Вы здесь

Вплив способів основного обробітку ґрунту на продуктивність ріпаку озимого в умовах Передкарпаття

Автор: 
Лис Надія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002271
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Територія Івано-Франківської області розташована на заході України і знаходиться в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території - лісостепова, характеризується інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих схилах, у долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних лісів розміщені переважно на непридатних для сільськогосподарського використання землях.
Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і розчленованим рельєфом. Тут переважають лісолучні ландшафти. Ліси займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя.
Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих у південно-східному напрямі. Значна висота гір (1000-2000 м над рівнем моря) зумовлює сильне зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м над рівнем моря виділяється субальпійський пояс з лучною рослинністю.
Природнокліматичні умови сприяють розвитку сільського і лісового господарства, вирощуванню основних сільськогосподарських культур.
Сучасний ґрунтовий покрив області сформувався на стику лісової та степової рослинності, що вплинуло на їх формування і різноманітність. Але значна роль відводиться кліматичним умовам, геологічній будові рельєфу материнської породи. Ґрунти успадковують властивості ґрунтоутворюючих порід, а саме: гранулометричний, мінеральний та хімічний склад, фізичні властивості тощо.
Особливістю ґрунтоутворення в Передкарпатті є інтенсивний розвиток підзолистого і глеєвого процесів. Підзолистий процес сприяв утворенню в ґрунтах щільного, майже водонепроникного ілювіального горизонту. Під впливом надмірного поверхневого зволоження і слабкої дренованості території розвивався глеєвий процес, який охоплює не тільки весь ґрунтовий профіль, але й верхній шар материнської породи.
Передкарпатська зона характеризується менш родючими ґрунтами, ніж зона Лісостепу. Основний фон тут складають дернові опідзолені ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах і дерново-підзолисті та буроземно-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах.
Дернові опідзолені ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах поширені на вододільних просторах, їх схилах і терасах річок. За своєю будовою вони подібні до темно-сірих опідзолених ґрунтів. Глибина гумусового горизонту 40-60 см, а дернових глибоких опідзолених до 60-70 см. За гранулометричним складом верхнього горизонту ґрунти грубопилувато-середньосуглинкові, зустрічаються пилувато- та піщано-легкосуглинкові, а також піщані. Структура орного шару розпилена (грудкувато-пилувата). Тому після випадання дощів ці ґрунти можуть запливати і на них утворюється кірка.
Ґрунти добре гумусовані. Вміст гумусу в орному шарі коливається від 2,1 до 3,7 %, а з глибиною він поступово зменшується. Сума ввібраних основ становить в середньому 11-12 мг-екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами - 85 %, реакція слабокисла (сольової витяжки рН - 4,6-5,6, гідролітична кислотність незначна). Ґрунти слабо забезпечені рухомим фосфором та обмінним калієм.
Серед опідзолених дернових зустрічаються значні площі оглеєних ґрунтів, які мають явно погіршений водно-повітряний режим і потребують його регулювання.
Одним із факторів, які впливають на процес ґрунтоутворення і його хід має клімат.
За даними Івано-Франківської метеостанції кліматичні умови Івано-Франківщини відносяться до помірно континентального типу.
Температура повітря. Зима на Івано-Франківщині відносно тепла, з частими відлигами. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить мінус 5-6, абсолютний мінімум температури - мінус 32-36°С. Майже щороку мінімальна температура буває мінус 21-26°С. Середня температура лютого наближається до середньої січневої.
Починаючи з березня температура підвищується спочатку на 4-5°С, а влітку - на 1-2° С за місяць. Найтеплішим місяцем є липень. Середня його температура становить 18-19°С. Абсолютний максимум температури спостерігається в липні і сягає 35-38°С. У липні можлива максимальна температура близько 30°С. За багаторічними даними, перехід середньої добової температури через 0°С, навесні на території області припадає на кінець першої - початок другої декади березня.
Восени стійкий перехід температури через 0°С від плюсових до мінусових температур спостерігається в кінці листопада. Отже, період з середніми плюсовими температурами триває в середньому 240-260 днів.
Найхолоднішими є січень-лютий. Так, середньомісячна температура в січні опускається до -5°С. У вказані місяці зафіксовано і абсолютні максимум-плюс 17°С і мінімум-мінус 34°С. На території області мінімальна температура ґрунту верхніх горизонтів дорівнює переважно 5-7°С морозу. Повторення температури ґрунту, за якої можливе пошкодження посівів, становить 5-21 %, тобто 1-2 рази на десятиріччя. Відлига та льодова кірка є типовими явищами.
Початок безморозного періоду в повітрі настає в останній п'ятиденці квітня, а кінець - у першій п'ятиденці жовтня. Але в окремі роки останні весняні приморозки в повітрі спостерігаються в травні, а перші осінні - у вересні. Ймовірність приморозків у травні та вересні невелика. Середня тривалість безморозного періоду становить 150-170 днів.
Сума активних температур з 1 липня до переходу середньодобової температури повітря восени нижче плюс 10°С становить 1500-1600°С.
Період з температурами вище 10°С на Передкарпатті починається в кінці квітня і триває майже до середини першої декади жовтня. Проте приморозки на поверхні ґрунту в цей період можливі. Середньодобова температура вище 15°С настає в кінці травня і утримує