Вы здесь

Клініко-генетичні співвідношення геморагічних інсультів та патогенетично-гемодинамічне обгрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах

Автор: 
Дорошенко Олександр Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001137
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика хворих
При проведенні нашого дослідження під спостереженням знаходилося 171 хворих з геморагічними інсультами, з них 87 хворих - з субарахноїдальним крововиливами та 84 хворих - з паренхіматозними крововиливами, при цьому, до обстеження не були включені хворі з травматичними САК та травматичним паренхіматозними крововиливами. Контрольну групу становили 20 осіб того ж віку, що й хворі інсультами, без ознак цереброваскулярної патології.
Всі хворі перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної неврології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та відділенні судинної неврології центральної міської клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Діагноз ґрунтувався на даних анамнезу, оцінці скарг, детального дослідження неврологічного статусу, клініко-інструментальних методів обстеження (комп'ютерна томографія, ТКДГ, люмбальна пункція, ангіографія судин головного мозку), біохімічного аналізу крові, показників згортальної системи крові.
За допомогою аксіальної комп'ютерної томографії оцінювалися ступінь вираженості САК, а при наявності паренхіматозного компоненту - локалізація, об'єм внутрішньомозкових крововиливів, наявність і ступінь дислокаційного синдрому. Ангіографічне обстеження було проведено в 38 хворих (43,68%) в перші 3 доби від початку захворювання.
За результатами УЗДГ визначалися локалізація, поширеність, ступінь вираженості атеросклеротичних змін і артеріального вазоспазму.
При обстеженні звертали увагу на спадкову схильність до судинних захворювань (атеросклероз, гіпертонія, цукровий діабет, антигени крові по системі АВО, конституція), вживання алкоголю, куріння, часті емоційні перевантаження, супутні судинні компрометуючі захворювання (ішемічна хвороба серця, ожиріння, хронічні захворювання нирок, печінки, підшлункової залози).
Всіх хворих обстежували за єдиною схемою. Обстеження проводили на 1-2 та на 19-21 добу перебування хворих у стаціонарі. Глибину неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою Скворцова В.І. та Гусєва Є.І., та шкалою Hunt W.C., Hess R.M. (1968) (Н-Н) [25]. Якщо крововилив виникав на тлі гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, діабету, хронічного соматичного захворювання або вираженого спазму мозкових судин, то тяжкість стану оцінювали на ступінь вище.
Обстежено 87 хворих САК у гострому періоді. Середній вік хворих субарахноїдальним крововиливом складав 52,9±1,56 років, при чому 20% пацієнтів перебували у віковій групі до 40 років, 33% - віком від 40 до 55 років, а 47% - були старше 55 років (Рис. 2.1.). Серед курованих хворих жінок було 48 (55 %), чоловіків - 39 (45%). За конституцією хворі розподілилися так: гіперстеніки - 36 (41,38%), нормостеніки - 32 (36,78%), астеніки - 19 (21,84%).
Характеристика хворих субарахноїдальним інсультом за віком наведено на рис.2.1.
Рис. 2.1. Розподіл хворих за віком
Основними етіологічними факторами САК були аневризми вілізієвого кола - 47 (54,3%), гіпертонічна хвороба - у 32 хворих (36,3%), атеросклероз - у 8 (9,4%). Дисциркуляторна енцефалопатія виявлена у 26 (29,7%) обстежених, ішемічна хвороба серця - 31 (36,2%).
Провокуючим моментом у виникненні САК, як правило, були нервово-емоційний стрес, який спричиняв підвищення АТ - 36 хворих (41,38%), фізичне чи розумове перевантаження - 27 (31,03%), раптові зміни положення тіла - 11 (12,64%).
Клініко-анатомічна форма САК оцінювалася згідно з класифікацією Лебедєва В. В. з співавт. [173], у зв'язку з чим виділені наступні клінічні групи: група І - неускладнений САК - 56 (64,36%) хворих, група II - субарахноїдально-паренхіматозний крововилив - 17 (19,54%) хворих, група III - субарахноїдально-вентрикулярний крововилив - 9 (10,34%), група IV - субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярний (змішаний) крововилив - 4 (4,6%), група V - субарахноїдальний крововилив з оболонковими (ізольованими або спільними з інтрапаренхіматозними) або шлуночковими гематомами - 1 (1,15%) хворих (Рис. 2.2).
При наявності паренхіматозного компоненту - гематоми локалізувалися частіше в лівій гемісфері (65%).
Більшість хворих (64,48%) госпіталізувалися протягом перших 24 годин з моменту виникнення симптоматики, решта - в межах 2-3-ої доби, "терапевтичного вікна". У більшості хворих (83 чоловік - 95,4%) у клінічній картині була присутня загально мозкова симптоматика: головний біль у 65 (74,3%) пацієнтів, нудота - 56 (64,1%), блювота - 43 (49,4%). Оболонкові симптоми виникали у 79 (91,2%) випадках. Вогнищева неврологічна симптоматика відзначена 38 (43,5%) випадках.
При об'єктивному обстеженні виявлено: порушення свідомості спостерігалося у 24 хворих (27,6%), афатичні розлади - 4 (4,6%), анізокорія - 15 (17,2 відс.); парез лицевого нерва - 27 (31,03%), девіація язика - 46 (52,87%), горизонтальний парез погляду - 5 (5,7%), інші окорухові порушення - 12 (13,8%), геміпарези - 26 (29,9%), геміплегія - 13 (14,9%), монопарези - 4 (4,6%), підвищений м'язевий тонус - 22 (25,3%), знижений м'язовий тонус - 17 (19,5%), патологічні ступневі знаки - 29 (33,3%), рефлекси орального автоматизму - 44 (50,6%), зниження чутливості по гемі типу - 34 (39%), вестибулярний синдром - 13 (14,9%), судоми - 11 (12,64%), порушення вищої нервової діяльності - 17 (19,5%), атаксія -28 (32,2%), зміни зору -2 (2,3%), астереогнозія - 1 (1,1%), аграфія - 1 (1,1%), психомоторне збудження - 29 (33,33%).
Глибина неврологічного дефіциту, яку оцінювали за шкалою Hunt W.C., Hess R.M. (1968) (Н-Н) [25] була такою: І ступінь - 10 (12%) обстежених; II ступінь - 48 (55%) обстежених; III ступінь - 22 (25%) обстежених; IV ступінь - 5 (6%) обстежених; V ступінь - 2 (2%) обстежених. Згідно з шкалою Скворцова В.І. та Гусєва Є.І. неврологічний дефіцит становив 32,88±2,7 балів.
За важкістю стану хворі з САК розподілилися так: важкий (до 29 балів) - 7 випадки (8,05%), середній (30-34 балів) - 70 випадки (80,46%), легкий (35-40 балів) - 10 випадки (11,49%).
Для характеристики ступеня ангіоспазму зас