Вы здесь

Соціально-психологічна адаптація інвалідів з вадами зору до навчання у вищих навчальних закладах

Автор: 
Гребенюк Тетяна Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000870
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Методика та аналіз результатів експериментального вивчення факторів
соціально-психологічної адаптованості студентів-інвалідів по зору до умов
навчання у вищому навчальному закладі
2.1. Визначення складових процесу адаптації студентів-інвалідів по зору до
навчання у вищому навчальному закладі
Дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації особистості, проведені у
загальній та спеціальній психології показали наявність сукупності факторів, які
визначають порівняно швидку, повну та стійку її адаптованість, та передумов, що
виступають причиною дезадаптованості. Визначення та аналіз факторів
соціально-психологічної адаптаційного процесу необхідне для науково-методичного
забезпечення керівництва цим процесом у відповідності до вікових,
індивідуальних та типологічних особливостей особистості, яка адаптується з
одного боку та соціального середовища в якому цей процес відбувається – з
іншого.
Наші попередні спостереження за процесом адаптації сліпих та слабозорих
студентів показали, що фактор сліпоти та слабозорості ще більше поглиблює цю
проблему, надаючи їй якісної своєрідності. Адже дана категорія студентів мала
великий досвід навчання у спеціальній школі-інтернаті, яке здійснювалося в
сепаративних умовах за принципом компенсаторно-корекційної спрямованості, що
сильно відрізняється від досвіду зрячих студентів.
Аналіз вікових особливостей в цільових орієнтаціях особистості показав, що
юнацький вік (до якого відносяться наші респонденти) є вирішальним в
становленні особистості, йому притаманне життєве та професійне самовизначення,
підвищена значимість емоційних контактів та власної діяльності і водночас
недостатня самостійність і готовність до самовіддачі заради реалізації
намічених цілей.
Особливість соціально-психологічної адаптації особистості полягає в тому, що
вона, на відміну від психофізіологічної адаптації, не протікає автоматично, її
успішність, в значній мірі, залежить від власної активності і підготовленості
людини, її спеціально цілеспрямованих зусиль.
Дослідженням, яке проводилось нами протягом 8 років було охоплено 64 студенти І
та ІІ групи інвалідності, які вступили до Інституту корекційної педагогіки та
психології на спеціальність: „Тифлопедагогіка”, 70 зрячих студентів цієї ж
спеціальності, 20 викладачів НПУ імені М.П. Драгоманова та 86 учнів
школи-інтернату №5 для сліпих дітей, школи-інтернату №11 для слабозорих дітей
м. Києва та школи-інтернату для слабозорих дітей м. Боярка. За роками
дослідження кількість студентів-інвалідів по зору розподілилось таким чином
(таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Кількість студентів-інвалідів по зору спеціальності: „Тифлопедагогіка”
по рокам проведення експериментального дослідження
Рік вступу
Форма навчання
стаціонар
заочне
група інвалідності по зору
І гр.
ІІ гр.
І гр.
ІІ гр.
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Разом
17
13
18
16
Нами було зібрано матеріали від 10 спеціальних шкіл України для сліпих та
слабозорих дітей щодо кількості випускників, які втупили до ВНЗ за останні 5
років. Для з’ясування цих даних нами був складений і розісланий на ім’я
директорів даних шкіл лист, який містив прохання поділитися інформацією про
кількість випускників, які вступили до вищих навчальних закладів у 2002-2006
роках (додаток А). Результати аналізу даних матеріалів наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Результати вивчення кількості випускників шкіл для сліпих та слабозорих, які
продовжили навчання у ВНЗ (2002-2006 р.р.)
Всього випускників
Кількість випускників, які вступили до вищих навчальних закладів
З них до педагогічних вищих навчальних закладів
З них на спеціальність тифлопедагогіка
група інвалідності по зору

ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
54
76
48 %
46 %
13 %
18 %
28 %
16 %
З таблиці 2.2 видно, що 44 % випускників, за останні 5 років, пов’язали своє
майбутнє з професією тифлопедагога. Надалі, це питання досліджувалося нами в
розділі, присвяченому вивченню мотивів їх вступу до ВНЗ. З’ясовано, що з числа
44 % випускників, які вступили на спеціальність: Тифлопедагогіка – 28 % - мають
І групу інвалідності по зору, інші ІІ – групу і в основному це слабозорі
студенти з важкими порушеннями органу зору. Випускники з ІІІ групою
інвалідності, маючи кращий зір переважно вступають на інші спеціальності.
З метою визначення кількісного розподілу, за показниками групи інвалідності,
часу порушення зору та типу школи в якій вони навчались (масова чи спеціальна)
нами було проведено вивчення особових справ студентів-інвалідів по зору
(додаток Б).
Результати вивчення нами особових справ у процентному співвідношенні подані в
таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз контингенту досліджуваних за
станом зору, часом порушення, типу школи
Група
інвалідності
Всього досліджуваних
Час порушення зору
Тип школи
в ранньому віці
в шкільному віці
сліпих
слабозорих
загальноосвітня
55 %
78 %
22 %
98 %
2 %
ІІ
45 %
64 %
36 %
1 %
93 %
6 %
Таким чином, можна констатувати, що серед студентів-інвалідів по зору, які
навчаються на спеціальності тифлопедагогіка майже однакова кількість інвалідів
І та ІІ груп по зору, що дало нам можливість порівнювати результати дослідів.
Переважна більшість інвалідів І та ІІ груп по зору, мають порушення зору з
раннього віку (а значить і великий досвід життя і діяльності без використання
зору), разом з тим значна частина (близько 94 %) набували цей досвід в умовах
спеціального навчального закладу і не мають досвіду навчальної діяльності поруч
зі зрячими.
Отже, переваж