Вы здесь

Сучасна технологія формування опорно-рухливої культі після видалення очного яблука із застосуванням комбінованого імплантату.

Автор: 
Шадріна Наталія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002283
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

ГЛАВА 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дане дослідження присвячено питанням підвищення ефективності очного протезування та базується на клінічних дослідженнях.
2.1. Обсяг досліджень
Дослідження, на яких базується дана робота, проведені в Київському міському центрі судинно-ендокринної патології органа зору Київської міської лікарні № 1, яка є клінічною базою курсу офтальмології Медичного інституту Української асоціації народної медицини та до 2004 р. був клінічною базою кафедри очних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
Клінічні дослідження з вивчення ефективності розробленого імплантату та техніки формування опорно-рухливої культі почали проводити з 1998 р. Під спостереженням знаходилось 111 хворих у віці 25-68 років. Оперативне втручання із застосуванням даного імплантату та формування опорно-рухливої культі після видалення очного яблука розробленими способами проведено у 98 хворих.
Крім того, в якості контрольної групи було спостережено 13 хворих, яким було проведено енуклеацію з використанням алохряща для формуванням ОРК в Київському міському травматологічному центрі ока ЦМКЛ в 1996-2001 рр. За незадовільним косметичним станом ці хворі були прооперовані повторно і увійшли в досліджувальну групу хворих з анофтальмом, яким формування опорно-рухливої культі було проведено за розробленим методом.
З урахуванням доопераційного стану ока або наявністі анофтальма, всі хворі були розподілені на 5 груп, відповідно до чого в кожній групі і була застосована техніка формування ОРК (табл. 2. 1.).
Розподіл хворих залежно від характеру оперативного втручання див. табл. 2.1.

Клінічна частина роботи присвячена вивченню особливостей техніки операції та аналізу безпосередніх та віддалених результатів косметичного протезування у хворих після видалення очного яблука із формуванням опорно-рухливої культі за розробленою технікою із застосуванням розробленого імплантату.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих залежно від способу формування ОРК (абс.)
Група Спосіб формування ОРК (використання зовнішньої оболонки власного або донорського ока для фіксації орбітального імплантату)Кількість хворихІОперація з використанням власної зовнішньої оболонки43 (38,7 %)ІІОперація з використанням залишків власної зовнішньої оболонки20 (18,0 %)ІІІОперація з використанням зовнішньої оболонки донорського ока25 (22,5 %)ІVОперація з використанням зовнішньої оболонки донорського ока10 (9,0 %)VОперація з використанням алохряща13 (11,7 %)Всього111 (100 %)
Дані таблиці свідчать про те, що в I групі 43 (38,7 %) хворим формування опорно-рухливої культі проведено після виконання евісцеро-енуклеації за запропонованою нами технікою, тобто з використанням зовнішньої оболонки власного ока. У II групі 20 (18,0 %) хворим для формування ОРК була використана частина власної зовнішньої оболонки (рогівка із склерою). У III групі всім 25 (22,5 %) хворим для формування ОРК була використана зовнішня оболонка донорського ока після виконання енуклеації за традиційною схемою, у IV групі 10 (9.0 %) хворим з анофтальмом формування ОРК теж проводили з використанням зовнішньої оболонки донорського ока, а у V або контрольній групі 13 (11,7 %) хворим для формування ОРК був використаний алохрящ.
Проведені нами дослідження включали довготермінове спостереження за хворими після формування опорно-рухливої культі із поглибленою фіксацією запропонованої моделі імплантату із застосуванням зовнішньої оболонки ока, що видаляється або донорського ока (склери та рогівки). Для здійснення повної поглибленої фіксації імплантату нами було вдосконалено техніку евісцеро-енуклеації (Деклараційний патент України № 2004042622 від 07.04.2004 р.).
Обстеження хворих із використанням різних модифікацій формування ОРК проводили в різні терміни після проведеної операції: 2 тиж, 1, 3, 6, 12 міс та 3-5 років.
2.2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вибір техніки формування опорно-рухливої культі здійснювали відповідно до розміру очного яблука за результатами аналізу офтальмологічного обстеження хворого та здорового ока. Офтальмологічне обстеження включало: визначення наявності світловідчуття, передню біомікроскопію, по можливості офтальмоскопію, тонометрію, переважно безконтактним методом, та у деяких випадках пальпаторним методом. В останніх випадках ВОТ оцінювали як (+), (++) та (+++).
Положення очного яблука визначали при загальному огляді та методом екзоофтальмометрії. Кут девіації визначали за Гришбергом та на периметрі Фьостера.
Для об'єктивної оцінки розміру очного яблука та визначення ступеня субатрофії хворим проводили УЗ-обстеження з розрахунком довжини осі ока на апараті "Ультраскан" фірми Alcon.
Крім того, для виключення наявності внутрішньоочних новоутворень, моніторингу стану культі, імплантату та просторових взаємовідносин його з тканинами орбіти усім хворим проводили магнітно-ядерну томографію орбіти на апараті Philips Gyroscan T5-NT.
2.3 Клінічні критерії оцінки ефективності очного протезування
Результати якості культі після операції оцінювали за слідуючими параметрами:
- стан культі та її форма (випукла, плоска, ввігнута, рівномірно округла, нерівномірна);
- центрація культі (центрально або доцентрально);
- поверхня культі (гладенька або шорохувата);
- синхронність руху її з парним оком.
Крім того, оцінювали симетричність протезованого і парного ока. Для цього досліджували:
- різницю горизонтального і вертикального розмірів очної щілини;
- глибину положення протеза в орбіті;
- глибину орбітально-пальпебральної складки на стороні протеза: (відповідність до здорового ока або западіння);
- відсутність або наявність птозу верхньої повіки та його вираженість;
- наявність лагофтальму над протезом, який вимірювали в міліметрах;
- кут девіації протеза.
Ширину очної щілини протезованої порожнини в порівнянні із здоровим оком визначали міліметровою лінійкою, а показник вимірювали в міліметрах.
Глибину положення прот