Вы здесь

Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагнос-тика та профілактика

Автор: 
Цимерман Олеся Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000881
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили у період з 2004 по 2007 рік в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії, а також у розплідниках різної форми власності м. Харкова, Харківської та Львівської областей.
Матеріалом дослідження слугували вагітні суки породи німецька вівчарка. У експериментальній частині досліджень використовували сук, що не мали породної цінності, на різних термінах вагітності, їх ембріони, плоди та новонароджені цуценята (віком до однієї доби).
Роботу виконували поетапно. Вона охоплювала чотири крупних розділи. У першому подані - механізми розвитку пренатальної гіпотрофії цуценят при А - вітамінній недостатності; у другому - матеріали стосовно способу діагностики пренатальної гіпотрофії у собак; у третьому - матеріали способу профілактики пренатальної гіпотрофії у собак; у четвертому - матеріали по впровадженню програми комплексної діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у собак.

2.1 . Визначення механізмів розвитку пренатальної гіпотрофії у собак при А - вітамінній недостатності
Експериментальні дослідження проведено протягом 2005 року в умовах клінічної бази кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії. З метою визначення етіопатогенезу пренатальної гіпотрофії для експерименту було відібрано дві групи сук (по три тварини у кожній). Тварин відбирали за принципом аналогів. Собаки не мали породної цінності, були віком 2-3 роки, масою 25-30 кг. Утримувались вольєрно з тривалим моціоном. Раціон сук дослідної групи був неповноцінний за вітамінами та мінеральними речовинами. Раціон сук контрольної групи був повноцінний за всіма поживними речовинами, а також за вітамінами і мінеральними елементами. Схема досліду наведена нижче.

Схема 2.1.1
Експериментальне вивчення динаміки розвитку пренатальної гіпотрофії у собак
Групи тваринКонтрольна (n= 3)Дослідна (n= 3)ВизначенняБіохімічних показників крові до і після еутаназії;Біохімічних показників крові до і після еутаназії;РаціонПовноцінний за всіма поживними речовинами, а також за вітамінами та мінеральними речовинами.Неповноцінний за вітамінами та мінеральними речовинами, повноцінний за білком, жирами та вуглеводами.Лапаротомія на 58 добу вагітностіВизначенняМаси плодів, їх розмірів;
Відносної та абсолютної маси органів плодів;
Стану плаценти, щитовидної залози, печінки, наднирників, матки, яєчників.Маси плодів, їх розмірів;
Відносної та абсолютної маси органів плодів;
Стану плаценти, щитовидної залози, печінки, наднирників, матки, яєчників. У вагітних сук, як контрольної так і дослідної груп визначали біохімічні показники крові: загальний білок - рефрактометричним методом (РФУ № 61-197), неорганічний кальцій за де-Вардом, неорганічний фосфор за С.І. Івановським, каротин за модифікованим методом Ф.А. Рачевського, вітамін А у печінці - методом омилення проб, екстрагування неомиленої фракції хроматографування та спектрофотометрії. Біохімічні показники крові визначали двічі на початку експерименту та у кінці перед лапаротомією.
Дослідження вагітних сук проводили використовуючи загальноприйняті методи (загальне клінічне, вагінальне дослідження).
Лапаротомію тварин проводили на 58 добу вагітності. Фіксували сук у спинному положенні. Розріз тканин виконували безпосередньо по білій лінії черева, відступивши каудальніше від пупка на сантиметр. Пошарово розтинали шкіру, пухку клітковину та очеревину. Очеревину, попередньо захопивши у складку пінцетом, розтинали на невеликій відстані скальпелем, а потім розширювали отвір ножицями під контролем двох пальців, введених у черевну порожнину. Відсікали залишки середньої міхурової зв'язки і жирової клітковини пупка. Витягували роги матки, починаючи від біфуркації, а потім тіло матки паралельно поздовжній осі до місця, яке знаходиться перед шийкою матки або на великій кривизні поряд з тілом матки. Після цього накладали лігатуру на маткові артерії і вени з обох боків у ділянці піхви. Потім витягували лівий яєчник лігували яєчникові артерії і вени вище сумки яєчника, накладали гемостатичний пінцет на маткову гілку яєчникової артерії і вени, а з каудального боку відділяли зв'язку яєчника разом з надяєчниковою сумкою. Широку зв'язку матки, круглу й довгу маткову зв'язку розділяли тупим методом до шийки матки. Аналогічно виокремлювали і правий яєчник. Каудальніше шийки матки на рівні лігатур накладених на початку операції накладали один кишковий жом, а другий на відстані 2 см каудальніше від першого. Черевну порожнину ізолювали серветками. Між кишковими жомами розсікали матку і видаляли разом з плодами.
При розтині тканин матки не чіпали плаценту. Слизову оболонку кукси піхви вирізали. Після цього краї рани зшивали швом Ламбера. З кукси видаляли згустки крові тампоном. Знімали кишковий жом, куксу вправляли у черевну порожнину. Каудально під рану заводили сальник, а на лапаратомну рану накладали двоповерховий шов: першим захоплювали очеревину і білу лінію, другим - підшкірну жирову клітковину і шкіру.
Цуценят масажували, а після розтину плодового міхура їх витягували. Пуповину перетискали гемостатичний пінцетом на відстані - 2 см нижче пупкового кільця і пересікали ножицями, після цього щенят витирали насухо і клали у ванну з теплою водою (38 ?C).
Безболісне умертвіння сук проводили одразу після проведення лапаротомії за допомогою 2 % розчину дітіліну.
Розміри плодів, їх органів, плаценти визначали за допомогою сантиметру, масу з використанням електронних терезів - Aurora - Electronic kitchen scale AU 313.
Після визначення клінічного, морфологічного стану, промірів плодів проводили їх безболісне умертвіння. Відбирали органи плодів, визначали їх розміри та масу. Деякі органи плодів (щитовидна залоза, печінка, наднирники, матка та яєчники), а також хоріальну частину пла