Вы здесь

Методика аналізу геоекологічних ризиків (на прикладі Волинської області).

Автор: 
Резникова Катерина Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000350
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Виділення та опис територіальних об’єктів аналізу
2.1.1. Обґрунтування вибору регіону досліджень
Дисертаційне дослідження має насамперед теоретико-методичну спрямованість,
оскільки його головним завданням є обґрунтування наукового підходу та методів
оцінювання геоекологічних ризиків з визначенням основних напрямів
конструктивно-географічного застосування цих оцінок. Така постановка задачі
вимагає вибору регіону, на прикладі якого можна було б найбільш повно виконати
тестування та апробацію розроблених теоретико-методичних положень. При виборі
такого регіону ми виходили з наступних головних критеріїв: 1 – різноманіття
регіону в природному і господарському відношеннях, 2 – наявність у регіоні рис,
типових для інших регіонів України, 3 – сучасна і майбутня екоситуація в
регіоні, пов’язана з геоекологічним ризиками різних видів, 4 – особлива
соціальна, економічна, природоохоронна та інша важливість стабілізації
екоситауції в регіоні, 5 – достатня вивченість території і наявність
статистичної та іншої інформації, необхідної для аналізу ризиків.
На наш погляд, цим критеріям відповідає територія Волинської адміністративної
області України. За першим критерієм (різноманіття) ця відповідність
визначається насамперед тим, що територія області поділяється на дві різні за
комплексом природних умов частин – поліську та лісостепову. Цей поділ зумовив і
різноманіття типів природокористування в Волинській області. Крім цього,
поліська частина області, яка займає більшу її частину, є дуже різноманітною в
ландшафтному відношенні, що зумовило й різноманіття типів угідь і технологій
сільського господарства, лісництва, меліоративного господарства тощо [41, 140,
141]. Складною є й політична та етнічна історія у цьому регіоні, що також
наклало відбиток на різноманіття способів природокористування [98, 107].
Хоча Волинська область є регіоном України з виразними етнокультурними,
господарськими і природними рисами, вона разом із тим відзначається низкою рис,
які є типовими для Українського Полісся і особливо його правобережної частини.
Цими рисами є рівнинність рельєфу і його загалом однакові абсолютні висоти,
високий рівень залягання ґрунтових вод, висока залісеність території,
домінування у ґрунтовому покриві дерново-підзолистих ґрунтів, у рослинному
покриві – хвойних і широколистяно-хвойних лісів, а у покриві четвертинних
відкладів – водно-льодовикових QII відкладів [4, 100].
Третьому критерію (можливість ризиків різних видів) територія Волинської
області відповідає в силу різноманіття її природних умов і складності
ландшафтної структури, а також непростою екоситуацією, що склалася в цьому
регіоні внаслідок реалізації недостатньо обґрунтованих проектів
природокористування (особливо – в зв’язку з водними меліораціями та
екстенсивного ведення лісового господарства). В результаті цього антропогенна
трансформація та антропогенні навантаження на ландшафти Волині стали чинниками
багатьох видів геоекологічних ризиків [35, 85, 141].
Відповідність Волинської області четвертому критерію (особлива важливість
стабілізації екоситауції) визначається тим, що цей регіон є складовою
Єврорегіону Буг, соціальні та економічні дивіденди від розвитку якого істотно
залежать від якості навколишнього середовища, відсутності соціальних та інших
ризиків, що не сприяють дієвому міжнародному співробітництву. Важливість
поліпшення екоситуації на Волині у природоохоронному відношенні зумовлена тим,
що в її межах розташовані та проектується створення багатьох природоохоронних
територій, існування та збереження яких потребує зниження біо-геоекологічних та
інших ризиків.
Нарешті, за критерієм вивченості території Волинська область зручна тим, що
хоча й тут лишаються недостатньо дослідженими чимало питань
конструктивно-географічного змісту, однак вона є добре вивченою у
природно-географічному [41, 85, 140 та ін.], геоекологічному [27, 35, 85, 86,
88, 141], економіко- та соціально-географічному [41, 65, 97, 141 та ін.],
історико-географічному [98, 107] відношеннях.
2.1.2. Картографування та типологія територіальних об’єктів аналізу ризиків
Як було зазначено в п. 1.1.3 дисертації, територіальними об’єктами аналізу і
оцінювання геоекологічних ризиків в нашій роботі прийняті територіальні
ландшафтні одиниці та їх структури. Згідно з концепцію поліструктурності
ландшафту, його сутність розкривається декількома територіальними структурами,
кожна з яких породжена відповідним типом структуроформуючих відносин і
складається з різних ландшафтних територіальних одиниць: геохор, парагенетичних
ландшафтних комплексів, ландшафтних смуг тощо [50, 51, 139, 146, 149 та ін.].
Для аналізу геоекологічних ризиків важливий методологічний наслідок цієї
концепції полягає в тому, що різні види геоекологічних ризиків (див. Додаток А)
виникають внаслідок змін (появи, інтенсифікації або затухання) різних
територіальних процесів у ландшафті, а це виявляється у зміні різних типів його
територіальних структур – генетико-морфологічної, позиційно-динамічної,
біоцентрично-мережевої та інших. Таким чином, вибір територіальної структури
ландшафту та її одиниць, які мають бути об’єктом аналізу геоекологічного
ризику, залежать від виду цього ризику. Відповідні співвідношення наведені в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Ступінь прояву геоекологічних ризиків у ландшафтних територіальних структурах
різних типів (+++ - суттєвий; ++ - помітний; + - неістотний)
Групи геоекологічних ризиків
(див. Додаток А)
Тип ландшафтної структури*
Г-М
П-Д
ПГ
Б-М
Б-Л
S1 - ризики дегуміфі