Вы здесь

Розробка складу та технології геріатричного препарату у формі гранул на основі порошку листя гінкго дволопатевого

Автор: 
Юдіна Юлія Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U000315
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДИСЕРТАЦІЇ ТА ОСНОВНІ ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У главі відображені об’єкти та методи досліджень, які використовувались при
вирішені поставленої мети.
Об’єктами досліджень були обрані: листя гінкго дволопатевого, порошок листя
гінкго, допоміжні речовини, що використовуються у фармацевтичній технології, та
гранули, розроблені на їх основі.
При розробці складу і технології препарату на основі порошку листя гінкго
дволопатевого у формі гранул використовувався науково-методичний підхід, який
передбачав наступні етапи проведення досліджень:
визначення ботанічних властивостей, а також особливостей розмноження гінкго
дволопатевого;
дослідження хімічних та фізико-технологічних характеристик обраної сировини,
метою якої є визначення оптимальних умов та термінів її заготівлі;
проведення комплексу фізико-хімічних, технологічних, мікробіологічних та
медико-біологічних досліджень з метою визначення оптимального складу
препарату;
розробка та обгрунтування технології виготовлення препарату у формі гранул на
основі листя гінкго дволопатевого;
розробка методів контролю якості розробленого препарату;
вивчення специфічної активності і біологічної нешкідливості гранул;
розробка АНД на препарат «Гіногран» у формі гранул.
2.1. Характеристика основних компонентів та допоміжних речовин
Листя гінкго дволопатевого (проект АНД ) – збиралось протягом періоду вегетації
на території Ботанічного саду Харківського Національного Університету. Сировину
висушували до вологості 6-12%. Для отримання порошку висушене листя
подрібнювали на млині “Ексцельсіор”.
Порошок листя гінкго (проект АНД ) - порошок зеленого або жовтого кольору в
залежності від фази вегетації рослини, з характерним кислуватим смаком, без
запаху.
Крохмаль картопляний (ДСТ 7699-78) - білий ніжний порошок без смаку, запаху,
або куски неправильної форми, які при розтиранні легко розкришуються у порошок.
Нерозчинний у холодній воді, спирті, ефірі.
Полівінілпіролідон (ФС 42-1194-98) - порошок або пластівці білого або
жовтувато-білого кольору. гігроскопічний. Легко розчинний у воді, 96 % етанолі
і метанолі , мало розчинний в ацетоні.
Карбоксиметилцелюлоза (КМЦ) (ФС 42-2185-93) Порошок білий, жовтувато-білий
або сірувато-білий або гранули. Гігроскопічні після висушування. Практично не
розчинний у гарячій воді, ацетоні, етанолі, ефірі і толуолі. Розчиняється в
холодній воді із утворенням колоїдного розчину.
Етанол (спирт етиловий) (ФС 42У-001-97) –Безбарвна, прозора, летка,
легкозаймиста рідина. гігроскопічна. Змішується з водою і метиленхлоридом.
Горить голубим, бездимним полум’ям. Кипить при температурі близько 78 0С.
Вода очищена – (ФС 42 –2619 –89) – прозора рідина, без кольору, запаху та
смаку. Очищену воду одержують з питної води за допомогою дистиляції,
іонообмінників, зворотного осмосу або іншого методу.
2.2 Методи ботанічних та хімічних досліджень листя гінкго дволопатевого
Морфолого-анатомічне вивчення листя гінкго дволопатевого проводили під
мікроскопом МБІ-1 та МБІ-6 при 80, 200 та 400 кратному збільшенні. Для
анатомічного вивчення використовували сухе листя, розмочене у воді і
зафіксоване у суміші спирту, гліцерину і води (1:1:1) [10,79].
Вміст екстрактивних речовин у листях гінкго досліджували за загальновідомою
методикою [10,14].
Якісне визначення суми поліфенольних сполук у листях гінкго
Для визначення суми поліфенольних сполук у листях гінкго дволопатевого та
гранулах, отриманих на основі його порошку застосовували наступну методику.
Близько 1 г листя гінкго подрібненого до розміру часток 1-2 мм заливали 70%
спиртом етиловим у співвідношенні маси сировини до об’єму екстрагента 1:10,
настоювали протягом 1 години. Потім колбу з екстрактом з'єднували із зворотнім
холодильником, та нагрівали, підтримуючи слабке кипіння протягом 2 годин. Після
охолодження екстракт фільтрували та проводили якісне визначення поліфенольних
сполук.
Реакція з розчином ацетату свинцю основного [13,14,79].
2 мл одержаного екстракту поміщали у пробірку, додавали 0,2 г ацетату свинцю
основного. Випадав жовтий осад (речовини фенольної природи).
Реакція з солями металів [13,14,79].
2 мл екстракту наливали у пробірку, додавали 2 краплі 5% спиртового розчину
хлориду окисного заліза. Розчин забарвлявся у буро-зелений колір (фенольна
гідроксильна група).
Ціанідінова проба за Бріантом [13,14,79].
2 мл екстракту наливали у пробірку, додавали металічний магній та приливали
концентровану хлористоводневу кислоту. Розчин забарвлювався у яскраво-червоний
колір. Після цього додавали 1 мл етилацетату і за забарвленістю органічної або
водної фази робили висновок про перевагу агликонів чи глюкозидів у екстракті.
Реакція з розчином гідрооксиду калію [13,14,79].
До екстракту додавали 1% спиртовий розчин гідрооксиду калію. Розчин
забарвлювався у жовтий колір (реакція на флавоноїди та кумарини).
Хроматографічні визначення поліфенольних сполук у листках гінкго. Аналіз
якісного вмісту флавоноїдів проводили методом висхідної одномірної
хроматографії на хроматографічному папері марки “Filtrak” № 7, 11 у системах
розчинників 15% оцтова кислота, бутанол: оцтова кислота: вода 4:1:5 (БОВ 4:1:5)
та на пластинках “Silufol UV-254”, “Silufol UV-366” у системі розчинників БОВ
4:1:5 [14,79].
На смужку хроматографічного паперу або пластинку “Silufol” наносили
мікропіпеткою від 0,04 до 0,1 мл одержаного екстракту, а також паралельно
наносили вірогідні зразки кверцетину, рутину, хлорогенової та кавової кислот на
відстані 2,5 см від нижнього краю.
Після хроматографування пластинки та папір висушували під тягою на повітрі до
зникнення запаху розчинника.
Ідентифікацію речовин по