Вы здесь

Побудова тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате

Автор: 
Саєнко Володимир Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003366
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи дослідження
Для розв'язання визначених завдань в роботі використано педагогічні, психологічні і математичні методи дослідження. Їх зміст зводиться до наступної сутності.
У групу педагогічних методів дослідження включені:
1. Аналіз науково-методичної літератури.
2. Анкетування.
3. Узагальнення передового досвіду спеціалістів-практиків у сфері єдиноборств.
4. Педагогічні спостереження за змагальною та тренувальною діяльністю (відеозапис, ведення протоколів).
5. Педагогічні контрольні випробування (тести).
6. Полідинамометрія.
7. Гоніометрія.
8. Хронометрія.
9. Хронодинамометрія.
10. Педагогічний експеримент із застосуванням перерахованих вище інструментальних методик.
Зміст та доцільність використання зазначених методів полягав у поєднанні теоретичних положень для узагальнення досвіду, дослідження структури тренувального процесу, тренувальних навантажень та нервово-психологічної стійкості спортсменів.
Аналіз науково-методичної літератури виконаний за висновками вітчизняних і зарубіжних дослідників, що висвітлюють головні методичні підходи та положення до побудови тренувального процесу в єдиноборствах, застосування системи комплексного контролю, ефективності впливу на спортсменів різноманітних за об'ємом і спрямованістю тренувальних навантажень. У цілому було оброблено 217 літературних джерел авторів, що відображають напрямок досліджуваної теми.
Анкетування каратистів проводилось за стандартним змістом опитувального листа спортсменів перед початком тренувального процесу, змагального турніру та включало в себе наступні характеристики: прізвище, ім'я, по-батькові спортсменів; вік; місце проживання; спортивний стаж; антропометричні дані та запитання.
Узагальнення передового досвіду проводилося за зведеними даними, що визначалися у відповідності з досвідом експертів, тренерів, спеціалістів та спортсменів. У ході цього аналізу були обумовлені найбільш важливі напрями пошуку методичних рішень з визначення змісту побудови, планування та керування тренувального процесу в кіокушинкай карате. Об'єктами дослідження, що відповідали роботі у даному напрямку, виступили першості і чемпіонати м. Луганська і м. Донецька, Луганської та Донецької областей 1994-2007 рр.; України 2000-2007 рр.; першості Європи 1998-1999 рр., що проводилися у м. Сольнок (Угорщина), чемпіонат Європи 2005 р., що відбувся у м. Варшаві (Польща), кубок Світу 2006 р., що відбувся у м. Сідней (Австралія). Головними завданнями було визначено отримати інформативні дані про співвідношення обсягу навантажень у процесі підготовки спортсменів до змагань, а також висловлювання і думки фахівців про ефективність різноманітних методик контролю в тренувальному процесі каратистів. Консультації з провідними спеціалістами, науковцями та висококваліфікованими спортсменами проводились протягом 2004-2007 рр.
Педагогічні спостереження були спрямовані на вивчення особливостей тренувальної і змагальної діяльності каратистів різної кваліфікації, виявлення оптимальних обсягів і спрямованості тренувальних навантажень у річному циклі тренування. Спостереження проводилися в природних умовах навчально-тренувальних занять, тренувальних зборів та спортивних змагань з використанням відеокамери.
Педагогічні контрольні випробування здійснювались у формі тестів, що застосовувалися раніше у інших видах спорту. Метою було визначення рівня розвитку фізичних якостей і технічної підготовленості каратистів.
Для визначення рівня розвитку фізичних якостей каратистів у роботі використані наступні тести:
1. Швидкість спортсменів оцінювалася за результатами бігу на 20 м з високого старту [80, 81, 83, 84, 117, 152, 153, 171].
2. Швидкісно-силові якості спортсменів тестувалися за даними контрольних вправ, що дозволяють виявити і оцінити рівень "вибухової" сили спортсмена. Серед них - стрибки у довжину й у висоту з місця, метання набивного м'яча масою 2 кг знизу вперед [19, 22, 80, 81, 83, 152, 153].
3. Загальна витривалість спортсменів визначалася за допомогою тесту Купера [80, 81, 153, 199].
Для визначення технічної підготовленості каратистів у роботі була обрана методика оцінки комбінації ударів, що виконувалась у "повітря" і у боксерський мішок. Обрана комбінація ударів складалася з кругового удару лівою ногою в нижній рівень, прямого удару лівою рукою в середній рівень, прямого удару правою рукою в середній рівень, удару лівою рукою знизу в середній рівень, кругового удару правою ногою у верхній рівень. З трьох виконаних спроб розраховувався середній показник в мілісекундах.
Полідинамометрічні дослідження проводились для оцінки рівня силової підготовленості. Показником тестування було визначення абсолютної (в кілограмах) і відносної (в умовних одиницях) сили сумарного показника 14 м'язових груп каратистів та його складових, як-то: згинач і розгинач стегна, гомілки, тулуба, плеча, передпліччя; підошовний згинач стопи, згинач кисті, а також м'язів, що приводять та відводять плече. Для цього використовувались методики А. В. Коробкова і Г. І. Черняєва в модифікації Б. М. Рибалко й динамометра В. М. Абалакова [73, 80-84, 86, 138, 152, 153].
Гнучкість або рухливість у суглобах визначалась за методикою гоніометрії Б. В. Сермєєва [153, 154]. Виявлялись показники поздовжнього і поперечного шпагатів; плечового суглоба й хребетного стовпа.
Хронометрування використовувалось для визначення часу, витраченого на виконання техніко-тактичних дій, виконання вправ різної спрямованості та тестування фізичного стану спортсменів.
За допомогою методики хронодинамометрії і спеціалізованого ударного ергометра "Спудерг-9", що розроблений (Савчин М. П., Дедик Г. С., Савчин Л. Л. Бокс. снаряд: А. с. № 1718994), було проведено дослідження наступних технічних характеристик каратистів: безперервне вимірювання різних параметрів ударної роботи спортсмена, серед яких сила кожного удару, часові промі