Вы здесь

Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування псоріатичного артриту в поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом

Автор: 
Олійник Олександра Ігорівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001771
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих і застосованих схем лікування.
2.1.1. Клінічна характеристика досліджуваних груп хворих на псоріатичний артрит та неспецифічний реактивний гепатит і методика їх порівняння.
У роботі наведені результати клініко-лабораторного обстеження 120 хворих на ПА, які перебували на стаціонарному лікуванні у ревматологічному та гастроентерологічному відділеннях Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, ревматологічному відділенні центральної міської клінічної лікарні м.Івано-Франківськ, стаціонарному відділенні обласного клінічного дермато-венерологічного диспансеру та клініки ІФДМУ. Паралельно була обстежена група з 30 осіб хворих на вульгарний псоріаз та група здорових осіб в кількості 20 чоловік, яка складала контрольну групу порівняння щодо досліджуваних біохімічних показників.
Клінічні динамічні спостереження за хворими проводились впродовж 2003-2007 років. Огляд хворих з клінічною оцінкою їх стану, лабораторними і інструментальними дослідженнями проводили під час їх стаціонарного лікування та через 1 місяць від початку лікування.
Серед хворих на ПА було 47 (39,2%) жінок і 73 (60,8%) чоловіків. Вік пацієнтів коливався від 21 до 76 років і в середньому становив 44,57±0,99 роки (табл.2.1).
Тривалість захворювання до 2 років діагностована у 14 пацієнтів (11,7%), до 5 років - у 45 (37,5%), більше 5 років - у 61 (50,8%) хворих. Мінімальна ступінь активності патологічного процесу встановлена у 77 обстежених (64,2%), середня - у 33 (27,5%), максимальна - у 10 (8,3%).

Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих на псоріатичний артрит за статтю та віком
Клінічні варіантиВсьогоI групаIІ групаІІІ групаАч%Ач%Ач%Ач%К-сть хворих на ПА120100401004010040100Стать:
Чоловіки
Жінки
73
47
60,8
39,2
27
13
67,5
32,5
22
18
55,0
45,0
24
16
60,0
40,0Вік хворих
20-44
45-59
60 і більше
63
45
12
52,5
37,5
10,0
24
11
60,0
27,5
12,5
23
14
57,5
35,0
7,5
21
14
52,5
35,0
12,5
І рентгенологічна стадія захворювання (за Штейнброкером) виявлена у 20 осіб (16,7%), ІІ - у 89 (74,2%), ІІІ - у 11 (9,1%) хворих на ПА (табл.2.2). Псоріатичні висипання передували артриту у 101 особи (84,2%), артрит передував псоріазу чи розвивався з ним одночасно у 19 осіб (15,8%). Тривалість захворювання у обстежених хворих коливалась від 1 до 26 років. Середня тривалість захворювання (від маніфестації больового синдрому) складала 7,5?0,5 роки.
Слід зазначити, що у певної частини обстежених нами пацієнтів перелічені зміни поєднувались із змінами деяких лабораторних показників. Зокрема, перші прояви патології супроводжувались пришвидшенням ШОЕ більше 20 мм/год та зростанням гострофазових показників у 14 (11,7%) хворих (табл.2.3).
Підвищення температури було характерним тільки для хворих у дебюті розвитку важкої форми ПА. Серед інших обстежених пацієнтів температура тіла на початку захворювання не виходила за межі фізіологічної норми.

Таблиця 2.2
Особливості клінічного перебігу псоріатичного артриту
у обстежених хворих
Клінічні варіантиВсьогоI групаIІ групаІІІ групаАч%Ач%Ач%Ач%Активність:
Мінімальна
Помірна
Висока120
77
33
10100
64,2
27,5
8,340
24
10
6100
60,0
25,0
15,040
29
2100
72,5
22,5
5,040
27
5100
67,5
20,0
12,5Стадія:
ІІ
ІІІ
20
89
11
16,7
74,2
9,2
29
20,0
72,5
7,5
24
22,5
60,0
17,5
26
17,5
65,0
17,5
За даними нашого спостереження, у 5 випадках (4,2%) діагноз ПА був вперше встановлений вже у ІІІ стадії патології. Хоча у цих випадках вина за пізню діагностику в більшій мірі лежить на самих пацієнтах, які вперше звернулись за лікарською допомогою при виникненні незворотніх змін в суглобах.
Таблиця 2.3
Дебютні прояви ПА у обстежених хворих
Клінічний проявАбсолютні числа%Псоріатичні висипання на шкірі11091,7Полі артралгія1915,8Поліартрит2621,7Збільшення ШОЕ (більше 20 мм/год)1411,7Зростання гострофазових показників запалення2117,5
У обстеження не включали пацієнтів з перенесеними в анамнезі вірусними гепатитами В і (або) С, зловживанням алкоголем та контактом з хімічними речовинами.

2.1.2. Схеми застосування лікувальних комплексів обстеженим хворим на псоріатичний артрит у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом та без нього.
Складний патогенез досліджуваної патології обумовлює необхідність комплексної терапії, яка є диференційованою та адекватною до варіантів перебігу недуги з превалюючими механізмами пошкодження [62, 87, 143, 150]. Для досягнення мети та вирішення завдань, поставлених у роботі, ми розділили обстежених хворих на ПА на окремі 3 клінічні групи в залежності від призначеної схеми лікування.
Хворі на ПА І групи у складі 40 осіб отримували хворобомодифікуючу терапію згідно рекомендацій В.М.Коваленка (2005) та Американської Колегії Ревматологів [49]. Зокрема, основою даного лікувального комплексу став метотрексат у дозі 7,5-10мг на тиждень. У зв'язку з тим, що пацієнти поступали у стаціонар з явищами загострення запального процесу, ми призначали нестероїдні протизапальні препарати. З цією метою до призначеної схеми приєднували диклофенак-натрію у дозі 150 мг на добу. Разом з цим, всім пацієтам І групи було призначено курс фізіотерапевтичних процедур (при мінімальній активності патологічного процесу) [43, 97].
Другу групу спостереження склали 40 хворих на ПА, які на тлі хворобомодифікуючої терапії отримували препарат, який застосовується при патології опорно-рухового апарату та має виражені протизапальні та хондропротекторні властивості - зинаксин (виробництва фармацевтичної компанії "Ferrosan A/S" Данія, номер реєстрації 08.03/07206 від 01.08.2003 року), 1 капсула якого містить 150мг екстракту імбиру (Zingiber officinale) та 15мг екстракту альпінії (Alpinia galanga) [40, 234]. Механізм дії його пов'я