Вы здесь

Нормативні межі маніпулювання електоратом у виборчому процесі.

Автор: 
Кучма Леся Олексіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001643
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОЦЕС ПОЛІТИЧНОГО МАНІПУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
2.1. Суть та структура процесу політичного маніпулювання
Політичне маніпулювання, як уже зазначалось, досить поширене явище, тому цей феномен слід розглянути докладніше, щоб визначити основні напрями формування захисту від психологічних маніпуляцій у різноманітних ситуаціях. Передусім слід визначити певну схему та відповідні засоби опису процесу маніпулятивного впливу. Описуючи процес політичного маніпулювання, необхідно виділити його характерні особливості та, відповідно до них, задати певні параметри опису, що дадуть змогу здійснити аналіз та представити узагальнену схему реалізації даного процесу.
Як відомо, сфера людського існування пронизана людськими взаємовідносинами і контактами. Від рішення конкретних людей з їх особистими характеристиками, індивідуально-психологічними особливостями, власним унікальним життєвим і професійним досвідом, системою симпатій та антипатій, звичок, поглядів тощо залежить доля і майбутнє інших людей, важливі соціальні, економічні й політичні зміни в суспільстві. Саме вони, конкретні люди, є об'єктами впливу з боку влади та її представників, своїх супротивників, політичних опонентів, економічних конкурентів чи союзників.
Розглядаючи маніпулювання як специфічний вид психологічного впливу, виділяємо два полюси чи дві сторони в структурі даного явища. До них відносяться сторона, яка ініціює та здійснює процес маніпуляції, є активним його реалізатором. Цю сторону називають джерелом маніпулятивного впливу, маніпулятором або ж актором впливу. Іншою стороною, на яку спрямований вплив і яка виступає як об'єкт маніпуляції, позначають як адресат впливу. Отже, в ролі основних структурних елементів схеми опису даного процесу виступає, з одного боку, сам маніпулятор, суб'єкт маніпулювання чи актор впливу, а з іншого - об'єкт маніпуляції чи адресат впливу.
Аналізуючи процес психологічного впливу в контексті суб'єктно-об'єктних відносин виділяють три основні стратегії впливу: імперативну (пасивний об'єкт), маніпулятивну та розвиваючу (суб'єкт-об'єктний підхід) [42]. Маніпулятивна стратегія трактує активність адресата впливу як фактор, який вимагає специфічних методів впливу для досягнення змін у психіці та модифікації поведінки в бажаних для маніпулятора напрямах відповідно з його цілями, інтересами та потребами.
При аналізі політичного маніпулювання як процесу необхідно звернути увагу на співвідношення суб'єкта і об'єкта маніпулювання.
Суб'єкт - джерело практично-політичної активності, спрямованої на об'єкт. Це особа чи група осіб із широкими можливостями для реалізації своєї волі, в інтересах яких здійснюється політичний вплив та маніпулювання. Суб'єкт політичного маніпулювання - це суб'єкт політичної діяльності, який або особисто здійснює маніпулювання, або від особи, на замовлення якої відбувається останнє. Як суб'єкт маніпулювання виступає певна політична сила: фізична особа - окремий політичний діяч чи державний службовець, юридична особа, політична партія, політичне об'єднання, державна структура тощо. Суб'єкт, як правило, посідає пануюче становище в економічному, політичному, а також духовному, культурному житті даного суспільства, він має економічну та політичну владу, виконує управлінські функції в суспільстві, в нього наявні знання основних рушіїв влади, він компетентний у вирішенні ключових політичних питань. Суб'єкт політичного маніпулювання використовує маніпулювання лише задля успішного досягнення своїх особистих чи вузькогрупових цілей.
Суб'єкт маніпулювання в основному належить до політичної, адміністративної та культурної еліти даного суспільства. За розрахунками вчених, особи, які визначають політику країни, становлять менше одного відсотка населення держави. Сюди включають державних діячів, керівників корпорацій, лідерів суспільних рухів, відомих професорів, журналістів. До них можна віднести також 10-15% населення, яке доволі високо поінформоване та стежить за політичними подіями. Вони мають можливість створювати добровільні організації, групи тиску або ж об'єднуватись на підтримку певного кандидата.
Отже, суб'єктом політичного маніпулювання виступає певна група людей, яка займає відповідне місце в соціальній ієрархії, ставить перед собою цілі, відстоює свої вузькогрупові інтереси, має доступ до засобів масової комунікації, озброєна соціально-технічними засобами маніпулювання. До вищого рівня суб'єкта маніпулювання належать, як правило, великі підприємці, власники засобів масової інформації, державні службовці, політики та ідеологи, менеджери культурного бізнесу. До середнього рівня належать зазвичай "зірки" масової культури, популярні коментатори, проповідники, оглядачі, творчі люди (композитори, письменники, поети, художники, вчені-гуманітарії, журналісти). До нижчого рівня суб'єкта маніпулювання належать рядові журналісти, працівники редакцій, диктори, коректори, інженери, оператори, режисери, оформлювачі, робітники та технічний обслуговуючий персонал.
Представники цих різних рівнів суб'єкта маніпулювання по-різному відносяться до самого процесу маніпулювання та беруть неоднакову участь у цьому процесі. Тому в складі суб'єкта політичного маніпулювання виділяють активну частину, яка планує та ініціює маніпулювання масовою свідомістю. Цю активну частину називають суб'єктом управління маніпулюванням. Сюди входять головні ідеологи, режисери, ініціатори та координатори маніпуляцій - це свого роду мозковий центр, штаб маніпулювання [130, с. 69].
Отже, визначають потрійний поділ суб'єкта маніпулювання. По-перше, це політична, економічна та ідеологічна пануюча еліта, зацікавлена в маніпулюванні населенням. По-друге, це професійні маніпулятори свідомістю. По-третє, це суб'єкт управління маніпулюванням, який виробляє стратегію, тактику та конкретні прийоми маніпуляції.
Ефективність маніпулювання великою мірою визначається перевагами суб'єкта маніпулювання над адресатом такого впливу. Прихований характер маніпулятивного впливу вже свідчи