Вы здесь

Географічний вимір економічної безпеки України.

Автор: 
Коковський Любомир Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001873
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ І ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В ГЕОГРАФІЧНОМУ ФОРМАТІ

2.1. Географічні фактори економічної безпеки

Економічна безпека являє собою багатовимірну та універсальну категорію, що відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відношень на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним його громадянином. Таким чином, економічна безпека залежить від багатьох факторів, від економічних до психологічних.
Економіко-географічне вивчення проблем економічної безпеки держави та регіону має враховувати групу географічних факторів. Водночас в українській географії протягом тривалого часу проводились значна робота щодо вивчення особливостей та закономірностей просторової диференціації природного середовища, населення і господарства та їх поєднань у виглядів комплексів та систем.
Це в першу чергу дозволить раціонально поєднати загальнодержавні і регіональні інтереси, всебічного використання ресурсів регіонів, комплексного економічного та соціального розвитку їх територій, формування регіональної безпеки на загальнодержавному і регіональному рівнях.
Географічні фактори економічної безпеки держави українськими і російськими вченими мало дослідженні і розглядаються дуже вузько. Російські вчені досліджуючи економічну безпеку Росії, відносять до речових факторів економічного потенціалу країни розмір території, обсяг основних фондів, густоту залізниць загального користування та густоту автомобільних доріг з твердим покриттям [170, с. 239].
Серед географічних факторів, які впливають на стан економічної безпеки виділяємо наступні:
1. Геополітичне положення;
2. Природно-ресурсний потенціал
3. Адміністративно-територіальний потенціал
4. Інфраструктурний потенціал
5. Демографо-розселенський потенціал
6. Виробничо-територіальний потенціал
7. Екологічний потенціал
Одним із основних факторів, що визначають економічну безпеку - це оцінка України як держави, її геополітичного положення і національних інтересів. Без визначення геополітичного положення України неможливо визначити національні інтереси країни, її зовнішню політику, мати чітку структуру зовнішніх ринків, систему просування експортних товарів на ці ринки і в цілому неможна створити ефективну ринкову економіку і забезпечити її безпечний розвиток.
"У розширеному розумінні геополітику можна визначати як цілеспрямовану діяльність суб'єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором з метою реалізації своїх життєво важливих інтересів. Здатність держави використовувати переваги наявних матеріальних і нематеріальних факторів (силових і несилових) для досягнення певної політичного мети є передумовою її ефективної діяльності на міжнародній арені" [96, с. 393].
Враховуючи, що геополітичне положення країни, формуючись в ході культурно-історичного розвитку, визначається фундаментальними факторами існування етносу, географією його розселення, можна вважати, що геополітична стратегія являється визначаючою в системі "геополітика - національні інтереси - економічна безпека". Досвід розпаду СРСР показав, що сформований геополітичний статус не може бути непорушним, він не підтримується автоматично системою національних інтересів. Більше того, він може бути зруйнованим, якщо неефективні економічний і правовий механізми захисту національних інтересів чи якщо ці інтереси неправильно сформовані.
Україна - велика європейська країна, яка посідає 20 місце в світі за розміром території, де проживає 46,92 мільйонів чоловік (1.01.2006 р.), межує з сімома країнами: Росія, Білорусія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія і Молдова та омивається Чорним і Азовськими морями.
Роль геополітичного чинника в забезпеченні економічної безпеки України, полягає в якомога повнішому використанню переваг її геополітичного положення, оскільки Україна вигідно відрізняється своїм географічним положенням, розмірами території, чисельності населення, багатими природними ресурсами, родючими ґрунтами і сприятливими кліматичними умовами.
У формуванні геополітичного положення важливе значення мають внутрішні стосунки у формуванні зовнішньої політики держави, оскільки саме в цій сфері відбувається концентрація ресурсів і зусиль, необхідних для реалізації цілей у міждержавних відносинах. Саме тому геополітичне положення України дуже специфічне і має багато протиріч. Ці протиріччя створюють двополюсність в середині держави, яка проявляє себе у мові (українська і російська), релігії (католицизм і православ'я), орієнтації на Захід і на Схід і т. д. Разом із ними блокується можливість інтеграції населення на основі будь-якої односторонньої політичної ідеї, так як її пріоритет розділяють лише частина населення і відштовхується іншою. Для регіонів Західної України життєво важливою є економічна взаємодія із державами Центральної Європи, тоді як для Східної - Росії. Все це несе певні загрози для економічної, та й загалом для національної безпеки.
Відповідно із цими протиріччями в теперішній час сформулювались дві геополітичні стратегії. Одна - це представлення України як європейської країни, де структура економіки, соціальна поведінка людей відповідає сучасним стандартам та вимогам. Друга - орієнтація на схід, створення Євразійського економічного простору (ЄЕП).
Унікальність геополітичного становища України полягає в тому, що вона розташована на між двома "світами" Європою та Азією. На думку Дергачова О., "Україна найбільшою мірою заінтересована в утвердженні власної бірегіональності й підтриманні стабільних конструктивних міжнародних відносин як у східному, так і в західному напрямах, оскільки це надає їй можливість перетворення на своєрідний геополітичний центр, міжнародний вузол комунікаційних зв'язків, який об'єднує і пов'язує народи Сходу і Заходу, Азії і Європи" [80, с. 100]. Слід зазначити, що ця геополітична особливість містить у