Вы здесь

Стійкість біотипів кукурудзи на різних етапах онтогенезу до кореневих і стеблових гнилей в умовах Степу України

Автор: 
Неменуща Світлана Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000177
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Умови і методика проведення досліджень
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення дослідів
Луганська область знаходиться в південно–східній частині України. На півночі
вона межує з Білгородською і Воронезькою областями, на сході і півдні – з
Ростовською, на заході з Харківською, на південному заході – з Донецькою
областями.
У фізико-географічному відношенні Луганська область входить до степової
чорноземної ґрунтово-кліматичної зони, зокрема північного cтепу, а в
агрокліматичному – до району з континентальним недостатньо зволоженим кліматом.
В загальних рисах клімат характеризується жарким і сухим літом з
посушливо-суховійними явищами, холодною і малосніжною зимою з частими
відлигами, нерівномірним розподілом кількості опадів за порами року. Середня
температура повітря найбільш теплого місяця (липня) плюс 21-22°С, а холодного
(січень) – мінус 7-8°С. Максимум температури досягає в липні плюс 38-40°С, а
мінімум, в окремі зими, мінус 36-42°С. Середньорічна температура повітря
становить плюс 7-8°С.
Серед негативних рис клімату необхідно відзначити заморозки, які можливі
навесні, інколи до 2-7 червня, а в середньому до 30 березня-5 квітня. Перші
осінні заморозки спостерігаються в середньому наприкінці вересня, а в окремі
роки – навіть в третій декаді серпня. В зниженнях рельєфу заморозки бувають на
1,5-2°С інтенсивніше, і строки настання або закінчення їх можуть змінюватись на
5-10 днів.
Опади по території області розподіляються нерівномірно. Найбільша кількість їх
припадає на південно-західну, а найменша – на центральну, східну,
північно-східну частини.
Середня кількість опадів за рік коливається від 415 до 493 мм. Влітку опадів
випадає 60–70% від всієї кількості за рік, причому вони мають здебільшого
зливовий характер, що обумовлює втрату вологи на поверхневий стік, який
викликає розвиток ерозійних процесів.
Приблизну втрату вологи на випаровування у теплі місяці характеризує
гідротермічний коефіцієнт, який для північно-західної і північної частини
становить 0,9, для центральної і східної – 0,8-0,9 і для південної, найбільш
забезпеченої вологою – 0,9-1,0. Таке випаровування є однією з причин
недостатнього зволоження на більшій частині території області.
Характерною рисою клімату області є східні та південно-східні вітри (суховії),
які спостерігаються в основному в період вегетації рослин. Відносна вологість
повітря знижується до 30 % і менше. Суховії сильно висушують ґрунт, негативно
впливають на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Крім цього, в
середньому за рік до 13-15 днів, а в районі Луганська – до 45 днів, бувають
вітри з швидкістю 15 м/с, які видувають посіви і викликають пилові бурі.
Слов’яносербський район Луганської області належить до центрального
агрокліматичного району другої зони. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) 0,8-0,9
(середньобагаторічні показники наведено в додатку А), сума температур вище 10°С
– 2850-2960, температура самого теплого місяця 21,5°С [155].
Одеська область знаходиться на півдні України у Причорноморській низині;
північна частина належить до зони Лісостепу, а південна – до Степу. На
південному заході межує по Дунаю та Кілійському гирлу з Румунією, на заході – з
Молдовою, на півночі з Вінницькою та на сході – з Кіровоградською і
Миколаївською областями; на півдні омивають води Чорного моря.
Клімат Одеської області теплий, формується переважно під впливом вологих
атлантичних і середньоземноморських повітряних мас; внутрішні частини
континенту впливають на нього менше. Зима м’яка та коротка, продовж двох
місяців з частими відлигами. Середня температура повітря найбільш теплого
місяця (липня) плюс 23°С на півдні та 21°С у північно-західній частині, а
холодного (січень) мінус 2°С на півдні і 4-5°С на північному сході. Перехід
середньодобової температури навесні через позначку плюс 10°С відбувається 20
квітня. Середньорічна кількість опадів з півдня на північ та північний захід
збільшується від 300 до 450 мм. Найбільша кількість опадів випадає у червні у
вигляді злив.
Ґрунт Одеської області представлений переважно чорноземом з розбіжностями по
зонам. На півночі, у зоні Лісостепу, на більш високих місцях – опідзолені
чорноземи, а на рівних і вологих – потужні середньогумусні чорноземи. У
центральних і південних районах області степової частини розташовані південні
чорноземи, важко- та середньосуглинисті. В південній степовій частині переважно
південні малогумусні (до 5 % гумусу) важкосуглинисті чорноземи. У приморській і
південно–західній частинах темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти.
Біляївський адміністративний район Одеської області, де проводили дослідження в
2004-2005 роках, належить до центрального агрокліматичного району зони
південного степу. Він відрізняється значними сумами температур вище 10єС
(3200-3400) і вважається дуже теплим, проте характеризується недостатньою
вологозабезпеченістю. Кількість опадів за рік складає в середньому близько 350
- 390 мм, а за період з температурою вище 10°С – 230-245 мм. ГТК дорівнює
0,7-0,8 [156]. Негативною рисою клімату є те, що влітку температура повітря
підвищується до позначки плюс 38-39єС.
Погодні умови місць проведення досліджень досить сприятливі для розвитку
еколого-паразитарних хвороб, зокрема гнилей кореня і стебла кукурудзи,
ефективної та об'єктивної оцінки вихідного матеріалу на стійкість до цих хвороб
з визначенням екологічної пластичності та стабільності прояви ознак.
Дослідження проводили під час аспірантської підготовки в Інституті зернового
господарства УААН (2001-2005 рр.), при цьому польові досліди зак