Вы здесь

Інтенсивна терапія ангіоспазму та мозку при розриві інтракраніальних аневризм шляхом внутрішньоартеріального введення вазоактивних препаратів.

Автор: 
Мамонова Марина Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000671
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЬ
2.1. Загальна характеристика спостережень
Робота ґрунтується на аналізі результатів комплексного обстеження та
інтенсивної терапії 160 хворих після розриву артеріальних аневризм краніальних
судин із наступним розвитком ангіоспазму, ішемії та набряку мозку різного
ступеня важкості, які були оперовані ендоваскулярним методом у клініці судинної
патології Науково-практичного Центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН
України в період з 1997 по 2006 рік включно. Чоловіків було 94 (59%), жінок –
66 (41%), рис. 2.1.1.
Рис. 2.1.1. Розподіл хворих по статі
Вік хворих становить від 19 до 65 років, близько 61% пацієнтів були у віці від
31 до 60 років (особи працездатного віку), рис. 2.1.2.
У віці до 20 років було 6 (3,75%) хворих, від 21 до 30 років – 12 (7,5%)
випадків, від 31 до 40 – 37 (23,2%), 64 (40%) пацієнтів склали вікову групу від
41 до 50 років, 51-60 років – було 32 (20%) і більше 61 року – 9 (5,6%)
випадків.

Мал. 2.1.2. Розподіл хворих за віком
Рис. 2.1.2. Розподіл хворих за віком
У 82 (51,3%) хворих діагностовано мішкоподібні АА передньої мозкової-передньої
сполучної артерії (ПМА/ПСА), у 49 (30,6%) – ВСА, у 29 (18,1%) – СМА, рис.
2.1.3. Пацієнти з локалізацією АА у ВББ, а також із поєднанням АА з АМВ або з
множинними АА до дослідження не включалися.
Рис. 2.1.3. Розподіл хворих по локалізації аневризми
Терміни госпіталізації хворих після розриву АА і розвитку крововиливу наведені
у табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Терміни госпіталізації хворих
Термін госпіталізації, доба
Кількість хворих
0-7
76 (47,5%)
8-14
64 (40%)
Пізніше 14
20 (12,5%)
У перші 7 діб було госпіталізовано 76 (47,5%) пацієнтів, що складає майже
половину всіх хворих, включених у дослідження. Це дало нам можливість не тільки
спостерігати за розвитком СС, а й за першими ознаками його проявів, особливо
якщо хворий потрапляв до лікарні на 1 – 4-ту добу після крововиливу.
Стан хворого під час госпіталізації оцінювали за такими показниками: ступінь
порушення свідомості, клініко-неврологічний статус, визначення наявності
гіпертензії та гіпертермії, супутньої патології.
Важкість стану хворих оцінювали за допомогою шкали ком Глазго (стан свідомості)
та класифікацією Hunt-Hess (важкість САК) під час госпіталізації, під виконання
ендоваскулярної оклюзії АА, а також у до- та післяопераційний періоди, коли
хворий отримував лікування у відділенні інтенсивної терапії. Якщо перебіг
захворювання відбувався на тлі іншої соматичної патології, первісно не
пов’язаної із САК (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, виражений
атеросклероз або хронічні захворювання легень), то важкість стану хворих
оцінювалась на ступінь нище. При прогнозуванні перебігу та результатів
лікування ця ознака враховувалася.
Під час госпіталізації ясна свідомість за шкалою ком Глазго більше 14 балів
спостерігалась у 24 (15%) хворих, приглушення або сопор – 8-14 балів – у 121
(75,6%), кома (Рис. 2.1.4. Важкість стану хворих за шкалою ком Глазго
За важкістю стану під час госпіталізації за шкалою Hunt-Hess пацієнти
розподілилися наступним чином: I ступінь важкості – 9 (5,6%) хворих, II – 15
(9,4%), III – 64 (40%), IV – 57 (35,6%) пацієнтів та V – 15 (9,4%), табл.
2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Важкість стану хворих із САК за шкалою Hunt-Hess
Ступінь важкості
Критерії
Кількість хворих (%)
Безсимптомний перебіг; можливий слабкий головний біль або ригідність м'язів
потилиці
9 (5,6%)
II
Головний біль помірний або слабкий; менінгеальний синдром виражений; осередкова
неврологічна симптоматика відсутня, крім можливого ураження окорухових нервів
15 (9,4%)
III
Менінгеальний синдром виражений; свідомість порушена до оглушення; осередкова
симптоматика помірно виражена
64 (40%)
IV
Менінгеальний синдром виражений; свідомість порушена до сопору; виражена
осередкова симптоматика; є ознаки порушення вітальних функцій
57 (35,6%)
Кома різної глибини; акінетичний мутизм; децеребраційна ригідність
15 (9,4%)
Найбільша кількість пацієнтів була госпіталізована у важкому стані, із
порушенням свідомості, наявністю неврологічної вогнищевої симптоматики.
Показники важкості стану хворих залежали від інтенсивності та поширення САК,
характеру внутрішньочерепного крововиливу, прориву крові в шлуночкову систему
головного мозку, наявності та ступеня гідроцефалії, інших ускладнень.
2.2. Методи дослідження
Комплекс обстеження хворого в геморагічний період розриву інтракраніальних
аневризм включав такі лабораторні та інструментальні методи дослідження:
лабораторні методи обстеження хворого: загальний аналіз крові з визначенням
рівня гемоглобіну та гематокриту, коагулограма, біохімічне дослідження крові,
ліквору, сечі, оксиметрія крові;
інструментальні методи дослідження: АКТ, ТКУЗДГ, ЦАГ, ОФЕКТ.
2.2.1. Лабораторні методи обстеження.
Лабораторні показники ми досліджували такими методами:
Кров капілярна:
гемоглобін – гемоглобін-ціанідним методом;
еритроцити, лейкоцити, тромбоцити – підрахунок у камері Горяєва;
швидкість зсідання еритроцитів – мікрометод Панченкова;
формені елементи крові з диференційним підрахунком лейкоформули – фарбуванням
нативних мазків крові за методом Паллен – Гейма – Крюкова;
швидкість зсідання капілярної крові – методом Сухарєва.
Кров венозна:
час зсідання крові – методом Лі-Уайта;
фібриноген – методом Рутберга;
протромбіновий час – методом Квіка;
загальний білок – біуретовим методом;
білкові фракції – методом Карпюка.
Сироватка крові:
креатинін – реакцією Яффс;
цукор – методом Хагедорна-Ієнсена;
гематокрит – уніфікованим методом.
Плазма крові:
калій та натрій – методом полум’яной фотометрії.