Вы здесь

Формування "образу Я" працівників ОВС у процесі професійного становлення

Автор: 
Мацегора Яніна Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003294
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Структура дослідження

Об'єктом цього дослідження є самосвідомість працівників ОВС.
Предметом - особливості "образу Я" працівників ОВС на різних етапах професійного становлення.
Метою цього дослідження є визначення особливостей структури "образу Я" у працівників ОВС на різних етапах професійного становлення.
Відповідно до поставленої мети були поставлені наступні практичні завдання:
1. Визначити відмінності структури "образу Я" на різних етапах професійного навчання працівників ОВС.
2. Визначити вплив виробничої практики в підрозділах ОВС на формування "образу Я" курсантів.
3. Визначити професійні особливості "образу Я" працівників ОВС.
4. Визначити шляхи й способи оптимізації процесу формування "образу Я" працівників ОВС.
Аналіз досліджень особливостей "образу Я" і його професіоналізації обумовив організацію всього дослідження. Так, дослідження проводилося за двома напрямками:
1) дослідження особливостей "образу Я" на різних етапах професійного становлення (від вибору професії - професійного навчання - професійної діяльності). Цей напрямок був доповнений дослідженням впливу виробничої практики в підрозділах ОВС на формування "образу Я" курсантів;
2) дослідження особливостей "образу Я" в представників різних професій ОВС.
Відповідно до цих напрямків формувалися групи дослідження. Дослідження будувалося як порівняльне, використовувалися також елементи лонгитюда.
При підборі методів збору емпіричного матеріалу ми виходили з уявлень про структуру "образу Я", які склалися в роботах вітчизняних психологів. У роботах В. В. Століна обґрунтовано, що "образ Я" має рівневу будову, зокрема, в ньому виокремлюють знання про себе й ставлення до себе.
Традиційно знання про себе досліджують за допомогою самозвіту [31], який може бути прямим, коли безпосередньо необхідно відповідати на запитання "Хто Я?". Ця процедура дозволяє зібрати різноманітну й багату інформацію про самосвідомість людини й, насамперед, з'ясувати, які саме якості найцінніші для неї самої, найбільше усвідомлюються єю. Іншою, більш систематизованою процедурою одержання відомостей про цей рівень самосвідомості, коли оцінюється ступінь виразності тих або інших власних якостей, є процедура семантичного диференціала.
Ставлення до себе досліджувалося за допомогою тест-опитувальника "Самовідношення". Іншою методикою, що застосовувалася в дослідженні ставлення до себе, був "Колірний тест відношення". Перша методика спрямована на з'ясування більше усвідомленого шару самовідношення, вона дозволяє розглядати його диференційовано за предметним змістом й за конкретними діями на адресу свого Я. Друга - спрямована на дослідження слабо усвідомлюваних ставлень до власного Я. При підборі понять для виявлення самовідношеня за допомогою "КТВ" ми виходили з положення, висунутого Е. С. Шильштейном і К. В. Муравйовою, про необхідність врахування соціальної ролі й розгляду Я, як цілісного утворення, а не набору дискретних якостей [148, с. 29-30]. Врахування цих положень, на думку Е. С. Шильшетйна й К. В. Муравйової, можливе при оцінки не окремих якостей, а ролей обстежуваних. Так, в нашому досліджені ми просили обстежуваних добрати колірні асоціації до поняття "Я" і до понять "Я працівник ОВС" і "Я учень", які відображують актуальні для досліджуваних ролі.
Однієї з найважливіших інтегральних характеристик свідомості, що пов'язує почуття відповідальності, готовності до активності й переживання "Я" є локус контролю. Використання цього показника дозволяє судити наскільки людина відчуває себе джерелом своїх учинків і, відповідно, наскільки реалізує у своїй поведінці знання про себе й ставлення до себе. Для цього досліджувався не тільки рівень інтернальності, але і зв'язки інтернальності з показниками самооцінки і самовідношення.
Виходячи з висунутої О. М. Леонтьєвим тези, що психічне може бути досліджене через структуру діяльності (мотивацію, цінності й інше), при дослідженні "образу Я" на різних етапах професійного становлення нами розглядалися особливості мотивації саморозвитку і її зв'язки з компонентами "образу Я". Для дослідження мотивації саморозвитки використовувалися тест "Самоактуалізація особистості" (А. Маслоу) і "Сенсожиттєва орієнтація" (Д. О. Леонтьєва). При цьому ми виходили з положення, що сенс життя пов'язаний із ціннісною сферою і є відбиттям зовнішньої мотивації розвитку "образу Я". Самоактуалізація пов'язана зі сферою потреб і, відповідно, із внутрішньою мотивацією розвитку "образу Я". Д. О. Леонтьєв указує, що цінності тягнуть розвиток особистості на себе, будучи при цьому заданими ззовні, а потреби штовхають його зсередини.
Відмінності між потребами й цінностями надані в додатку, у Табл. А1.
Кореляційні взаємозв'язки традиційних компонентів "образу Я" і мотиваційних компонентів дозволяють більш глибоко розкрити їх зміст, зв'язки з діяльністю й погодженість структури "образу Я".
Таким чином, збір емпіричних даних здійснювався за наступною схемою:
1. визначення знання про себе й цінності власних якостей (дані, одержувані за допомогою методики "Тест двадцяти тверджень самовідношення" і дані за шкалами "Особистісного диференціала");
2. визначення ставлення до себе на усвідомленому й неусвідомлюваному рівні (дані, одержувані за шкалами "Самовідношення" і за допомогою методики "Колірний тест відношення");
3. визначення інтернальності як інтегральної характеристики самосвідомості (дані, одержувані за шкалами методики "Локус контролю");
4. визначити наскільки реалізуємий у власній активності "образ Я" (показники кореляції шкал "Локусу контролю" зі шкалами "Особистісного диференціала" і "Самовідношення");
5. визначити зв'язаність "образу Я" з потребовою сферою (показники кореляції шкал "Самоактуалізації особистості" зі шкалами "Особистісного диференціала"і "Самовідношення");
6. визначити зв'язок "образу Я" із ціннісною сферою (пок