Вы здесь

Стан чутливості тканин до інсуліну у хворих з порушенням толерантності до глюкози та цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією

Автор: 
Кондрацька Ірина Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000067
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

ГЛАВА 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Робота виконана на базі відділення профілактичної діабетології,
клініко-діагностичної лабораторії Інституту ендокринології та обміну речовин
ім. В.П. Комісаренка АМНУ, а також на базі імунологічної лабораторії Інституту
клінічної та експериментальної хірургії АМНУ, та біохімічної лабораторії ННЦ
«Інститут кардіології ім. акад. Стражеска» АМНУ.
Обстежено 105 осіб віком від 29 до 72 років, вони були розподілені на наступні
чотири групи (табл. 2.1): хворі з порушенням толерантності до вуглеводів (51,7%
з вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу та 48,3% з порушенням толерантності
до глюкози (ПТГ) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (ПТВ АГ), віком
56,2+1,9 років (тут та надалі данні подані як середнє + стандартна похибка).
Таблиця 2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб.
ПТВ АГ
ПТВ
АГ
Здорові
29
15
29
32
ЦД 2т/ ПТГ
15 / 14
6 / 9
Чол. / Жін.
10 / 19
5 / 10
6 / 23
6 / 26
САТ мм.рт.ст.
151,76+3,4 * “
116,2+2,4
147,8+3,9 * “
115,5+2
ДАТ мм.рт.ст.
87,9+1,9 * “
77,7+1,7
88,17+2,1 * “
73,7+1,4
стаж АГроки
7,05+1,4
9,4+1,6
Примітка: * - p “ - pДруга група (ПТВ) складалась із хворих з порушенням толерантності до вуглеводів
(40% з ЦД 2 типу та 60% з ПТГ) без артеріальної гіпертензії, віком 51,9+2,6
років; третя група включала 29 хворих з артеріальною гіпертензією без порушення
вуглеводного обміну, віком 57,9+1,6 років; та в четверту групу ми включили
осіб, у яких ми не виявили ані порушень толерантності до глюкози, ані
підвищеного артеріального тиску, тобто практично здорових, віком 50,5+1,7
років.
Серед обстежених було 27 (25,7%) чоловіків та 78 (74,3%) жінок. З них в групі з
порушенням вуглеводного обміну з АГ – 34,5% чоловіків та 65,5% жінок, в групі з
ПВО без АГ – 33,3% чоловіків та 66,7% жінок, в групі з АГ 20,7% чоловіків та
79,3% жінок та в групі здорових осіб – 18,75% чоловіків та 81,25% жінок. Тобто,
обстежені групи були відповідні за статтю та віком.
В дослідженні приймали участь пацієнти тільки з вперше визначеним цукровим
діабетом 2 типу або з порушенням толерантності до глюкози, які не приймали
цукрознижуючих препаратів або інсуліну, а також хворі з артеріальною
гіпертензією (відповідні за рівнем АТ та стажем АГ), що не приймали
антигіпертензивних препаратів. Також з групи досліджених виключались пацієнти з
перенесеними інфарктами та інсультами, та клінічними ознаками ІХС. Даний підбір
хворих для дослідження пояснювався необхідністю вивчення стану чутливості
тканин до інсуліну без дії екзогенних чинників, які б могли вплинути на
секрецію інсуліну або на стан інсулінорезистентності. Оскільки наше дослідження
вивчало рівень прозапальних цитокінів, в дослідженні не приймали участь
пацієнти з гострими або важкими хронічними запальними процесами та злоякісними
новоутвореннями, щоби виключити можливість спотворення результатів.
Розподіл хворих по групам відбувався таким чином: в групу хворих з порушенням
вуглеводного обміну розподілялись пацієнти при рівні глюкози плазми венозної
крові через 120 хвилин після навантаження глюкозою від 7,8 до 11,1 ммоль/л
(порушення толерантності до вуглеводів) та більше 11,1 ммоль/л (цукровий
діабет). Причому рівень глюкози крові натще міг бути в межах норми. До
контрольної групи осіб без порушення вуглеводного обміну включали пацієнтів при
рівні глюкози в плазмі венозної крові натще менше 5,5 ммоль/л, та через 120
хвилин після навантаження глюкозою менше 7,8 ммоль/л.
Наявність артеріальної гіпертензії визначали за допомогою вимірювання
артеріального тиску на брахіальній артерії в положенні хворого, який сидить,
після 5 хвилин спокою тричі, з розрахунком середнього значення. Діагноз
артеріальної гіпертензії встановлювали при артеріальному тиску, який
дорівнював/перевищував 140/90 мм.рт.ст.
Систолічний (САТ) та діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск в групі хворих з ПТВ
та артеріальною гіпертензією та в групі з артеріальною гіпертензією без ПТВ був
вірогідно вищим за САТ/ДАТ в групі з ПТВ без АГ та групі здорових осіб (табл.
2.1).
При обстежені хворих проводилося анкетування з визначенням шкідливих звичок,
спадкового анамнезу; виконувалися антропометричні вимірювання: обвід живота,
обвід стегон, зважування, розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) та індексу
абдомінального ожиріння (ІАО).
Виявлено, що в загальній групі обстежених, палять 15 осіб, 8 осіб палили та
покинули, причому в групі з порушенням вуглеводного обміну з артеріальною
гіпертензією 3 палять та у 2 –анамнез куріння, в групі з ПВО без АГ – 1палить
та у 1 анамнез куріння, в групі з АГ без ПВО – 6 палять та у 2 анамнез куріння,
та в групі здорових осіб 5 палять та у 3 анамнез куріння.
Виявлено, що спадковість за захворюванням на цукровий діабет або артеріальну
гіпертензію обтяжена у 82,7 % хворих в групі з ПТВ та АГ; у 80% хворих в групі
з ПТВ без АГ; у 82,7 % хворих у групі АГ без ПТВ; та у 62,5 % в групі здорових
осіб. Причому, в першій групі пацієнтів, 20,7 % хворих мали обтяжену
спадковість за обома захворюваннями (цукровий діабет та артеріальна
гіпертензія), у 17,2 % спадковість була обтяжена ізольовано по ЦД 2 типу, та у
44,8 % - ізольовано за артеріальною гіпертензією. В групі хворих з ПТВ без
артеріальної гіпертензії у 33,3 % осіб спадковість була обтяжена за двома
патологічними станами, у 13,3 % - по ЦД, та у 33,3 % - ізольовано по АГ. В
групі осіб з артеріальною гіпертензією без порушення вуглеводного обміну 37,9 %
хворих мали обтяжену спадковість за двома захворюваннями, та у 44,8% хворих
спадк