Вы здесь

Психологічні особливості поведінкових стратегій подолання стресу в професійній діяльності працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України

Автор: 
Склень Олексій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001424
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Методичний апарат дослідження та загальна характеристика досліджуваних

Вивчення та аналіз особливостей поведінки працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України проводилося у 3 етапи, кожний з яких був присвячений вирішенню конкретної емпіричної задачі.
Перший етап. В межах цього етапу було проведено:
* виявлення наукової проблеми та стану її розв'язання у науково-теоретичній літературі;
* окреслені підходи щодо її емпіричного вирішення;
* сформульована основна гіпотеза дослідження.
Другий етап, що включав у себе:
* добір методів та методик дослідження;
* проведення емпіричного дослідження працівників пожежно-рятувальних підрозділів системи МНС.
Третій етап, у межах якого було здійснено:
* аналіз, систематизація та узагальнення результатів дослідження;
* інтерпретація одержаних даних;
* зроблені основні висновки та розроблені відповідні методичні рекомендації.
Дослідження проводилося на базі трьох пожежно-рятувальних підрозділів Головного управління МНС України в Харківській області. Всього дослідженням було охоплено 317 працівників віком від 21 до 49 років. Така вибірка досліджуваних дозволила нам визначити структуру й особливості базових копінг-стратегій у фахівців з різним досвідом служби в системі МНС; виявити особливості й значимість провідних індивідуально-психологічних якостей працівників в детермінації різних типів їх копінг-поведінки.
Досліджувані працівники були розподілені на три групи в залежності від стажу служби в МНС.
До першої групи увійшли працівники, які мають невеликий стаж служби в МНС (до 5 років), кількість - 65 осіб віком від 21 до 30 років.
До другої групи увійшли фахівці, стаж служби яких в МНС склав від 5 до 10 років, кількість - 114 осіб віком від 31 до 40 років.
Третю групу склали працівники, що прослужили в МНС більше 10 років, кількість - 138 осіб віком від 41 до 49 років.
2.2. Обґрунтування методів дослідження
Обрання методів дослідження проводилось з урахуванням основних завдань роботи. Під час організації дослідження бралася до уваги можливість використання того або іншого методу в груповому обстеженні працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС, валідність застосування їх при диференційованому використанні. Проведення дослідження відповідало правилам проходження психологічної діагностики.
Таким чином, особливість і спрямованість роботи визначила вибір методів дослідження:
1. теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;
2. метод спостереження;
3. індивідуальна психологічна бесіда;
4. анкетування;
5. психодіагностичні методи;
6. методи статистичної обробки даних.
З метою вивчення психологічної проблеми копінг-поведінки працівників системи МНС та розгляду основних підходів до її дослідження в загальносвітовій психологічній науці, в літературі минулих років і сучасних джерелах був використаний метод теоретичного аналізу наукової літератури. Аналіз літератури вітчизняних і закордонних авторів дозволив відзначити нерозривний зв'язок копінг-поведінки й стресу, значимість когнітивної теорії у його подоланні, наявність змістовних компонентів копінг-поведінки й досить слабку його розробленість відносно фахівців пожежно-рятувальних підрозділів МНС України. Виявлення психологічних особливостей стрес-долаючої поведінки працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України, їх базисних копінг-стратегій, особистісних копінг-ресурсів, розробка психодіагностичних процедур прогнозування копінг-поведінки є на сьогодні однією з актуальних і невирішених науково-практичних завдань психології діяльності в особливих умовах.
Метод спостереження найбільш доцільний для застосування в пожежно-рятувальних підрозділах, тому що дозволяє розглядати працівників у реальних умовах службової діяльності. Спостереження використовувалося для первинного збору психологічної інформації про досліджуваних та дозволило фіксувати основні поведінкові і особистісні особливості в період дослідження. Особливо зверталася увага на поведінку працівників пожежно-рятувальних підрозділів.
Метод бесіди був заснований на отриманні від працівників за допомогою вербальної комунікації психологічної інформації. Цінність даного методу полягала у встановленні особистого контакту з досліджуваними, що дозволило з'ясувати необхідні дані, уточнюючи їх і ставлячи додаткові запитання, які виникали під час самої бесіди. У зв'язку з цим виконувалася низка вимог: цілеспрямованість і планування бесіди, створення атмосфери довіри і відвертості.
Складався план бесіди, обиралося місце і час її проведення. Питання були точними, враховували індивідуальні особливості тих, кого досліджували: приналежність до даного виду діяльності, досвід служби в підрозділі й у даній конкретній посаді. Були передбачені питання, за допомогою яких можна було перейти з однієї теми на іншу, щоб виявити головні інтереси і потреби, життєві ситуації, переконання. Під час підготовки до бесіди питання були згруповані наступним чином:
* наявність сім'ї, дітей, батьків;
* професійна освіта і спеціальна підготовка;
* інтереси, захоплення, хобі;
* плани на майбутнє, перспективи кар'єри;
* проблеми, що цікавлять дослідника.
Анкетування, як один з найбільш поширених методів дослідження, проводилося відповідно до заздалегідь розробленого плану і характеризувалося однорідністю питань, які ставилися досліджуваним для отримання кількісного матеріалу про факти, що представляють інтерес для дослідження. Анкетування використовувалося для:
* дослідження головних стрес-факторів професійної діяльності працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України;
* самооцінки рівня психологічної стійкості працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України;
* суб'єктивної оцінки виразності потреби в саморегуляції психічного стану у фахівців-пожежних під час виконання своїх професійних обов'язків.
Психо