Вы здесь

Висотна диференціація ландшафтів Поділля.

Автор: 
Кирилюк Леонід Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000264
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ВИСОТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ ПОДІЛЛЯ
2.1. Основні етапи та чинники розвитку висотної диференціації лісостепових
ландшафтів Поділля
Наявні результати палеогеографічних досліджень Поділля [18, 90, 94, 135]
дозволяють проаналізувати вертикальну диференціацію ландшафтів регіону минулих
епох. У результаті такого аналізу зроблено висновок, що в розвитку
палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля можна виділити чотири етапи.
1. Міоцен-раньопліоценовий. Характеризується слабким розвитком вертикальної
диференціації ландшафтів, що було зумовлено найменшими (до 10 м) перепадами
висот. Як результат, сформувався один великий висотний ландшафтний комплекс з
простою структурою. Лише наприкінці етапу появляється тенденція до
розчленування цього мегакомплексу на висотно-ландшафтні рівні. Починаючи з
пізнього сармату на території Поділля остаточно встановлюється континентальний
режим. В метисі Західне Поділля являло собою підвищений, Східне – понижений
суходіл, Південно-західне – низовинну акумулятивну рівнину, що формувалась за
рахунок розмиву Карпат та прилеглих підвищених рівнин.
2. Пліоценовий. В пліоцені у зв’язку з інтенсивними неотектонічними підняттями
Подільська височина диференціюється на висотно-ландшафтні рівні. Інтенсивно
розвивається гідромережа, формуються долини більшості річок Поділля: Дністра,
Південного Бугу та їх приток. В умовах досить теплого і вологого субтропічного
клімату розвивались своєрідні лісостепові ландшафти зі змішаними лісами та
елементами неморальної неогенової флори. З цього часу уже простежується також
зональна й регіональна диференціація природних умов [90, 135].
3. Плейстоценовий. Протягом усього плейстоцену територія Поділля знаходилась у
межах позальодовикової області. Однак у зміні її природних умов чітко
проявились льодовикові та міжльодовикові періоди. Основні процеси: ерозія та
акумуляція, фізичне та хімічне вивітрювання, лесоутворення та ґрунтоутворення.
Висотна диференціація ландшафтів набуває зворотного характеру: південні
ландшафтні комплекси розташовуються нижче північних. Зокрема, в холодні
інтервали на схилах і в долинах річок формуються невеликі острівці лісу,
сосново-березові рідколісся та холодолюбиві чагарники, а на вододілах –
трав’яно-чагарниковий степ і луки. Починають формуватися висотно-ландшафтні
яруси [90].
4. Голоценовий. Остаточно формуються висотно-ландшафтні яруси. Стабілізуються
кліматичні умови та основні фізико-географічні процеси. Завершується формування
сучасних рис висотної диференціації ландшафтів. З цього часу починається
розвиток сучасних висотно-ландшафтних комплексів. У процесі їх розвитку
виділяється дві стадії: рання і зріла. Детальна характеристика цих стадій є в
працях Г.І. Денисика [71, 74]. Ми лише відзначимо, що у формуванні
парадинамічних зв’язків висотних ландшафтних комплексів вирішальне значення має
рання стадія їх розвитку.
Аналіз літературних джерел та власні польові дослідження дають можливість
виділити чотири основні групи чинників, які сприяють розвитку висотної
диференціації сучасних лісостепових ландшафтів Поділля.
Геолого-геоморфологічні чинники є основними у висотній диференціації ландшафтів
рівнин загалом та Подільської височини зокрема. Формування висотної
диференціації у межах лісостепу Подільської височини викликано переважно
впливом неотектонічних структур різного порядку, наявністю тектонічних розломів
тощо. Це детально висвітлено у працях геологів та геоморфологів [15, 18, 37,
47, 55, 95] і подальшого розгляду не потребує. Загальним підсумком впливу
найновіших тектонічних рухів є зміни в абсолютних та відносних висотах,
геолого-геоморфологічній будові, глибині залягання ґрунтових вод та структурі
ландшафтних комплексів Поділля [104, 143, 229,]. Є ще одна специфічна риса,
характерна лише для Подільської височини – це наявність у її межах таких
унікальних і чітко виділених структур як Дністровський каньйон, Подільське
горбогір’я, Кременецькі гори і Товтри. Саме вони найкраще підкреслюють висотну
диференціацію ландшафтів Поділля й прояв парадинамічних зв’язків рівнів та
ярусів.
Кліматичні чинники. Висотна диференціація ландшафтів Поділля зумовлена змінами
основних кліматичних показників з висотою поверхні, що в свою чергу зумовлені
змінами стану атмосфери. Підняття повітря навітряними схилами височини
супроводжується зниженням його температури, конденсацією водяних парів і
випаданням опадів, зокрема й твердих. Проте відсутність значних перепадів висот
на більшій частині території Подільської височини не сприяє різкій зміні
клімату, як це відбувається в горах, тому висотна диференціація ландшафтів
проявляється у рамках одного зонального типу – лісостепового. Виключенням є
лише Кременецькі гори і Подільські Товтри.
Гідрологічні й гідрогеологічні чинники висотної диференціації ландшафтів
проявляються з одного боку, у зміні в залежності від висоти поверхні, величин
поверхневого стоку, що визначає енергетику ландшафтоутворюючих процесів,
швидкість міграції хімічних елементів, і, як результат, інтенсивність взаємодії
між ландшафтними комплексами, а, з іншого боку, у зміні глибини залягання
ґрунтових вод та гідроморфності ландшафтних комплексів. Перше найбільш чітко
проявляється у Придністровській частині Поділля, друге – у північних,
приполіських районах, при переході Поділля у Мале Полісся (Подільський уступ).
Антропогенні чинники, особливо техногенна діяльність людини. Антропогенні
чинники, їх прояв та інтенсивність тісно пов’язані з видами господарської
діяльності людей у межах Поділля, зокрема селитебною, сільськогосподарською,
про