Вы здесь

Індивідуалізація комплексної терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії в залежності від клініко - імунологічних варіантів перебігу

Автор: 
Бойко Дмитро Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002518
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика груп хворих

Усього обстежено 173 пацієнта, із них 30 хворих на ХОЗЛ І ст. і 114 - на ХОЗЛ ІІ ст., та 29 чоловік, які не хворіють на ХОЗЛ та не мають супутньої серцево-судинної патології (Здорові). Серед обстежених 88 осіб чоловічої статі та 85 - жіночої. Середній вік пацієнтів склав (48±8,5) років. Хворих включали у дослідження за наявністю характерних клінічних ознак ХОЗЛ згідно із загальноприйнятими критеріями, а також за умови стажу паління в минулому або на даний час не менше 10 пачко-років [74, 161].
У групу здорових увійшли 29 пацієнтів, котрі не хворіють на ХОЗЛ та не мають супутньої серцево-судинної патології. Із них - 11 жінок та 18 чоловіків, середній вік склав (48±3) роки.
Клінічне спостереження пацієнтів проводилося на базі пульмонологічних відділень 1-ої міської лікарні м. Полтави та Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського [53].
Для визначення клініко-імунологічних варіантів перебігу ХОЗЛ хворі були розподілені в залежно від стадії ХОЗЛ та наявності супутньої патології (СП), до якої відносили легеневу гіпертензію (ЛГ) І ступеня [101], м'яку ессенціальну гіпертензію (ЕГ) [215], І стадії [86, 87] окремо або їх комбінації. У це дослідження увійшло
30 хворих на ХОЗЛ І ст. (16 чоловіків та 14 жінок, середній вік склав (47,3±8) років). Хворі були розподілені на дві групи. Першу групу було сформовано із 16 хворих на ХОЗЛ І ст. без супутньої серцево-судинної патології, а в другу групу увійшло
14 хворих на ХОЗЛ І ст., що мали поєднання з серцево-судинною патологією.
Із 90 хворих на ХОЗЛ ІІ ст., з яких 46 чоловіків та 44 жінки, а середній вік склав (48,2±6) років, було сформовано дві групи: 60 хворих на ХОЗЛ ІІ ст., котрі не мали супутньої патології, склали першу групу, а друга група складалася з 30 пацієнтів, що мали окремо ЛГ І ступеня, м'яку ЕГ або їх комбінацію.
При дослідженні інтегруючих факторів, котрі відіграють головну роль у формуванні клініко-імунологічних варіантів перебігу ХОЗЛ І-ІІ ст., проводився кластерний аналіз з урахуванням параметрів, що супроводжують перебіг даної патології. Було сформовано групу зі 120 хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст., що складалася з 62 чоловіків та 58 жінок. Середній вік пацієнтів склав (48±8) років. Аналізу підлягали дані хворих, які були отримані до проведеного лікування на початку дослідження.
Вивчення доцільності використання спіральної комп'ютерної томографії грудної клітки в діагностиці гемодинаміки малого кола кровообігу у співставленні з даними доплерокардіографічних методів дослідження у хворих на ХОЗЛ ІІ ст. було проведено за участі 83 пацієнтів, з них 40 чоловіків та 43 жінки (середній вік склав (48,9±9) років). Сформовано три групи дослідження. Першу, контрольну групу, склали 29 пацієнтів, що не хворіють на ХОЗЛ та не мають поєднання з серцево-судинними захворюваннями. Другу групу сформовано з 27 хворих на ХОЗЛ ІІ ст. та легеневу гіпертензією І ступеня. У третю групу увійшло 27 хворих на ХОЗЛ ІІ ст. у поєднанні з м'якою есенціальною гіпертензією І стадії та ЛГ І ст.
Аналіз імуномоделюючих властивостей комплексних антигомотоксичних препаратів у поєднанні з базисним лікуванням проведено у 30 хворих на ХОЗЛ І ст. (16 чоловіків та 14 жінок, середній вік склав (47,3±8) років) та 30 хворих на
ХОЗЛ ІІ ст. (15 чоловіків та 15 жінок, середній вік - (48,1±7) років). Хворих розподілили на три групи так, щоб кожна з них містила однакову кількість пацієнтів із ХОЗЛ І та ІІ ст. У першій групі хворим проводилася базисна терапія (контрольна група), пацієнти другої групи отримували додатково до базисної терапії комплексний антигомотоксичний препарат з термічно інактивованих штамів вірусу грипу (склад: термічно інактивовані штами вірусу грипу: тип А (H1N1), відповідного Сінгапур/6/86 - Influenzinum-Nosode D10; тип А (H3N3), відповідного Бейджинг/32/92 - Influenzinum-Nosode D30; тип В Панама/45/90 - Influenzinum-Nosode D200) - Нееl, Німеччина, а пацієнти третьої групи паралельно з базисною терапією отримували комплексний антигомотоксичний препарат з домінуванням фітокомпонентів (склад: Myosotis arvensis D3, Veronica D3, Teucrium scorodonia D3, Pinus silvestris D4, Gentiana lutea D5, Equisetum hiemale D4, Sarsaparilla D6, Scorphularia nodosa D3, Juglans D3, Calcium phosphoricum D12, Natrium sulfuricum D4, Fumaria officinalis D4, Thyroxin D4, Aranea diadema D6, Geranium robertianum D4, Nasturtiun aquaticum D4, Ferrum jodatum D12, етанол) - Нееl, Німеччина. Режим уведення та дозування антигомотоксичних препаратів був наступним: комплексний антигомотоксичний препарат з термічно інактивованих штамів вірусу грипу: по 1 ампулі (1,1 мл) внутрішньом'язово, один раз на два дні протягом 10 днів; комплексний антигомотоксичний препарат з домінуванням фітокомпонентів: по 10 крапель тричі на день під язик за 30 хвилин до їжі або через одну годину після її прийому. Курс лікування складав 10 днів. Базисна терапія для хворих на ХОЗЛ І ст. включала: сальбутамол дозою 100 мкг до 8 інгаляцій на добу; ацетилцистеїн (600 мг) по 1 таб. один раз на день; німесулід (100 мг) по 1 таб. двічі на день [74].
Для визначення клінічної ефективності та імуномодулюючих властивостей бактеріального імуномодулятора порівняно з тималіном сформовано групу з 30 хворих на ХОЗЛ ІІ ст., серед них 13 чоловіків та 17 жінок. Середній вік пацієнтів склав (49,1±4) років. Хворих розподілили на три групи по 10 осіб у кожній. У першій групі хворим проводилася базисна терапія ХОЗЛ, пацієнти другої групи отримували додатково до базисної терапії в якості контрольного засобу з імуномодулюючими властивостями, препарат із групи тимоміметиків - тималін. Хворі третьої групи отримували базисне лікування в поєднанні з бактеріальним імуномодулятором на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів (склад: лізати інактивованих Streptococus pneumoniae type I, II, III, V, VIII, XII; Staphylococus aureus; Neisseria subflava flava variety, N