Вы здесь

Геологічні критерії придатності некондиційних вугільних пластів для підземної газифікації (на прикладі Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну)

Автор: 
Храмов Володимир Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001616
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЬВІВСЬКО - ВОЛИНСЬКОГО КАМ'ЯНОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ

2. 1. Історія геологічної вивченості

Відкриття Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну є наслідком наукового передбачення. У 1912 році М. Пєйлев обґрунтував можливість кам'яновугільних вугленосних комплексів між південним продовженням Келецько-Сандомирської гряди та Українського щита. Підтверджувалися прогнози чисельними описами знахідок уламків вугілля в багатьох роботах, узагальненням яких стала робота С. Чернецького з рекомендаціями пошуку вугілля у флішовій товщі Карпат та на Волині.
В 1938 році почалося буріння пошукових свердловин, які відразу підтвердили вугленосність карбонових відкладів на північ і північний схід від Львова. Більшість передвоєнних робіт описана у збірниках під редакцією Н. А. Биховеру і в статтях А. К. Матвєєва. В цей час були представлені перші стратиграфічні та тектонічні схеми району досліджень.
Після 1945 року починаються систематичні геологічні дослідження. В розрізі карбону Львівсько-Волинського басейну виділено відклади турнейського, візейського та намюрського (серпуховського) ярусів. Детально вивчаються палеонтологічні, петрографічні, мінералогічні та літологічні особливості [51].
У 50-х роках інтенсивне вивчення вугленосної карбонової формації продовжується. З цим періодом пов'язані роботи Д. П. Бобровника по літології, Г. А. Болдиревої та С. В. Савчука з вугленосності. До цього періоду належить окреслення в межах Львівсько-Волинського басейну перспективної площі Тяглівського родовища [69, 70].
Початок 60-х років відзначається подальшим розширенням геологічних робіт на території басейну. Паралельно проводяться наукові дослідження, можливості яких значно збільшилися з уведенням в експлуатацію шахт. Промислові роботи допомогли з'ясувати гірничо-геологічні умови проходження виробок та характеристики водоносних горизонтів.
З'являються фундаментальні роботи з вивчення літології, стратиграфії, мінералогії та тектоніки вулканогенних формацій. Власне карбонова товща за літологічними ознаками поділена на три формації: гіпсо-доломітово-вапнякова, глинисто-карбонатна з прошарками вугілля та вугленосна [51].
В той же час вивчається тектонічна будова Львівського палеозойського прогину, починаючи від кристалічного фундаменту. Була запропонована думка, що крайова частина Східноєвропейської платформи в межах Львівського палеозойського прогину є крайовою синкліналлю, що сформувалася у зоні перикратонних занурень. Зроблені висновки про наявність декількох різновікових поясів складчастості, що оконтурюють південно-західну частину платформи у вигляді високо амплітудного насуву, а місцями - крайового шва. В. З. Єршов у своїх працях дає інше трактування - вважаючи цю зону деструктивною границею у вигляді Рава-Руського розлому після кам'яновугільного віку. Цю структуру він розглядає як насув, по якому платформа зчленовується з геосинклінальною зоною Карпат [51].
Ціла низка робіт у 60-х роках була присвячена тектонічним особливостям будови фундаменту та їх впливу на формування тектонічної структури осадової товщі. Проведені дослідження та описані насуви на Кам'янко-Бузькій і Балучинській площах та на Белз-Милятинській лінії складок, що дозволило зробити висновок про інтенсивний тангенційний тиск з боку герцинської геосинкліналі, який проявився на останній стадії герцинського орогенезу. Окремі науково-дослідні роботи проводились з метою вивчення і деталізації дрібних тектонічних форм, які мають велике значення щодо проведення експлуатаційних робіт [71].
Проведені роботи з стратиграфії, літології, тектоніки кам'яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну дали змогу перейти до вивчення палеогеографічних особливостей умов осадонагромадження. Наприкінці 60-х р. були з'явилися праці, в яких були висвітлені результати досліджень закономірностей осадонакопичення кам'яновугільних відкладів.
Упродовж 70-80-х р. ХХ ст. деталізуються особливості геологічної будови району (стратиграфія, тектоніка), вугленосності, геохімії, гідрогеології та ін. [51].
Наявність та поширення сапропелітів у вугленосній товщі карбону Львівсько-Волинського досліджено у роботі "Сапропеліти Львівсько-Волинського басейну" (1971 р., Кушнірук В. О., Бартошинської Є. С.). На основі узагальнення численних геологічних матеріалів встановлено типи будови вугільних пластів, що містять сапропеліти, а також складені карти їхнього поширення окремими вугільними пластами.
У монографії "Атлас мікроструктур вугілля Львівсько-Волинського басейну" (1974 р., Федущак М. Ю., Кушнірук В. О., Бартошинська Є. С.) розглядаються петрографічні особливості вугілля, яким складені основні промислові вугільні пласти нижнього карбону Львівсько-Волинського басейну. Описано макро та мікроструктури генетичних типів гумітів, ліптобіолітів і сапропелітів. На підставі аналізу хімічних і фізичних характеристик виявлено закономірності зміни якісних показників вугілля по латералі. Зроблено висновки щодо ступеня метаморфізму та його зв'язку з розподілом певних марок вугілля у басейні [72].
Фундаментальною роботою з вивчення ЛВБ є монографія "Каменные угли Львовско-Волинского бассейна" (1978 р., під ред. Єршова В. З.), у якій узагальнено матеріали досліджень якісних властивостей вугілля. Проби вугілля зі всіх промислових пластів вивчені на основі хімічного і петрографічного аналізів та проведення дослідження щодо можливості збагачення вугілля. При цьому розроблена методика прогнозування фракційного складу. Проведено уточнення синоніміки вугільних пластів і прослідковано їхнє латеральне поширення. Описано взаємозв'язок між ступенем метаморфізму вугілля та потужністю вугленосної товщі. Підраховано запаси коксівного вугілля басейну за ознакою нововстановлених марок та технологічними властивостями, з наданням рекомендацій щодо використання в шихтах коксохімічних і коксогазохімічних заводах та в енергетиці [73].
Вивченню газоносності при