Вы здесь

Порівняльна ефективність вирощування товарної риби в фермерських рибних господарствах за дволітнього та трилітнього циклів

Автор: 
Марценюк Наталія Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U000812
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Дослідна база. Матеріал та методи досліджень
Дослідження по темі дисертаційної роботи проводилися в 2000-2005 рр. на базі фермерських рибних господарств "Короп" та "Аква" Львівської області.
Загальна схема досліджень подана на рис. 2.1.
Матеріалом для досліджень були цьоголітки, дволітки та трилітки малолускатих та лускатих коропів, а також рослиноїдні риби. Досліджувались також екологічні умови у ставах.
Ефективність технологій вирощування товарної риби за дволітнім та трилітнім циклами вивчалась із застосуванням загальноприйнятих методів досліджень в малих водоймах фермерських господарств. З метою вивчення ефективності технологій вирощування товарної риби було проведено досліди з вирощування товарної риби за дволітнім та трилітнім циклами за умов розрідженої посадки у нагульних ставах малих водойм фермерських господарств.
У процесі досліджень було зібрано первинний матеріал, обробку якого здійснено у Львівському відділенні Інституту рибного господарства УААН (гідрохімічний аналіз1, кількісна і якісна характеристика зоопланктону та зообентосу2), а також в спеціалізованих лабораторіях Інституту рибного господарства УААН (кількісна і якісна характеристика фітопланктону, біохімічний аналіз, фізіологічний аналіз).
Температуру води у ставах вимірювали тричі на добу за допомогою термометра. Був здійснений загальний хімічний аналіз води, досліджений газовий режим експериментальних ставів.

Рис. 2.1. Схема досліджень дисертаційної роботи
Обсяг зібраного та обробленого матеріалу представлено в таблиці 2.1.
Відбір та обробку гідрохімічних проб проводили за методиками, запропонованими О. Альокіним та іншими [69, 70].
Таблиця 2.1
Обсяг зібраного та обробленого матеріалу
Структура матеріалуКількість проб та аналізівВивчення гідрохімічного стану водойм12Вивчення гідробіологічного режиму, всього135з них: фітопланктону45зоопланктону45зообентосу45Біохімічні дослідження36Фізіологічний аналіз18
Для дослідження природної кормової бази двічі на місяць протягом вегетаційного сезону відбиралися проби фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. Фіксували гідробіологічні проби 40%-ним розчином формаліну. Обробку зібраних проб фітопланктону проводили з використанням методу відстоювання [71]. При вивченні якісного складу планктонних водоростей використовували визначники - Я.В. Ролл, Д.О. Свіренко [72], О.А. Коршикова [73], Л.І. Курсанова та ін.[74], А.В. Топачевського, О.П. Оксіюк [75], Н.В. Кондратьєвой [76]. Кількісну обробку проводили рахунковим методом. Біомасу розраховували за методикою, запропонованою В.Г. Гринь [77, 78].
Проби зоопланктону відбирали методом І.А. Кисельова [79]. Для планктонної сітки використовували капронове сито №76. При обробці проб враховували якісний і кількісний склад організмів. Для визначення видового складу користувалися визначниками [18, 80, 81]. Для підрахунку біомаси зоопланктону використовували таблиці індивідуальних мас організмів [82 - 84, ].
Проби зообентосу відбирали із застосуванням коробкового днозачерпувача системи Екмана-Берджа площа захоплення 1/40 м2. Загальнику кількість відібраних і зафіксованих організмів зообентосу просушували на фільтрованому папері, ділили на групи, підраховували і зважували на торзійних терезах ВТ -500. Видовий склад донних організмів визначали по визначниках [85,86].
Вивчення кормової бази проводили за рекомендаціями С. А. Кражан, Т. Г. Литвинової [87], фітопланктону - за методикою Г. М. Лаврентьєвої [72, 73, 75, 88, 89], зообентос - за А. А. Салазкіним [90].
Рибогосподарські показники вивчали за методикою, запропонованою І.Ф.Правдіним [91].
Харчову цінність дволіток та триліток малолускатих коропів було розраховано за методикою, запропонованою В.В. Лиманським та співавторами [92].
Для проведення біохімічного аналізу вирізали філейну частину тушки (без шкіри), зважували та висушували при температурі 600С до постійної ваги для визначення початкової вологості. Висушений матеріал подрібнювали в ступці. Загальну вологу визначали шляхом висушування тканин у сушильній шафі при температурі 1050 С до постійної ваги. Масу жиру визначали шляхом екстрагування чотирихлористим вуглецем в апараті Сокслетта. Мінеральні речовини - шляхом спалювання проби в муфельній печі при температурі 450-5000С і наступних розрахунків одержаного попелу від загальної маси проби; вміст органічних речовин у м'язах - шляхом віднімання від загальної кількості сухого залишку кількості неорганічних речовин; протеїн визначали по Кьєльдалю.
Калорійність м'яса коропів представляли, як в калоріях/100г, так і в джоулях/100г [93, 94]. Вуглеводи, основу яких складає глікоген, в рибі є в невеликій кількості (до 0,64%), які не можуть суттєво вплинути на калорійність її м'яса. Тому при визначенні загального хімічного складу м'яса риби вуглеводи, в розрахунок не приймаються і їх вміст не визначають [94].
Для вивчення економічної ефективності технологій вирощування риби в малих водоймах використовувалися методики, запропоновані Бужинським А.І. [95] та ВНДІСРГ [96].
Всі дані, отримані в процесі досліджень, статистично обробляли за стандартними методиками [97-99] на персональному комп'ютері за допомогою програм Microsoft Excel - 2000 та Statistica 6.0. [97, 98, 100].
2.1.1. Розрахунок коефіцієнту обводнення білків, відношення білку і жиру та білку і води. Розрахунок коефіцієнту Обводнення білків, відношення білку і жиру та білку і води здійснювали по Кізєвветеру І.В. та по Клейменову І.Я. [94, 101].
Для загальної оцінки м'язів риби порівнюють вміст білкових речовин, вологи, жиру за допомогою коефіцієнтів обводнення білків (Ко) та (Кж) співвідношення білку і жиру та показника (БВ) співвідношення білку і води, які розраховуються за наступними формулами:
Ко=В/Б
Кж=Ж/Б
БВ=100хБ/В(2.1.)
(2.2.)
(2.3.)де В - вміст води у м'ясі;
Б - вміст білків у м'ясі;
Ко - коефіцієнт обводнення білків.
Ж -