Вы здесь

Діагностика, терапія і профілактика сероз-ного маститу у свиноматок

Автор: 
Салецька Ольга Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000880
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1. Природнокліматичні та господарські умови господарства, у якому проведено дослідження

Аналітичний і клініко-діагностичний етапи досліджень проводили протягом 2003-2005 років, дослідна частина роботи була виконана протягом 2006-2007 років у ТОВ "Ряснянське" Краснопільського району Сумської області, яке розташовано в північній частині Сумської області, що знаходиться в зоні лісостепу України.
Кліматичні умови місцевості характеризуються помірно теплим літом та помірно холодною зимою з нестійкою погодою (морози до -20...-300С змінюються відлигами +4...+50С). Середньорічна температура становить +5,6?С. Найхолодніші місяці року - січень та лютий (-7,9..-8,2?С), найтепліші - червень та серпень (+23,2...+22,5?С). У цілому клімат помірно-континентальний. Приблизно 100-110 днів на рік утримується температура +15?С і вище, а період заморозків коливається в межах 150 - 160 діб.
Зона розташування господарства характеризується помірною кількістю опадів і в середньому складає 510 мм, коливаючись від 380 мм до 660 мм, 60 % усієї кількості опадів випадає навесні та влітку. Середня відносна вологість повітря коливається залежно від пори року в межах 49 - 50,1% взимку та влітку й 65 - 67,1 % восени та навесні.
Тварин у спецгоспі утримують у типових свинарниках. Поросних свиноматок за 8-10 діб до опоросу переводять у спеціалізовані приміщення-маточники й розміщують в індивідуальних станках, а після відлучення поросят переводять до приміщень, призначених для розведення й відгодівлі.
Кормова база представлена кормами місцевого походження. Годівля свиноматок здійснюється за раціоном, наведеним в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Середньодобовий склад раціону та поживність кормів для підсисних (лактуючих) свиноматок, кг
Норми та показники поживності кормівОдиниці виміруКількісні показникиНорма± до нормиДертьЯчмінькг1,4-- Пшеницякг1,1-- Овескг0,4-- Горохкг0,4Сінна мукакг0,5--Сількг0,01-- У кормах міститьсяКорм од. 5,036,1- 1,07Обмін енергіїмДж54,5667,7- 13,14Суха речовинакг3,824,7- 0,88Перет. протеїнг520,9682- 162Сира клітковинаг311,7329- 17,3Лізинг24,3237,6- 13,28Метіонін+ цистінг41,7922,6+ 19,2Саг12,8244- 31,18Рг17,5536- 18,45NaCl2мг1027- 17Каротин, мг42,8854- 11,12Вітамін Атис. М.О.--- 27Вітамін Dтис.М.О.0,32,7- 2,4
У перший день після опоросу свиноматки отримують 1-1,5 кг корму з поступовим збільшенням: на 3-ю добу - до 3-х кг, на 10-ту -до 7 кг. Обов'язковим і важливим стимулюючим фактором нормальної лактації є вода, до якої свиноматки мають вільний доступ, вона подається до кожного станка системою водопостачання.
З даних, наведених у таблиці 2.1.1, видно нестачу раціону за кормовими одиницями, обмінною енергією, каротином, перетравним протеїном, лізином, вітамінними та мінеральними речовинами, тобто в спецгоспі недостатньо використовуються вітамінно-мінеральні добавки.
За даними деяких авторів [183-189] недостатня кількість вітамінів та мінеральних речовин у раціоні негативно впливає на стан резистентності організму, що, зазвичай, сприяє розвитку післяродової патології у свиноматок та виникненню в подальшому неплідності.

2.2. Схема проведення досліджень

Матеріалом та об'єктом дослідження були перевірювані й основні свиноматки (близько 6500 голів за весь періоддосліджень), а також проби крові, у яких вивчали біохімічні показники та вміст пролактину, і проби секрету молочних залоз, у яких вивчали фізико-хімічні властивості та його морфологічний склад.
Для аналізу рівня годівлі свиноматок в умовах спецгоспу використовували дані про склад раціонів та поживну цінність кормів, з урахуванням прийнятої технології годівлі й утримання.
Схема проведення досліджень передбачала такі етапи виконання поставлених завдань: аналітичний, клініко-діагностичний, терапевтично-профілактичний та економічно обгрунтовний, характеристика яких наведена на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Основні етапи проведення досліджень

2.3. Послідовність вирішення поставлених завдань

2.3.1. Методи клінічного дослідження свиноматок

Поширення і причини виникнення клінічного маститу у свиноматок в господарстві вивчали протягом 2003-2005 років з урахуванням пори року, умов годівлі й утримання, кількості опоросів на підставі анамнестичних даних, проведених клінічних досліджень та аналізу звітно-облікової документації, причин вибраковування маточного поголів'я. При цьому враховували всі без винятку форми клінічно вираженого маститу, динаміку уражень пакетів молочних залоз та розвиток ускладнень в них.
Протягом досліджуваного періоду з клінічних форм маститу найчастіше реєстрували серозну (у 1203 свиноматок з 1346 хворих на мастит), що і сформувало мету нашої роботи.
Особливості перебігу серозного маститу вивчали на 20 свиноматках (по кожній окремо), при цьому враховували такі показники: загальний стан, апетит, спрага, температура, пульс, дихання, дослідження молочної залози й молока, характер рефлексу ссання поросятами.
Багатоплідність і збереженість приплоду вивчали, у порівняльному аспекті в залежності від пори року, на 80 свиноматках першого й другого опоросу (40 клінічно здорових та 40 хворих на серозний мастит).

2.3.2. Методи досліджень секрету молочної залози

Для визначення рН секрету пакетів молочних залоз застосовували універсальний індикаторний папір та пробу з 2 % мастидином.
Використовували непрямі методи визначення підвищеної кількості клітин у молоці: пробу Уайтсайда (до 5 крапель секрету додавали 2 краплі 4 % розчину їдкого натрію, суміш перемішували) та пробу з 2% розчином мастидину (до 1 мл секрету додавали 1 мл діагностикуму, перемішували). Облік ре