Вы здесь

Сучасні аспекти вірусологічної діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом

Автор: 
Козак Людмила Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U000694
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
матеріали і МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт і методи дослідження
Виконана робота є результатом комплексних клініко-лабораторних і
епідеміологічних досліджень, проведених із застосуванням сучасних серологічних
і молекулярно-генетичних методів діагностики ГГНС для визначення оптимальних
параметрів організації лабораторного моніторингу природних осередків
хантавірусних інфекцій як ланки системи епідеміологічного нагляду з метою
своєчасного виявлення особливостей поширення цього захворювання.
Об’єктами дослідження були вірусологічні методи виявлення ГГНС: ІФА, ІХА, ПЛР;
а також серологічний прошарок серед хворих і здорових людей з ендемічних щодо
ГГНС територій, гризуни – потенційні резервуари хантавірусів.
Під час виконання роботи досліджені сироватки крові 764 хворих інфекційних
відділень шести центральних районних лікарень Закарпаття (В.-Березнянський,
Хустський, Мукачівський, Ужгородський, Виноградівський, Берегівський райони) і
однієї – Волині (Володимир-Волинський район), обласної інфекційної лікарні м.
Ужгорода, які відбиралися для лабораторної верифікації за принципом
синдромального нагляду при ОНІ [26, 76].
Було визначено три основні синдромальні комплекси, при яких хворий міг бути
обстежений нами серологічно:
– недиференційовані гарячкові захворювання (температура > або = 38 єС) із двома
чи більше із таких проявів: сильний біль голови, біль у параорбітальній
ділянці, фотофобія, сильний біль у м’язах, у суглобах, висип, лейкопенія,
протеїнурія, жовтяниця;
- підозра на менінгіт, енцефаліт у пацієнтів, які поступали з гарячкою
(температура > або = 38 °С) із одним чи більше із таких проявів: оніміння шиї,
набухання тім’ячка у дітей, місцева неврологічна симптоматика, сплутаність
свідомості, висип або плями на шкірі, напади, порушення чутливості чи порушення
координації рухів;
- підозра на геморагічну гарячку в хворих, які поступали з гарячкою
(температура > або = 38 °С) із одним чи більше із таких симптомів: геморагічні
прояви (синці, петехії, кровотечі ясен, кишкова, маткова кровотечі), сильний
біль голови чи в параорбітальній ділянці, протеїнурія.
Другою умовою для включення у дослідження було отримання інформованої форми
згоди від хворого про добровільну участь у ньому. Кожному пацієнту роз’яснено
суть дослідження, письмово, шляхом заповнення стандартної форми, отримано згоду
на участь у лабораторних обстеженнях та збір інформації про соціально-побутові
умови проживання, особливості діяльності, поведінкові характеристики; природні
та соціально-економічні явища на території вивчення, що сприяють інфікуванню
хантавірусами; соціально-побутові умови життя і діяльності осіб, у яких
підтверджено або відхилено лабораторно діагноз ГГНС. Сироватки крові пацієнтів,
залучених у дослідження, по можливості відбиралися двічі: у період розпалу
хвороби і реконвалесценції – у 674 пацієнтів; у 72 госпіталізованих із
діагнозами, що не виключали ГГНС, було досліджено сироватки періоду розпалу
хвороби, а у 18 – сироватки лише періоду реконвалесценції у зв’язку з пізнім
зверненням хворих до лікувальних закладів. Разом досліджено 1438 сироваток
крові під час проведення госпітального нагляду.
Окрім того, у дослідження були включені 2000 жителів сіл, розташованих на
територіях природних осередків ГГНС, які, після отримання інформованої форми
згоди, залучалися до когортних досліджень двічі з інтервалом в один рік. У
цілому для вивчення популяційного імунітету було обстежено 3961 сироватку
крові: 2000 – у перший рік, 1961 – через рік (від тих самих осіб). У 39 осіб
кров не була повторно відібрана через об’єктивні причини (від’їзд із місця
проживання, смерть тощо).
Лабораторне обстеження 70 мишовидних гризунів шести видів, виловлених у
природних осередках, проводилося з метою визначення реальних резервуарів
збудників ГГНС і ступеня їх ураженості хантавірусами. Вилов мишовидних гризунів
проводився з використанням живоловок, потім тварин присипляли з використанням
ефіру; відібрані сироватки крові, паренхіматозні органи формували у пули від
трьох тварин.
Дослідження мали багатоплановий етапний характер.
На першому етапі вивчався стан проблеми з ГГНС у світі й в Україні за даними
друкованих джерел, Інтернет-видань: поширеність, інтенсивність циркуляції
хантавірусів, закономірності формування природних осередків, еволюція
лабораторних методів дослідження ГГНС. Усього було проаналізовано 208
першоджерел.
На другому етапі встановлювали інфікованість певних видів тварин-резервуарів
хантавірусами, визначали види, що є потенційно небезпечні для людей.
Під час виконання третього етапу проводились лабораторні обстеження сироваток
крові осіб із симптомами, що не виключали ГГНС, збір у них клінічного і
епідеміологічного анамнезу. У частини з них (185 осіб) було верифіковано ГГНС,
у решти 579 хворих гарячкові стани були викликані іншими причинами.
Четвертий етап – когортні дослідження – дав можливість оцінити інтенсивність
циркуляції хантавірусів серед населення, яке проживало на території природних
осередків, шляхом дворазового серологічного обстеження 2000 практично здорових
осіб з інтервалом в один рік [156].
На п’ятому етапі розроблено і запропоновано найбільш ефективний алгоритм
лабораторної діагностики ГГНС як важливої ланки моніторингу хантавірусних
інфекцій, проведено інтерпретацію отриманих результатів і
зіставлення їх із відомими даними в Україні та світі, сформульовані
висновки про виконані дослідження.
2.2. Забір, транспортування і зберігання матеріалу для лабораторних досліджень
Особлива увага під час виконання роботи надавалась роз’ясненню правил відбору і
залучення паці