Вы здесь

Вплив способу утримання свиноматок на продуктивніякості свиней різних генотипів

Автор: 
Черненко Анна Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002142
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2004...2007 років в умовах племзаводу з розведення породи дюрок української селекції та племзаводу з розведення свиней великої білої породи зарубіжної селекції СВК Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" Новоодеського району Миколаївської області, в лабораторіях кафедри технології виробництва продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету, лабораторії гістології кафедри фізіології та морфології сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету, станції переливання крові Новоодеської центральної районної лікарні, забійно-переробному цеху СВК Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" згідно наведеної схеми (рис. 2.1.).
СВК Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" є приватним господарством. Галузь свинарства Агрофірми "Миг-Сервіс-Агро" представлена: племзаводом з розведення свиней породи велика біла зарубіжної селекції на 150 основних свиноматок, в основі яких 6 споріднених груп (затвердженого у 2005 році) і племзаводом з розведення свиней породи дюрок, на 90 основних свиноматок, які за генеалогічною структурою об'єднують 8 ліній (затвердженого у 2006 році).
Для виконання роботи були взяті три породи свиней: внутрішньопорідний тип породи дюрок української селекції "Степовий" (ДУСС), велика біла зарубіжної селекції (ВБ(ЗС)), ландрас французької селекції (Л(ФС)), а також їх помісі.
Експериментальну частину досліджень проводили так, щоб спочатку вивчити відтворювальні якості свиноматок піддослідних груп залежно від способу утримання та відтворювальні якості кнурів внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції "Степовий", великої білої зарубіжної

Примітки: ДУСС - внутрішньопорідний тип свиней породи дюрок української селекції "Степовий", ВБ (ЗС) - велика біла зарубіжної селекції, Л (ФС) - ландрас французької селекції
Рис. 2.1. Загальна методична схема досліджень
селекції і ландрас французької селекції - перша серія досліджень, а потім з одержаного приплоду відібрати поголів'я для контрольної відгодівлі, для вивчення відгодівельних і м'ясних якостей піддослідного молодняку - друга серія досліджень. Схема досліджень за відтворювальним якостями свиноматок наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Схема досліду з вивчення відтворювальних якостей свиноматок залежно від способу утримання
ГрупаСпосіб утриманняПризначення
групиГенотипКількість тварин у групі, гол.свиноматоккнурівсвиноматоккнурівІГруповийКонтрольнаДУССДУСС203ВБ(ЗС)ДУСС203ДУССВБ(ЗС)203Л(ФС)ДУСС203ДУССЛ(ФС)203ІІІндивідуальнийДосліднаДУССДУСС203ВБ(ЗС)ДУСС203ДУССВБ(ЗС)203Л(ФС)ДУСС203ДУССЛ(ФС)203
Групи свиноматок вибиралися за принципом аналогів, з урахуванням віку, живої ваги та походження. Відібрані для досліду свиноматки були розділенні на дві групи залежно від способу утримання. Для осіменіння свиноматок контрольної і дослідної групи використовували сперму кнурів внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції "Степовий", великої білої породи зарубіжної селекції та породи ландрас французької селекції. Кнури-плідники були аналогами за віком і за сумарною оцінкою відповідали вимогам класу еліта.
Запліднення свиноматок проводили згідно інструкції із штучного осіменіння свиней та за допомогою обладнання і методичних рекомендацій НВП "Біо-Тест-Лабораторія" [72].
Із групи холостих свиноматок для осіменіння вибирали по 20 голів маток (2 і більше опоросу) для визначення показників прохолосту і заплідненості. Після визначення поросності, свиноматок на другий день обирали для подальших досліджень у кількості 15 голів кожного поєднання при різних способах утримання.
В контрольній групі свиноматки утримувалися за традиційною технологією. В холостий період матки утримувались групами по 20 голів. Після осіменіння протягом 5 діб їх утримували в індивідуальних станках. Потім до настання поросності і протягом всього періоду поросності свиноматок утримували групами по 15 голів в кожній. За 7 днів до очікуваної дати опоросу маток переводили в приміщення для опоросу, де й вони утримувались в індивідуальних станках. В дослідній групі холості, умовнопоросні, поросні, глибокопоросні і підсисні свиноматки протягом усього періоду утримувались в індивідуальних станках. Період поросності тривав 113...116 днів. Тривалість підсисного періоду склала 30 днів.
Відтворювальні якості свиноматок піддослідних груп залежно від способу утримання визначали за наступними показниками: відсоток заплідненості, відсоток прохолосту, багатоплідності, живої маси кожного поросяти при народженні і відлученні (30 днів), кількості поросят в гнізді при відлученні і збереженості приплоду.
Для оцінки відтворювальної здатності свиноматок використовувався оціночний індекс за обмеженою кількістю ознак (Лаша-Мольна у модифікації М.Д. Березовського, 1988):
I = B +2W + 35G, (2.1)
де I - індекс відтворювальних якостей;
B - кількість поросят при народженні,гол;
W - кількість поросят у 30-денному віці, гол;
G - середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.
Для вивчення відтворювальних якостей кнурів внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції "Степовий", великої білої породи зарубіжної селекції і породи ландрас французької селекції відбирали аналогів за віком та живою масою. Оцінювали кнурів за кількісними і якісними показниками сперми і запліднювальною здатністю.
Проводилась органолептична і мікроскопічна оцінка еякулятів кнурів з використанням мікроскопу "Біолам-70" за наступними показниками: об'єм еякуляту, виживаємість сперми, рухливості сперміїв, концентрації сперміїв [72].
Контроль за ростом і розвитком поросят різних піддослідних груп п