Вы здесь

Розробка і апробація сучасних методів визначення оптимального часу для осіменіння високопродуктивних корів

Автор: 
Лотоцький Валерій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003244
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Матеріалом для експериментальних досліджень служили корови голштинської та української чорно-рябої молочної порід, що належали АТЗТ "Агро-Союз" Синельниківського району Дніпропетровської області, агрофірмі "Глушки", ДП "Навчально-дослідне господарство Білоцерківського ДАУ", ВАТ "Терезине" Білоцерківського району Київської області.
Експериментальні дослідження виконувалися на коровах протягом 2001-2005 років.
Вік дослідних корів був у межах 3 - 8 років, а середня молочна продуктивність за рік складала у АТЗТ "Агро-Союз" - 8 тис кг, ВАТ "Терезине" та агрофірмі "Глушки" - 6 тис кг.
В АТЗТ "Агро-Союз" та ВАТ "Терезине" тип утримання тварин був безприв'язний. Тварин утримували групами по 70-90 голів. Залежно від фізіологічного стану та періоду лактації тварини були розділені на шість технологічних груп, для кожної з яких були розроблені раціони годівлі:
1-а група - корови після родів (0-14 днів);
2-а група - рання лактація (15-90 днів після родів);
3-я група - середня лактація (91-210 днів після родів);
4-а група - пізня лактація (211-305 днів після родів);
5-а група - ранній сухостій (60-45 днів до родів);
6-а група - пізній сухостій (20-1 днів до родів).
Доїння в різні періоди лактації було дво-, або триразове в доїльних залах. Кожній тварині прикріплювали електронний датчик, за допомогою якого проходило автоматичне, індивідуальне розпізнавання і накопичення в базовому комп'ютері даних щодо надою. Корми роздавали на кормовий стіл один раз на добу. Протягом року використовувався однотипний, загальнозмішаний раціон.
Для забезпечення вентиляції використовували світлоаераційні наддашки, штори. Приміщення утримувалися у доброму санітарному стані. Калові маси видалялися дельтаскрепером і в подальшому транспортувалися до гноєсховища самопливом.
В ДП "Навчально-дослідне господарство Білоцерківського ДАУ" та в агрофірмі "Глушки" поточно-цехова система утримання тварин не організована, тому в одному приміщенні утримувалися тварини з різним фізіологічним станом. В зимовий період тварини цілодобово утримувалися на прив'язі, а в весняно-осінній період - на прифермських загонах.
Раціони годівлі корів в дослідних господарствах були не збалансованими. В раціоні годівлі дійних корів 91-210 днів лактації АТЗТ "Агро-Союз" (додаток Л) відмічали надлишок обмінної енергії (5 %), сирої клітковини (19 %), магнію (13 %), калію (53 %), заліза (148 %), каротину (7 %), вітамінів Д (61 %) та Е (78 %). Поряд з цим в раціоні не вистачало сирого (5 %) та перетравного протеїну (12 %), цукру (9 %), сірки (26 %), міді (30 %), цинку (47 %), кобальту (23 %), марганцю (26 %), йоду (65 %). Відношення Са: Р становило 1,6:1, цукрово-протеїнове - 0,58:1.
У ВАТ "Терезине" взимку у раціоні дійних корів відмічали надлишок обмінної енергії (173 %), сухої речовини (65 %), сирого протеїну (59 %), перетравного протеїну (23 %), сирої клітковини (130 %), крохмалю (101 %), сирого жиру (110 %), магнію (66 %), калію (245 %), сірки (31 %), заліза (597 %), міді (54 %), цинку (9 %), марганцю (101 %), йоду (60 %), каротину (135 %), вітаміну Д (286 %); дефіцит цукру (30 %), кальцію (66,5 %), фосфору (10 %), кобальту (7 %) та взагалі не було кухонної солі. Співвідношення Са:Р складало 3,8:1, а цукрово-протеїнове - 0,36:1.
У раціоні годівлі корів на літній період уміст обмінної енергії був на 70, сухої речовини на 68, сирого протеїну - 66, перетравного протеїну - 85, сирої клітковини - 27, крохмалю - 64, цукру - 200, сирого жиру та кальцію - 72, фосфору - 70, магнію 142, калію - 316, сірки - 125, заліза - 608, марганцю - 104, каротину - 745 % вищим за норму. Проте не вистачало йоду, міді, цинку та не було кухонної солі. Відношення цукру до протеїну та Са до Р становило 1,4:1.
Структура раціону в ДП "Навчально-дослідне господарство Білоцерківського ДАУ" часто змінювалася, залежно від наявних кормів, і у більшості випадків він був неповноцінним якісно і кількісно.
В ДП "Навчально-дослідне господарство Білоцерківського ДАУ" корів осіменяли цервікальним методом з ректальною фіксацією шийки матки двічі в одну стадію збудження статевого циклу: перший раз зразу після виявлення показників оптимального часу та другий - через 10-12 годин. Техніки штучного осіменіння ВАТ "Терезине" теж використовували цервікальний метод з ректальною фіксацією шийки матки, але сперму коровам вводили одноразово - через 12 год після виявлення ознак і симптомів стадії збудження.
В агрофірмі "Глушки" сперму коровам вводили одноразово після виявлення показників оптимального часу маноцервікальним способом.
В АТЗТ "Агро-Союз" стимуляцію і синхронізацію стадії збудження статевого циклу проводили за наступними гормональними схемами: 1-й день - сурфагон 10 мл; 8-й день - естрофан 2 мл; 10-й день - сурфагон 2 мл, або 1 - й день - естрофан 2 мл; 9 - й день - сурфагон 10 мл; 16 - й день - естрофан 2 мл; 18 - й день - сурфагон 2 мл. Сперму вводили цервікальним методом з ректальною фіксацією шийки матки одноразово, через 60 год після останньої ін'єкції естрофану.
В період проведення досліджень господарства були благополучними з інфекційних та інвазійних захворювань.
Тічку і загальне збудження статевого циклу у корів визначали за наявністю функціональних змін у статевих органах, а також спостерігали за зміною поведінки тварин. Звертали увагу на набряк, почервоніння слизової оболонки переддвер'я піхви, виділення слизу з статевих органів, прояв твариною "рефлексу нерухомості" при плиганні на неї інших корів.
Статеву охоту виявляли бугаєм-пробником, підготовленим шляхом зшивання нижнього коліна S-подібного згину статевого члена за методикою В.С. Шипилова [84]. Двічі на день вранці і ввечері на 1,5-2 години в загін до корів випускали бугая-пробника і спостерігали за поведінкою тварин. Вважали, що корова в охоті, якщо вона проявляла пози