Вы здесь

Патогенетичне обґрунтування застосування адгезивної техніки шинування при неускладнених односторонніх переломах нижньої щелепи

Автор: 
Гаврілов Володимир Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000772
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи досліджень
2.1. Загальна характеристика обстежених осіб
Робота була виконана у відділенні щелепно-лицьової хірургії Луганської обласної
клінічної лікарні протягом 2003-2007 рр., та в стоматологічній клініці
Луганського державного медичного університету, які є базою кафедри стоматології
№ 2 Луганського державного медичного університету. За термін з 2003 р. по 2007
р. у відділенні щелепно-лицьової хірургії під наглядом знаходилось на лікуванні
133 хворих з односторонніми ПНЩ віком від 18 до 20 років. Анатомічно переломи
були локалізовані таким чином: біля кута нижньої щелепи – 87 хворих, в
ментальному відділі та тіла нижньої щелепи – 46 хворих. При госпіталізації всі
пацієнти скаржились на біль в нижній щелепі, її патологічну рухомість,
неправильне змикання зубів, виділення крові з лінії перелому, наявність ран на
шкірі обличчя, набряку на боці перелому, поодиноких або множинних синців та
гематом.
В комплексній терапії ПНЩ використовували водно-спиртовий екстракт шабельника
болотного (Comarum palustre) у вигляді препарату «Екстракт шабельника»
виробництва ТОВ ЛПФ «Контур-Дельта» (Луганськ), який пацієнти приймали по 30
крапель на 1/3 склянки води тричі на добу до прийому їжі протягом 30 діб.
Препарат має виражену протизапальну, анальгезуючу, жарознижуючу, репаративну,
антисептичну та антинабрякову дію. Його використання сприяє укріпленню та
підвищенню тонусу стінок кровоносних судин, активує природні відновні процеси,
що сприяє нормалізації структури хрящової, м’язової та сполучної тканин.
Всіх хворих ми розділили на чотири групи: (1) контрольну (шинування щелепи
проводили традиційними назубними шинами Тігерштедта, виготовленими з
алюмінієвого дроту), (2) основну (шинування щелепи проводили за допомогою
адгезивної техніки), (3) дослідну № 1 (шинування щелепи проводили шинами
Тігерштедта та додатково призначали екстракт шабельника болотного) та (4)
дослідну № 2 (шинування щелепи проводили за допомогою адгезивної техніки та
додатково призначали екстракт шабельника болотного) методом випадкового вибору.
Шинування проводили на 1-2 добу після госпіталізації всім хворим при порівняно
однаковому медикаментозному лікуванні.
Пристрій для адгезивної техніки шинування був розроблений та запатентований
автором, та складався з верхнього та нижнього фіксуючих елементів, виконаних у
вигляді металевих скоб, розташованих на зачіпних гачках верхніх та нижніх
брекетів [71]. Внутрішня поверхня брекетів відповідала формі вестибулярної
поверхні зуба. Брекети були виконані як одне ціле з зачіпними гачками, за
допомогою яких з’єднувались верхня та нижня щелепи гумовими вертикальними
кільцями, а горизонтальне гумове кільце з’єднувалось з нижніми парними
зачіпними гачками двох брекетів. Пристрій дозволяв скоротити час лікування,
покращити «якість життя» хворих під час лікування за рахунок зменшення у роті
кількості чужорідних речовин, що також зменшує їх руйнуючу механічну дію, яка
сприяє виникненню карієсу та розвитку пародонтиту.
Групу референтної норми склали 20 практично здорових осіб віком 18-20 років.
Робота виконувалась у відповідності до біоетичних норм з дотриманням
відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради
Європи про права людини і біомедицини та відповідних законів України. Всі
обстежені дали письмову згоду на участь у дослідженні.
2.2. Методи досліджень та статистична обробка одержаних результатів
Обстеження проводили за загальноприйнятою схемою, яка включала з’ясування
скарг, анамнестичних даних, об’єктивне дослідження. Увагу приділяли оцінці
загального стану хворих, пов’язаного з впливом шинуючи конструкцій на тканини
пародонту. Уточнювали стан тканин пародонту до та після травми, динаміку
уражень тканин ротової порожнини, швидкість руйнування зубів, кількість
звернень за стоматологічною допомогою.
При об’єктивному обстеженні реєстрували стан твердих тканин зубів, характер
прикусу, вид, кількість і стан пломб та ортопедичних конструкцій в ротовій
порожнині. Стан тканин пародонту оцінювали за наявністю або відсутністю
гіперемії та набряку ясен, пародонтальних кишень, кровотечі при зондуванні.
Глибину пародонтальних кишень визначали за допомогою градуйованого зонда,
проводили вимір з чотирьох боків кожного зуба.
Для обстеження були відібрані пацієнти із здоровим пародонтом, з локалізацією
лінії перелому в межах зубного ряду. Дослідження проводили до накладання
шинуючих конструкцій (при надходженні до стаціонару) і на другий день після їх
зняття.
Розповсюдженість запального процесу в яснах оцінювали за допомогою ПМА. Оцінку
стану ясен проводили біля кожного зуба. Визначали індекс гігієни порожнини рота
за фарбуванням вестибулярної поверхні фронтальних зубів нижньої щелепи (31, 32,
33, 41, 42, 43) розчином Шіллера-Писарева. Гігієнічний стан порожнини рота
пацієнта оцінювали за п’ятибальною системою. Виразність запальних проявів у
тканинах ротової порожнини визначали за допомогою проби на глікоген
Шіллера-Писарева. За допомогою обчислення індексу Расела (пародонтального
індексу) оцінювали виразність запально-деструктивного процесу в тканинах
пародонта. Індекс зубного нальоту визначали при обстеженні вестибулярної
поверхні 11, 16, 26, 31 зубів, язикової поверхні 36, 46 зубів після фарбування
їх розчином Шіллера-Писарева.
Для планіметричного дослідження ми використали модифікований нами метод,
запропонований Л.Н. Поповою (1942) [90]. Сутність методу полягає в тому, що ми
використовували феномен фарбування, контурування та контрастування тканин
осередку запалення слизової оболонки розчином Ш