Вы здесь

Суспільно-географічні аспекти використання трудового потенціалу Харківської області

Автор: 
Заволока Юлія Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002901
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Відтворення трудового потенціалу області

З метою системного суспільно-географічного дослідження ТП необхідно розглянути відтворення трудового потенціалу Харківської області, яке досить чітко окреслене завдяки його компонентній структурі.
Чітко окреслені структурні елементи дозволяють визначити механізми дії факторів, дають можливість сприяти ефективному використанню, визначити шляхи вдосконалення реалізації ТП тощо. Подібні дослідження мають спільні напрямки у виділені науковцями різних компонентів ТП (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Підходи до виділення компонентів у структурі трудового потенціалу
Компонентна структура трудового потенціалуАвтор* демографічна;
* природньо-біологічна;
* духовна (інтелектуальна);
* соціальна.Піскунов В.П. [148]* природньо-біологічна;
* освітньо-професійна;
* соціально-мотиваційна.Долішній М.І. [54]* природньо-біологічна;
* освітньо-професійна;
* соціально-мотиваційна;
* мобільність робочої сили;
* енергетичний потенціал людини;
* особливості культури та духовності населення;
* економічна та правова грамотність;
* мотиваційні орієнтири.Тітова Н.А. [188]* здоров'я;
* освіта;
* професіоналізм;
* моральність;
* вміння працювати в колективі;
* творчий потенціал;
* активність;
* організованість;
* ресурс робочого часу.Богиня Д.П. [17]
Продовження таблиці 2.1.
* рівень зайнятості;
* рівень безробіття;
* відповідність кваліфікації працівників освітнім рівням і професійним навикам, які потребують їхні робочі місця.Приймак В.І. [159]* природно-біологічна;
* освітньо-професійна;
* економіко-мотиваційна;
* соціальна.Згалат-Лозинська Л.О. [81]
Аналізуючи попередні доробки, зазначимо, що відсутні чітко окреслені елементи компонентної структури ТП. Деякі визначенні елементи характеризуються взаємозалежністю і взаємофункціонуванням і взагалі можуть мати спільний ґенезис і відноситися до одної структурної одиниці, тому виділяти їх в окремі складові, на нашу думку, недоцільно. Так, наприклад, Згалат-Лозинська Л.О. виділяє в природньо-біологічній компонент окремі складові демографічного розвитку, статево-вікові характеристики та міграційне переміщення працездатного населення. На нашу думку, два останні зазначені елементи являються складовими демографічного розвитку населення [81].
Враховуючи результати попередніх досліджень і базуючись на суспільно-географічному підході, нами виділено такі компоненти ТП:
1. Демографічна компонента (відтворення населення, статево-вікова структура, трудові міграції тощо);
2. Природньо-біологічна компонента (показники здоров'я населення);
3. Освітньо-професійна компонента (рівень освіти, професійно-кваліфікаційний рівень, рівень професіоналізму).
Визначивши основні компоненти ТП, необхідно зупинитись на огляді факторів відтворення ТП Харківської області, враховуючи суспільно-географічний аспект.
Демографічна характеристика населення є головною у визначенні кількості та якості ТП. На її основі можна сформувати тенденції розвитку, окреслити резерви часу перебування населення в межах працездатного віку. Особливу увагу слід приділити відтворенню населення, що виступає передумовою формування працересурсної ситуації в регіоні. Показники природного руху, середньої тривалості життя, міграційні процеси та статево-вікова структура населення визначають чисельність працездатного населення в працездатному віці, тобто чисельність трудових ресурсів, яка є кількісною стороною ТП [68]. Відтворення ТП - це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Ресурси для праці є частиною населення, а тому і відтворення ресурсів для праці відображає стан і характер відтворення населення як частини цілого. Динаміка чисельності всього населення визначає динаміку чисельності економічно активного населення [4, 18, 30].
Зауважимо, що процеси відтворення залежать від характеристик природного і механічного руху населення. Демографічне відтворення формує статево-вікову структуру, дітородні контингенти цієї структури відтворюють нові покоління, що визначають загальні межі ТП населення. Наприклад, збільшення або зменшення чисельності населення призведе до відповідної зміни чисельності економічно активного населення, але, враховуючи дію різноманітних чинників, ці зміни відбуваються не одночасно і з різними кількісними тенденціями. Тобто, можна говорити, що інтенсивність процесів відтворення населення в певній мірі визначає структуру ТП як в поточний період, так і на найближчі 15-20 років [30]. Чисельність економічно активного населення, сформованого за умов від'ємного природного руху, може бути компенсована для ТП конкретного регіону імміграцією робочої сили. При цьому кожне нове покоління має свій потенціал, величина якого залежить як від режиму відтворення населення, так і від відповідних демографічних відносин. У зв'язку з цим можна говорити про відтворення ТП відповідного покоління [145, 146].
Варто розглянути процес заселення території [49, 57, 58], для нашого дослідження саме Харківської області, як визначального чинника розподілу працездатного населення. Процес заселення території Харківщини складається з семи етапів: перший етап (кінець XVI - перша половина XVII ст.), другий етап (1640-1700 рр.), третій етап (1700-1765 рр.), четвертий етап (70-і рр. XVIII ст. - 1861 р.), п'ятий етап (1861-1917 рр.), шостий етап (1917-1991 рр.), сьомий етап (з 1991 р. до тепер) [26].
Перші три етапи заселення Харківської області відзначаються активними міграційними процесами правобережних українців з Черкаського острова, Подніпров'я, Полтавщини, Чернігівщини тощо. Поселенська мережа включала військові фортеці, створені для оборони Московської держави. Інколи вони виконували ще й адміністративні та торгівельні функції; хуторами, що були заселені селянами, які займались переважно землеробством; слободами, які