Вы здесь

Вплив фізичних навантажень на будову та формування довгих кісток в умовах іонізуючого випромінювання і солей важких металів (анатомо-експериментальне дослідження)

Автор: 
Шепєлєв Анатолій Єгорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002595
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведені в 1989-1992 роках Новомосковські експедиції виявили підвищення радіаційного фону на 15-20% та збільшення гранично допустимої концентрації (ГДК) у воді та ґрунті солей міді, цинку, хрому, марганцю і свинцю на 60-80% в Шосткинському, Середино-Будському та Ямпільському районах Сумської області [28,34].
Особливості чутливості клітин і тканин до дії випромінювання та споживання солей у людини і тварин однотипні, що має істотне значення для можливостей екстраполяції результатів експериментальних досліджень [150].
З метою вивчення росту та формоутворення довгих кісток скелета в умовах опромінення та навантаження солями важких металів на тлі фізичних навантажень проведено дослідження на 160 безпорідних щурах-самцях чотиримісячного віку масою 130-150 г, що знаходилися в стаціонарних умовах віварію. Ці тварини відрізняються однотипними реакціями на вплив різноманітних середовищних чинників та безперервними процесами росту кісток скелета, що дає можливість прослідкувати особливості росту, будови та формоутворення кісткової системи на всіх етапах дослідження [56]. Утримання тварин та експерименти проводилися у відповідності до положень "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985), "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ 2001)[92], Хельсинської декларації Генеральної асамблеї Всесвітньої медичної асоціації (2000).
Перед початком експерименту тварин оглядали, враховуючи їх локомоторну активність та стан шкіряного покриву. Після відбраковки щурів з аномаліями поведінки тварин вводили в експеримент. Під час дослідів у віварії підтримувалася постійна температура, тварини отримували належний догляд. Постановка експерименту здійснювалася згідно з Правилами проведення робіт з експериментальними тваринами [95]. Усі тварини перебували в однакових температурних та харчових умовах і утримувалися згідно із "Санитарными правилами создания, оборудования и содержания экспериментально-биологических клиник (вивариев)" від 06.04. 1973 р. і доповненнями від 04.12.1978 р. до Наказу МОЗ СССР №163 від10.03.1966р. "О суточных нормах питания животных и продуценты".
Ще М.М. Медвєдєв [91] стверджував, що білі щурі досить легко пристосовуються до певної моделі фізичних навантажень (ФН). На наш погляд, більш доцільно дозувати фізичні навантаження для лабораторних щурів у відсотках від максимальних. Такий підхід до дозування навантажень використовували С.І. Сагалянов [137], Я. І. Федонюк [169]. Тому для постановки нашого експерименту всі фізичні навантаження поділили залежно від виду навантажень та їх інтенсивності. В режимі помірних навантажень щурі отримували 55%, а в режимі, інтенсивних навантажень-80% від максимальних. Такий розподіл інтенсивності навантажень де в чому відповідає дослідженням В.П. Плотнікова та співавт. [122], які критерієм оцінки інтенсивності ФН вважали величину пульсового резерву (ПР). ФН відносили до дуже малої інтенсивнсті, якщо під час виконання частота серцевих скорочень (ЧСС) не перевищувала 10% (ПР), малої інтенсивності - 20%, середньої - 40, вище середньої - 50%, великої - 60%, субмаксимальної ? та ?? - відповідно 75 та 85%, максимальної - 100% ПР. Відсотки дозування практично збігаються з нашими даними.
Моделювання статичних навантажень (СН) проводили на вертикальних жердинах [166]. Тварини перебували у вертикальному положенні, виконуючи щоденно, упродовж місяця, помірні навантаження починаючи від 1 до 5 хвилин. Інтенсивні статичні навантаження становили від 5 хв. до 20 хв.
Динамічні фізичні навантаження (ДФН) здійснювали у третбані [162,165] за методикою В.В. Алексєєва та В.І. Без'язичного [2]. Швидкість руху третбана складала 1,8 км/год. Така швидкість, на наш погляд, є оптимальною, що збігається з літературними даними [55]. При такій швидкості щурі добре бігали. Навантаження подавались поступово. Упродовж кількох днів щурів поміщали в третбан без надання навантажень для звикання до нового місцезнаходження. Потім при ПДФН поступово з кожним днем збільшували час бігу від 1 до 5 хв, протягом місяця, а для інтенсивних навантажень біг тварин у третбані починався від 5 хв. до 20 хв.

Піддослідні тварини були розділені на дві серії: експериментальну і контрольну (табл.2.1).

Таблиця.2.1
Розподіл піддослідних тварин
ЕкспериментальніКонтрольніR+CяR+CсбR+CшІнтактніR+CяR+Cсб,R+CшПДФНІДФНПСФНІСФНПДФНІДФНПСФНІСФНПДФНІДФНПСФНІСФН10101010101010101010101010101010
I серія, залежно від дії екологічного чинника розбита на три групи. Перша - упродовж місяця отримувала опромінення дозою 0,2 Гр і солі цинку (ZnSO4 x 7H2O) - 0,5 мг/л та міді (CuSo4 x 5H2O) - 1 мг/л, що відповідає екології Ямпільському району (R+Cя).
Друга група ? протягом місяця отримувала опромінення дозою 0,2 Гр і солі марганцю (MnSO4 x 5H2О) - 0,1 мг/л, свинцю (Pb(CH3COO2)) - 0,1 мг/л та міді (CuSO4x 5 H2О)- 1мг/л), що відповідає екології Середино-Будському району (R+Cсб).
Третя група упродовж місяця отримувала опромінення дозою 0,2 Гр і солі цинку (ZnSO4 x 7H2O) - 5 мг/л, хрому (K2Cr2O7) - 0,1 мг/л і свинцю (Pb(CH3COO)2) - 0,1 мг/л, що відповідає екології Шосткинському району (R+Cш).
Кожна з перелічених груп розбита на 4 підгрупи (по 10 тварин у кожній) - залежно від характеру і режиму фізичних навантажень:
1) помірні динамічні фізичні навантаження (ПДФН);
2) інтенсивні динамічні фізичні навантаження (ІДФН);
3) помірні статичні фізичні навантаження (ПСФН);
4) інтенсивні статичні фізичні навантаження (ІСФН)
II серія (40 щурів), контрольна поділена на 2 групи.
Першу група тварин (10 щурів) склали інтактні щурі віком 4 місяці.
Друга група (30 щурів) знаходилась тільки під впливом комбінованої дії радіації та солей важких металів, відповідно Ямпільсько