдання
щодо дослідження гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, які
вчинили такий насильницький злочин, як вбивство. В дослідженні були поставлені
та вирішувались наступні емпіричні завдання:
виявити гендерні особливості термінальних, інструментальних цінностей та
життєвих пріоритетів осіб, які скоїли насильницькі злочини;
дослідити гендерні особливості змісту свідомого та неусвідомленого емоційного
сприйняття важливих соціальних понять особами, що вчинили на-сильницькі
злочини;
вивчити гендерні особливості суб’єктивної картини насильницького злочину в
порівнянні з об’єктивними даними за матеріалами кримінальних справ;
виявити гендерні особливості переживань, щодо скоєного насильницького злочину.
Для кожного завдання було підібрано інструментарій дослідження.
2. Дослідницький етап. Для проведення дослідження була організована
дослідницька база. В дослідженні приймали участь 41 чоловік, що відбувають
покарання за вчинення насильницьких злочинів в Холодногірській виправній
колонії Харківської області (№ 18). Під час проведення дослідження опитувані
чоловіки перебували в 1, 2, 5 та 7 загонах. Також в проведенні дослідження
приймала участь 41 жінка, що відбувають покарання за вчинення насильницьких
злочинів в Качаніській виправній колонії Харківської області (№ 54). Під час
проведення дослідження засуджені жінки перебували в 1, 2, 4 та 6 загонах.
Досліджувані вчинили насильницькі злочини передбачені 115, 116, 118, 119 та 121
статтями діючого Кримінального Кодексу України (прийнятий 5 квітня 2001 року)
[140, 170].
3. Етап обробки та аналізу даних. Етап обробки та аналізу даних включав
аналітичні процедури. Проведений аналіз дав можливість обґрунтування
психолого-педагогічних рекомендацій щодо психокорекційної роботи
пенітенціарного психолога з вбивцями. На основі отриманих даних нами була
розроблена програма щодо психокорекційної роботи пенітенціарного психолога з
убивцями з урахуванням гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери.
4. Етап впровадження. Він включав проведення розробленої психоко-рекційної
програми та перевірку можливостей її впливу на особистість злочинця. Перевірка
заключалась в проведенні дослідження особистих якостей зло-чинців та їх уяв
щодо майбутнього до та після психокорекційного впливу.
2.2. Методи дослідження ціннісно-смислової сфери осіб, які вчинили насильницькі
злочини
Для проведення дослідження на тему «Гендерні особливості ціннісно-смислової
сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини» використовувалися наступні методи
дослідження [173, 187, 220]:
методика «Ціннісні орієнтації», що розроблена М. Рокічем;
кольоровий тест відношень;
дослідницький прийом на основі методики А. Адлера «Пріоритети»;
письмове опитування щодо обставин скоєння злочину та відношення до скоєного;
контент-аналіз особових справ;
тест Кеттелла;
опитування щодо планів відносно майбутнього;
методи математичної статистики.
Для виявлення гендерних особливостей термінальних та інструментальних цінностей
осіб, що вчинили насильницькі злочини, була використана методика, що розроблена
М. Рокічем. Дана методика дозволяє дослідити систему цінностей особистості.
Автор ділить ці цінності на термінальні, або цінності-цілі, та інструментальні,
або цінності-засоби. Термінальні цінності він визначає як переконання в тому,
що певна кінцева мета особистого існування (наприклад, щасливе сімейне життя,
мир у всьому світі) з особистої та суспільної точок зору коштує того, щоб до
неї спрямувати. Інструментальні цінності він визначає як переконання в тому, що
якийсь образ дій (наприклад, чесність, раціоналізм) є і з особистої, і з
суспільної точок зору переважаючим в будь-яких ситуаціях.
Досліджуваним чоловікам та жінкам пропонувалося розкласти по ранжиру картки з
найменуванням цінностей та поміткою на зворотній стороні «Т» (термінальні
цінності) та «І» (інструментальні цінності). Картки з найменуванням цінностей
пропонуються загальним набором в будь-якому порядку, спо-чатку 18 карток «Т», а
потім - 18 карток «І». Аранжуються послідовно перші, а потім - другі. Якісний
аналіз результатів дає можливість оцінити ідеали, ієрархію життєвих цілей,
цінностей, які людина розглядає як норми поведінки.
Для вирішення такої задачі, як виявлення гендерних особливостей пріоритетів
осіб, які скоїли насильницькі злочини, нами був використаний дослідницький
прийом на основі методики Альфреда Адлера «Пріоритети». Дана методика дозволяє
встановити устремління людини приймати участь в тих чи інших життєвих процесах,
що може свідкувати про типові психологічні потреби та стратегії їх задоволення.
Засудженим пропонувалося написати звичний для них розпорядок дня (до того, як
скоїли злочин), скільки часу на які справи звичайно вони витрачають, на що
переважно витрачалися зусилля засуджених, які речі для них є цінностями, що
цінують в першу чергу, на що витрачається житт