Ви є тут

Вплив ерадикації гелікобактерної інфекції на гіпергомоцистеїнемію у хворих на хронічний атрофічний гастрит у поєднанні з атеросклерозом.

Автор: 
Жукова Вікторія Борисівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000639
99 грн
(320 руб)
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика методів дослідження та лікування, що застосовувалися.
Математична обробка результатів дослідження
Діагноз встановлювали на підставі комплексного клініко-анамнестичного,
ендоскопічного, ультразвукового, електрокардіографічного, велоергометрічного,
біохімічного досліджень.
2.1.1. Методи клініко-лабораторного дослідження
Оцінюючи скарги хворих, приділяли увагу особливостям клінічних проявів
больового, диспептичного, астено-невротичного синдромів. Аналізували
локалізацію, інтенсивність болю, його зв'язок із провокуючими факторами (прийом
та характер їжі для болю у животі, фізичні навантаження, стреси для болю в
грудях), наявність або відсутність ірадиації, індивідуальні особливості
купірування болю. З проявів шлункової диспепсії в першу чергу, оцінювали
наявність та вираженість печії, відрижки, нудоти, блювоти, гіркоти в роті,
неприємного присмаку в роті. Також розглядали прояви кишкової диспепсії –
метеоризм, наявність закрепів чи проносів, їхнє чергування. Серед даних
анамнезу відзначили тривалість захворювання, характер та частоту загострень.
Кров для виконання клінічних та біохімічних досліджень брали у хворих вранці,
натще з ліктьової вени.
Загальний аналіз крові (рівень ерітроцитів, гемоглобіна, лейкоцитів,
тромбоцитів) проводили на автоаналізаторі «Melet Schloesing Laboratories». Інші
загально клінічні лабораторні дослідження (сечі, кала) здійснювали на основі
загальноприйнятих методик.
Концентрації ЗХС, ТГ, ХС ЛПВГ у сироватці крові вимірювали за допомогою
імуноферментного фотометру-аналізатору «Human reader». Рівень холестерину
ліпопротеїдів дуже низької густини (ХС ЛПДНГ) рахували як ТГ/2,2 ммоль/л. Вміст
ХС ЛПНГ розраховували за формулою W.T.Friedewald: ХС ЛПНГ = ЗХС – ХС ЛПВГ – ХС
ЛПДНГ. Коефіцієнт атерогенності (КА) вимірювали як (ЗХС– ХС ЛПВГ)/ХС ЛПВГ
[50].
Типи дислипідемій (ДЛП) визначали за класифікацією D. Frederickson (1970 р.).
Відповідно до цієї класифікації виділяли:
І тип – характеризується гіперхіломікронемією і відповідно–
гіпертрігліцерідемією.
ІІ а тип- характеризується підвищенням ХС у сироватці крові
ІІ в тип - характеризується підвищенням ХС та ТГ у сироватці крові
ІІІ тип – підвищення ХС та ТГ сироватки крові
ІV тип – супроводжується гіпертрігліцерідемією при нормальному чи
помірнопідвищеному рівню ХС сироватки крові
V тип - характеризується вираженою гіпертрігліцерідемією та помірною
гіперхолестеринемією
Також виділяли хворих з гіпо-б-ліпопротеїдемією - ізольованим зниженням ХС ЛПВГ
для чоловіків Вміст в крові загального ГЦ вивчали імуноферментним методом за допомогою
тест-системи «AXIS-Shield», Англія. За день до забору крові хворі
притримувалися дієти з низьким вмістом білку. Після отримання цільної крові,
зразки залишали при кімнатній температурі на час, не триваліший 30 хвилин, для
утворення згортків крові. Після їх формування сироватка негайно видалялася. На
першому етапі з суміші дисульфіду та білок-зв'язаної форми ГЦ в зразку
проводили відновлення до вільного ГЦ за допомогою дітіотреітолу. На другому
етапі здійснювали ферментативну реакцію: ГЦ зразку перебудовували на
S-аденозіл-L-гомоцистеїн (SAH). Реакцію проводили з використанням SAH-гідролази
в присутності надміру аденозину. На третьому етапі проводили саме твердофазовий
імуноферментний аналіз. Принцип аналізу заснований на конкуренції між SAH в
зразку та SAH, імобілізованим в вічках планшету, за сайти зв’язку з
моноклональними анти-SAH-антитілами. Після видалення анти-SAH-антитіл, що не
зв’язалися з планшетом, додавали другі кролячі антимишачі антитіла, мічені
перексидазою хріна. Після додавання субстрату вимірювали активність зв’язаної
пероксидази з використанням автоматичного фотометра «STAT FAX 303 PLUS» для
мікропланшетів. Концентрацію загального ГЦ у зразку обчислювали як зворотньо
пропорційну отриманій абсорбції [109]. При розподілі ГЦ за рівнем
використовували наступну градацію: нормальний рівень ГЦ (нормогомоцистеїнемія)
- 5-15 мкмоль/л, помірно підвищений рівень ГЦ (ГГЦ помірного ступеня) - до 30
мкмоль/л, підвищений ГЦ середнього ступеню (ГГЦ середнього ступеня) - від 31 до
100 мкмоль/л, значно підвищений (ГГЦ тяжкого ступеня) - більш 100 мкмоль/л
[11,73,111, 157,213].
2.1.2. Дослідження шлунково-кишкового тракту
Ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту проводили
за допомогою відеоендоскопічної системи «Fujinon»,
відеоезофагогастродуоденоскопом WW-88 FP. При проведенні відеоендоскопії для
описання візуальних змін з боку стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки
використовували «Мінімальну стандартну термінологію в ендоскопії травневої
системи», 2001 рік [79]. Оцінювали просвіт органів, їхній вміст (рідина, кров,
їжа), слизову оболонку (гіперемійована, набрякла, застійна, атрофічна), плоскі,
випинаючи та заглиблені ураження (ерозії, виразки тощо). Особливу увагу
приділяли атрофічним змінам у СОШ: наявність ділянок атрофії сіруватого кольору
або дифузне стоншення СОШ, яка набуває блідно-сіруватого кольору; потоншання
складок; наявність сітківки підслизових судин; легке поранення СОШ.
Під час відеоендоскопії проводилася біопсія СОШ за стандартною методикою з
подальшим гістологічним, морфологічним та бактеріологічним дослідженням
отриманих біоптатів.
Біопсійний матеріал фіксували 10%-ним нейтральним формаліном та після обробки в
спиртхлороформовій проводці, заливали в парафін. Зрізи товщиною 5-6 мкм
фарбували гематоксиліном і еозином та за Романовським-Гімзе.