Вы здесь

Географо-картографічний моніторинг культових споруд м. Києва

Автор: 
Шевченко Роман Юрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000354
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ГЕОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНОГО МОНІТОРИНГУ КУЛЬТОВИХ СПОРУД М.
КИЄВА
Дослідження особливостей географічного розміщення культових споруд м. Києва
ґрунтується на аналізі досвіду географічного моніторингу міста як екологічної,
географічної, урбоекологічної та соціально-економічної системи [27, 29].
Особливості розв’язання наукових проблем географії культових споруд вирішується
не лише в комплексі інтегральних питань географії, а й археології,
історіографії та географічної картографії.
Безперечно, вони повинні ґрунтуватися на системному підході вирішення наукової
проблематики – визначення однозначного місцеположення культових споруд у
картографічних творах на основі дослідження літературно-описових
(історико-географічних) документів [51, 52].
2.1. Географічні особливості розміщення культових споруд м. Києва
Останнім часом культові споруди повсемісно заповнюють дані статистичних
довідників та щорічних довідкових географічних видань, таких як Атлас Києва
(НВП «Картографія», щорічний статистичний довідник, довідкові атласи тощо
[79-82,85, 87-89].
Ґрунтуючись на власних географічних дослідженнях та досвід вивчення
картографічних творів [76 – 145] наводимо основні статистичні дані про культові
споруди м. Києва, які мають безпосередній інтерес серед туристів, релігійних
паломники, а також дослідників Києва.
Найпівнічніша культова споруда м. Києва - храм Прп. Серафіма Саровського в
Пущі-Водиці (вул. М. Юнкерова, 42).
Найпівденніша культова споруда м. Києва – храм Св. Миколая в Хуторі Вільному
(шосе Дніпропетровське, 14 км.).
Найзахідніша культова споруда м. Києва - храм Сорока Мучеників Севастійських у
Новобіличах (вул. акад. Булаховського, 5-Б).
Найсхідніша культова споруда м. Києва – храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
в Угольних Бортничах (пров. Промисловий, 8).
Географічний центр культової забудови м. Києва – храм Іоанна Предтечі в Грушках
(вул. Гарматна, 37).
Найвища топографічна відмітка розміщення культової споруди м. Києва – Велика
Лаврська дзвіниця в Печерській Цитаделі (178,32 м.) - вул. Січневого Повстання,
21, к. 1.
Найвища топографічна відмітка розміщення культової споруди м. Києва – каплиця
Богоявлінська в ур. Передмостова Слобідка на о. Венеціанському (5,07 м.) –
Броварський проспект, 1.
Щільність культової забудови м. Києва – 4 споруди на кв. км.
2.1.1. Географія дохристиянських сакральних місць. До прийняття християнства на
Русі 988 року м. Київ як політичний центр полянського князівства, виконував
роль центру рідної української національної віри – язичництва з відповідними на
території сучасного стародавнього міста капищами та культовими ідолами Богів
[67].
Найвідомішими на археологічних картах [53] позначені: капище Волоса – Бога
тварин та домашньої скотини, що розмішувався орієнтовно на сучасній подільській
вулиці Волоській, капище Мари та старовинний руський цвинтар, що знаходився в
районі сучасної Аскольдової Могили.
До статуй відносяться ідол Перкунса (Перуна) на Копирєвому Кінці (Львівська
площа). Головним елементом карти археологічних пам’яток є те, що на сучасній
топографічній основі відображені паралельно з об’єктами стародавнього культу
місцеположення й перших церков та монастирів раннього християнства (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Київські пам’ятки, що виникли у X ст.
Проведення аналізу сакральної спадщини міста неможливо проводити без
попереднього вивчення цивілізаційного шару соціоісторичного середовища, що є
методичною основою дослідження монументів культурної спадщини міста 1240 р. Як
припускає автор, архітектурно-релігійне середовище та безпосередньо її центри
(церкви та інші культові місця) повторюють своє географічне положення у всіх
історико-цивілізаційних епохах. Обробивши археологічні дані по місту Києву В.
Хвойки [53], автор визначив залежність між доісторичними пам’ятками первинного
ладу нашої цивілізації та культовими центрами епохи релігійно-архітектурного
буму будівництва церков XIII ст. (табл. 1.1). На карті археологічної культової
спадщини м. Києва (рис. 2.2) визначені основні найдавніші і перші слов’янські
культові урбоекологічні об’єкти на території сучасної Київської агломерації.
Таблиця 1.1.
Відповідність стародавніх культових споруд дохристиянським епохам
Епохи
Храми
1240 р.
Мідь
Бронза
Скифи
Трипілля
Мілоград-підгірцівщина
Зарубинці
Черняхів
Корчаки
Десятинна

Янчинська
+
Трьохсвятська

Воздвижен-ська

Св.Софії

Св. Георгія

Св. Ірини

Безіменний

Кам’яна

Благовіщення

Св.Михаїла

Св.Димитрія

Св. Петра

Сімеонівська

Іоанівська

Безіменна

Пирогощі

Божниця Н.Н.

Турівська

Св. Трійці

Кам’яна-2

Продовження таблиці 1.1
Щекавицька

Кирилівський

Стефаніч

Микільська

Спаська

Успенський

Троїцька

Видубицький

Лавра

Рис. 2.2. Археологічна культова спадщина м. Києва
Виходячи з даних карти, можна зробити висновок, що вже в епоху пізнього
палеоліту – біля 20 тис. років тому на території сучасного Києва були присутні
пам’ятки культу: капищеві звалища, жертовні кострища, ідоли тощо.
Ці «капищеві культові звалища» були цілком пов’язані з основним заняттям перших
поселенців. Могильники, як перші культові місця того часу, як правило,
невеликі, розташовувалися поблизу малих київських річок та с