Вы здесь

Вплив аліментарного навантаження на динаміку гормонального статусу та функціональний стан аорти щурів

Автор: 
Никифорова Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000179
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкт дослідження і моделювання аліментарного навантаження ХС та NaCl.
Досліди були проведені відповідно з існуючими міжнародними вимогами і нормами
гуманного відношення до тварин. У щурів-самців вагою 150 г, що надійшли в
експеримент, проводили карантин за всіма правилами зоогігієни. Тварин
утримували у стандартних умовах для лабораторних тварин: у світлому помешканні
з постійною температурою 20 – 25 оС й вологістю 40 – 45%. Клітки регулярно
прибирались. Щотижня проводилась дезінфекція крутим окропом та 5 – 10 %
розчином їдкого лугу [96].
Корм тварин складався з розрахунку добової потреби. Для щурів у середньому вона
складає 30 – 32 г, з яких 25 г змішаного корму та 5 – 7 г овочів. До змішаного
корму входив комбікорм (пшениця, овес, ячмінь, просо), який постачає організм
білками, вуглеводами, мінералами і мікроелементами в раціональних дозах. З
овочів давали коренеплоди. Крім того, в їжу додавали зелень (траву доброї
якості, салат). У питній воді щурів не обмежували. Воду давали тільки свіжу і
чисту [96].
З метою дослідження динаміки гормонального статусу в сироватці щури були
поділені на 3 групи.
Тварини групи 1 (n=58) були контрольними. Тваринам групи 2 (n=56) щоденно
додавали до їжі ХС (0,5 г/кг маси тіла) і солі жовчних кислот (100 мг/кг маси
тіла). Використовування ХС ґрунтувалося на тому, що він вважається попередником
метаболічних зсувів в організмі тварин, які мають місце в синтезі гормонів, і
являється одним з факторів розвитку різноманітних патологій серцево – судинної
системи. Солі жовчних кислот є самими сильними стимуляторами секреції жовчі, що
сприяє емульгації жирів та їх всмоктуванню [97- 99].
Тваринам групи 3 (n=76) додавали до щоденного раціону NaCl з розрахунку 2 г/кг
маси тіла [130]. Вибір цього чинника обумовлено тим, що NaCl активує
гіпоталамічні центри та підвищує вегетативні реакції, які є основою в
гомеостатичних механізмах. Поварена сіль в такій концентрації інгібує
ліпопротеїнову ліпазу, що формує умови для підвищення рівня тригліцеридів в
крові організму тварин. NaCl також підвищує чутливість мембранних рецепторів до
дії АКТГ, через що посилюються процеси апоптотичної дегенерації ендотелію
судин. Така підвищена концентрація натрію в їжі викликає гіпернатрійплазмію, що
збільшує осмолярність плазми і секрецію вазопресину. Крім того
гіпернатрійплазмія підвищує збудливість нервової системи і чутливість судин до
вазопресорних впливів, що сприяє розвитку стійкої гіпертензії [49].
Експеримент тривав 21 тиждень з реєстрацією результатів кожні 3 тижні. У
контрольній групі тварин результати реєстрували через такі самі інтервали часу.
Це дало змогу відрізнити зміни, які пов’язані з тривалістю експерименту, від
змін, які були викликані навантаженнями різної природи.
Через вказані проміжки часу тварин декапітували та проводили забір крові, у
сироватці якої за методом твердофазового імуноферментного аналізу визначали
рівень гормонів. Також у сироватці крові за методом Ілька вимірювали
концентрацію загального ХС [115-118] і осмотичну резистентність еритроцитів
[117,118, 119].
Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням методів
варіаційної (параметричної) статистики, які реалізовані програмою MSEXCEL-2000
для WINDOWS. Розраховували значення середніх арифметичних та помилки
репрезентативності середніх арифметичних показників, що досліджували. Оцінки
достовірності різниць середніх проводили за методом парних порівнянь із
застосуванням t-критерію Стьюдента. Відмінності вважали достовірними при рівні
вірогідності не більш, ніж 0,05 (Рпоказниками, що вивчаються, використовувався також кореляційний аналіз [120].
2.2. Визначення рівня загального холестерину у сироватці крові
У своїй роботі ми досліджували динаміку гормонального статусу в крові щурів за
умов навантажень різних типів. Контроль змін рівня ХС в умовах експерименту ми
здійснювали шляхом вимірювання вмісту загального ХС у сироватці крові за
методом Ілька [117].
Сироватку відбирали шляхом центрифугування цільної крові в центрифузі К-24 при
1500 об/хв. протягом 15 хвилин. Визначення рівня холестерину в сироватці крові
проводили за методом Ілька з використанням стандартного набору реактивів фірми
“Реагент” (Україна, м. Дніпропетровськ). Принцип цього методу заснований на
тому, що холестерин у присутності оцтового ангідриду і суміші оцтової і
сірчаної кислот дає зелений колір з інтенсивністю, пропорціональною
концентрації холестерину [117, 163].
Проведення аналізу: до 2,1 мл реактиву №1 із стандартного набору реактивів для
визначення загального холестерину сироватки (реактив Ліберман-Бурхарда)
повільно по стінці пробірки додавали 0,1 мл негемольозованої сироватки. Потім
пробірку енергійно струсували і ставили в термостат при 37 0С на 20 хвилин. По
закінченні інкубації відразу колориметрували на ФЕКу при довжині хвилі 630 -
690 нм (червоний світлофільтр) в кюветі з довжиною оптичного шляху 0,5 см.
Розрахунок концентрації загального холестерину в сироватці крові проводили за
калібровочним графіком, який креслили, використовуючи стандартні розчини ХС
[118].
Усі проби вимірювали 3 рази, після чого по цим даним виводили середнє. В
пробах, отриманих в кожній групі тварин, розраховували значення середніх
величин, математичного очікування помилок середніх величин і достовірності
різниць за t-критерієм Стьюдента. Відмінності, отримані за методом парних
порівнянь оцінювали як достовірні при рівні значущості помилок не більш, ніж
0,05 (Р2.3 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів