Вы здесь

Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика в нормі і патології

Автор: 
Рауцкіс Повілас Антано
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002330
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Морфологічні методи дослідження
Для вирішення поставлених у роботі завдань було досліджено в якості біопсії післяопераційну тканину ГМ у 300 дітей, які прооперовані у спеціалізованому відділенні хвороб вуха, горла і носа Вінницької дитячої обласної клінічної лікарні за період 2000-2005 років з приводу ГГМ. У групу обстежених ввійшло 129 дівчаток та 171 хлопчики віком від 2 до 14 років. Віково-статевий розподіл пацієнтів представлений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей за віком і статтю
Вік
СтатьРаннє
дитинствоПерше
дитинствоДруге
дитинствоПідліткиВсього2-3 роки4-7 років8-12 років13-14 роківХлопчики23102415171Дівчатка1764399129Всього401668014300
Як видно із даних, наведених у таблиці 2.1 найчастіше на ГГМ страждають діти у віці від 2 до 12 років. Саме на цей період припадає 95,33% випадків. У підлітків частота випадків значно зменшується, що пов'язано з віковою інволюцією лімфоїдної тканини, тому ГГМ виявлялась в основному у дітей, які часто хворіють. Пік захворюваності припадає на віковий період першого дитинства. В цей термін реєструється 55,3% випадків. Серед дітей усіх вікових груп з ГГМ переважають хлопчики.
Контрольну групу спостережень склали 26 дітей віком від 3 до 9 років, які загинули внаслідок нещасних випадків.
Для гістологічного дослідження тканину ГМ фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Із фіксованого матеріалу шматочки вирізали із середини в напрямку зверху вниз таким чином, щоб у зріз попадала і основа мигдалика. Вирізані шматочки проводили через батарею спиртів та заключали в парафін за загальноприйнятою методикою.
Зрізи виготовляли на санному мікротомі і фарбували гематоксиліном та еозином, за ван Гізон, азурІІ-еозином за Романовським-Гімзе.
Для визначення критеріїв вікової інволюції ГМ 300 гістологічних препаратів ГГМ згрупували за віком дітей і вивчали в порівняльному аспекті. При вивченні морфометричних параметрів клітинного представництва в епітелії слизової оболонки глоткового мигдалика застосовували метод випадкового відбору полей зору, що займає епітелій з лімфоцитарною інфільтрацією. Визначення відносних об'ємів щільності епітеліальних клітин та лімфоцитів проводили за допомогою окулярної сітки при збільшенні в 400 разів на п'ятьох полях зору. За допомогою планіметричної сітки підраховували тест-крапки, які співпадали з досліджуваними структурами. Розрахунок об'ємної щільності проводили за формулою:
Vv =
де Рі - кількість крапок, що припадала на епітеліальні клітини чи лімфоцити;
?Рі - загальна кількість крапок на планіметричній сітці.
Площу лімфоїдних вузликів визначали за методом Брауде за формулою:
S =
де R1 - великий радіус; R2 - малий радіус.
Матеріалом для електронно-мікроскопічного дослідження слугувала тканина слизової оболонки ГМ, яка була зібрана одразу після операції у 16 дітей. Вивчення і аналіз зрізів виконували на електронному мікроскопі ЕВМ- 100БР та ЕМ - 125К. Вказаний фрагмент досліджень виконували у науковій лабораторії електронно-мікроскопічних досліджень Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця під керівництвом професора Л.О. Стеченко.
2.2. Біохімічні методи дослідження
З економічних міркувань для біохімічного аналізу на предмет вмісту п'яти есенційних МЕ: Mg, Fe, Zn, Mn, Cu із 300 ГМ було відібрано 100. Це були ГМ 43 дівчаток і 57 хлопчиків (табл. 2.2). Основним завданням даних біохімічних досліджень було визначити склад та співвідношення МЕ в глоткових мигдаликах в залежності від деяких чинників загального (вік, стать, анемія) та місцевого (повнокрів'я, гіперплазія лімфоїдних вузликів, грибкова інвазія) характеру.
Таблиця 2.2
Розподіл за віком і статтю дітей, яким проводилось дослідження
вмісту МЕ в тканині ГМ
Вік,
рокиРаннє дитинствоПерше дитинствоДруге
дитинствоПідлітки
Всього2-34-78-1213-14Кількість хлопчиків113510157Кількість дівчаток52211543Всього1657216100
Пробу для визначення вмісту МЕ проводили способом мокрої мінералізації.
Вимірювання проводили на атомно-сорбційному спектрометрі С-115 МІ з наступним перерахуванням за допомогою мікропроцесора і представлення результатів у вигляді концентрації іонів в мг/кг сухої речовини.
Резонансні довжини хвиль для досліджуваних мікроелементів такі: Mg - 285,2; Fe - 248,3; Mn - 279,5; Zn - 213,9; Cu - 324,7.
Визначення вмісту Mg, Fe, Mn, Zn, Cu в тканині видалених ГМ проводили за методом атомно-абсорбційного спектрального аналізу, який базується на явищі поглинання світла вільними атомами хімічного елемента. Виявлення МЕ в біологічному матеріалі цим методом базується на вимірюванні світла МЕ, що утворюється при введені досліджуваного матеріалу у вогнище суміші ацетилена з повітрям.
2.3. Статистичні методи дослідження

Усі дані кожного з обстежених вносили в розрахункову таблицю, створену на базі програмного пакета "STATISTICA5.5" (належить ЦНІТ ВНМУ, ліцензійний №AXXR910A374605FA). Подібні матриці складалися для кожної групи [94].
Процедура статистичного дослідження після визначення і постановки завдання проходила поетапно. Спочатку формували базу даних з наступним статистичним описом досліджуваних ознак, що, як етап обробки, лише визначало вид застосовуваних далі методів аналізу (параметричні чи непараметричні). Визначення того, наскільки параметри розподілів відповідають нормальному, починали з візуальної перевірки гістограм розподілу й описової статистики. Бажаним був збіг значень середньої, медіани і моди, що характерно для нормального розподілу досліджуваної ознаки. Мінімум і максимум перемінної використовували як показник варіабельності, для контролю за спостереженнями, що вискакують, і виключення помилок при складанні бази даних. Величина стандартної помилки, відхилення і дисперсія характеризували як нормальність розподілу, так і можливість застосування параметричних методів статистичного дослідження. По асиметрії, ексцесу і величинах їхніх стандартни