Вы здесь

"Ідіостиль поетичних творів Святослава Гординського"

Автор: 
Півень Володимир Федорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000673
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЛЕКСИЧНІ СКЛАДНИКИ ІДІОСТИЛЮ СВЯТОСЛАВА ГОРДИНСЬКОГО
2.1. Лексичні засоби поетики
2.1.1. Метафора як основний / неосновний компонент мовно-поетичного мислення
автора
Вивчення функціональної ролі поетичної метафори як показника ідіостилю
письменника належить до дискусійних питань сучасної лінгвістики. У методології
дослідження індивідуальних стилів письменників у кінці ХХ-го сторіччя відбулися
докорінні зміни: центр лінгвістичного пошуку змістився зі структурно-описових
характеристик мовної системи в антропоорієнтовані. Сьогодні здебільшого
акцентується на вивченні метафори як феномену індивідуального образного
мовомислення; науковці шукають джерела їх утворення в особливостях людської
психіки й мислення, світосприймання, творчої діяльності. Мовноестетична
вартість перенесень за подібністю зумовлюється винятковою самобутністю
образного мислення його творця. Оскільки йдеться про поетичну метафору, варто
зауважити, що імпліцитна аналогія «нового з наявним», «дальшого з ближнім»,
менш «відомого з відомішим» [РУС, с. 307] також є поетичною з усіма
символіко-естетичними ознаками, притаманними поезії загалом.
Найвиразніші індивідуально-авторські метафори зі збірки творів С. Гординського
«Колір і ритми» поділено на групи: 1. Характер дії. 2. Естетичні переживання.
3. Природа та предметний світ.
Характер дії. У цій групі метафор перенесення відбувається передусім за
допомогою дієслів дійсного способу в першій та третій особах, наприклад:
а) у першій особі: Я мав свої ясні хвилини, / Також палав, також тремтів (137)*
; дієсловами минулого часу мав, палав, тремтів автор
_____________
? Тут і далі у круглих дужках – номер сторінки основного джерела – Гординський
С. Колір і ритми: Поезії. Переклади. – К.: Час. 1997. – 500 с.
змальовує згадку про афекти, що супроводжують творчий процес; прикметник ясні
на означення чогось видимого («ясні зорі», «ясне сонечко») сполучено із
семантично неузгодженою з ним назвою часового відрізку – хвилини, що створює
виразний метафоричний ефект; Пророцькі Пітії… / В чаду натхненному віщуєм, /
Кордони валим, конструюєм / Нові держави (151); для вираження узгодженої
колективної дії (емігрантське братство) поет вдається до метафоричних порівнянь
на основі перебільшення; топографічний термін кордон у сполученні із розмовним
дієсловом дійсного способу, першої особи множини валим творить експресивну
метафору;
б) у третій особі: Плями бензина в калюжах. Колони піхоти / Полозом довгим
проходять на значену путь / Це гуркотить так історія (197); вишукана й
лаконічна метафора будується на прихованому порівнянні гуркоту військової
техніки, вираженного дієсловом дійсного способу теперішнього часу гуркотить, із
загальною назвою історія; І спогади, розвіяні мов дим, / До тебе знов із
забуття прилинуть, / …Брестимуть за тобою безупину (133); метафора як оживлення
дає ефект стилістичної виразності й самобутності образного мислення автора
завдяки авторському маніпулюванню семантичними одиницями: спогади
(нематеріальний речі) прилинуть («пригорнуться») і брестимуть («ітимуть
слідом»); І далечінь пливе над сіриною нив (139); збірне поняття на означення
простору далечінь, за волею автора рухається, мов хмара (що також є
перенесенням за суміжністю понять: у прямому сенсі плавають по воді); дієслова
дійсного способу у складі наведених метафоричних конструкцій мають спільну рису
– за авторським задумом вони є стилістичним засобом оживлення неживих предметів
і явищ.
Ретельно добираючи мовні засоби, С. Гординський створює метафорику своїх поезій
як особливий світ самобутніх візій, мрій, уявлень, чим і відрізняється від
інших авторів: Танки в колонах армій / Клацнуть зубами заліз, / І місто впаде
Верхарном / Під шприхи іржавих коліс («Момент») (39). У ряді узгоджених і
об’єднаних темою та сюжетом лексем: армій, колонах, танки, заліз, коліс, місто,
впаде знаходимо чужорідне за значенням словосполучення клацнуть зубами. Пряме
значення слова «зуби» зазвичай відносять до живих істот (зуби людей, тварин,
звірів), однак автор несподівано сполучає його зі словом «заліз»
(контекстуально – «танки»), і тоді метафора мотивує асоціативний образ
«зубастих» танків, під колеса яких може впасти духовний набуток Європи
(Верхарн). Перенесення за способом дії відбувається через заміну неживого живим
за подібністю: «гуркотіти залізними колесами» – «клацати зубами» (хижака).
Ядром цієї метафори є суперечливе поєднання значень лексем «зуби» і «залізо».
Естетичні переживання:
а) конструкції з використанням лексики у функції зображення: Як кінчається
заходом день, / На кольори зміняються речі (29). У цій конструкції найвиразніше
виявляється авторський спосіб сприймання реальної дісності: він дивиться на
речі не як на предмети функціонального призначення, а як на потенційні
зображення в кольорі. Переносність метафоричних значень полягає в тому, що
буквально зміни речей на кольори бути не може. Так бачить художник. Характерним
є порядок розміщення лексем: між іменниками кольори й речі – дієслово з
постфіксом -ся – зміняються. У сприйманні митця такі перетворення відбуваються
самодовільно й природно. Великим циркулем по горах закреслить / По обріях
твердих геометричних ліній (39); Циркулем – ключове слово метафоричної
конструкції, що, ймовірно, означає – зважити, продумати, виміряти оком, подумки
вибудувати майбутнє зображення;
б) лексики на позначення інтимних переживань: Ти знов гориш і палахкочеш / З
химерним огником в очах (36); захоплений спогад ліричного героя про силу
інтимних переживань виражено двома синонімічними дієсловами гориш, палахкочеш і
займенником ти; семант